Щодо ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального

Державна податкова служба України Податкова консультація від 01.11.2019 №1137/6/99-00-04-01-01-15/ІПК
Остання редакція від 01.11.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 01.11.2019

Номер 1137/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
01.11.2019 N 1137/6/99-00-04-01-01-15/ІПК
Щодо ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального
Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - Підприємство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов'язку отримання ліцензії на право зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.
Підприємство, яке використовує пальне у господарській діяльності та здійснює його зберігання, у споживчій тарі ємністю: (уайт-спірит, розчинник, сольвент 1000 мл, бензин Калоша 700 мл) цікавить питання щодо обов'язку отримання ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до статті 14.1.141-1 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).
Згідно з ст. 18 Закону N 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до ст. 15 Закону N 481, зберігання пального може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.
Статтею 15 Закону N 481 визначено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону N 481 суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Враховуючи викладене, якщо Підприємство для здійснення господарській діяльності використовує речовини, які відносяться до пального у розумінні Податкового кодексу України, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом N 481, коли така ліцензія не отримується.
Крім цього, інформуємо, що Законом України від 06.06.2019 р. N 2744-VIII "Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" доповнено частиною двадцять другою такого змісту: до суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.
Відповідно до пп. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
01.11.2019 N 1137/6/99-00-04-01-01-15/ІПК
Щодо ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального
Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - Підприємство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов'язку отримання ліцензії на право зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.
Підприємство, яке використовує пальне у господарській діяльності та здійснює його зберігання, у споживчій тарі ємністю: (уайт-спірит, розчинник, сольвент 1000 мл, бензин Калоша 700 мл) цікавить питання щодо обов'язку отримання ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до статті 14.1.141-1 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).
Згідно з ст. 18 Закону N 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.