Про надання податкової консультації

Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа "" щодо застосування п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України, повідомляє наступне.

Резерви банків та небанківських фінансових установ формуються відповідно до п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі-Кодексу).

Відповідно до пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають різниці, що виникають при формуванні резервів у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Згідно з пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

а) 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

У разі якщо орган, що регулює діяльність банків, або орган, що регулює діяльність небанківських фінансових установ, не встановлює вимог до визначення кредитного ризику, ліміт визначається згідно з пунктом "а" цієї частини підпункту.

Пунктом 59 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" від 01.01.2014 зазначено, що корисність фінансового активу або групи фінансових активів зменшується і збитки від зменшення корисності виникають, якщо і тільки якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання активу ("подія збитку"), і така подія (або події) збитку впливає (впливають) на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від фінансового активу або групи фінансових активів, які можна достовірно оцінити.

Відповідно до абзацу "i" пп. "в" п. 11 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання" від 01.01.2014 фінансовий актив - це будь-який актив, що є контрактним правом, зокрема, отримувати кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, резерв, сформований банком відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв'язку із знеціненням фінансового активу - дебіторської заборгованості, враховується для оподаткування відповідно до положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Щодо другого питання стосовно не проведення коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду на розмір перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах повідомляємо наступне.

У п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу встановлено порядок визначення ліміту резерву, перевищення якого збільшує фінансовий результат до оподаткування. При цьому, зазначено, що коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду не здійснюється у розмірі перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах. Тобто фінансовий результат до оподаткування звітного періоду не збільшується на суму перевищення ліміту резерву, яке виникло та збільшило фінансовий результат до оподаткування у попередніх звітних (податкових) періодах.