Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, повязаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю

З метою забезпечення правильного і однакового вирішення господарських спорів Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Застосування п.13 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за кількістю.

Деякі вантажовідправники заперечують акти прийомки продукції (товарів) за кількістю, посилаючись на те, що відповідно до п.19 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за кількістю одержувач повинен здійснити перевірку ваги вантажу на вагах того ж типу, на яких вантаж був зважений в пункті відправлення.

Такі заперечення є безпідставними, оскільки чинними нормами, що регулюють порядок прийомки продукції (товарів), не встановлений обов'язок вантажоодержувача зважувати вантаж на вагах того ж типу, на яких він був зважений в пункті відправлення.

Пункт 13 зазначеної Інструкції передбачає не однотипність вагів і не засіб визначення кількості, а лише одиниць вимірювання.

Тому вимоги щодо перевірки ваги вантажу у пункті призначення на вагах того ж типу, на яких було проведене зважування при відвантаженні, не грунтуються на чинних нормативних актах.

2. Передбачений п.8 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за якістю строк складання акту про виявлені виробничі недоліки товарів на оптові організації торгівлі не поширюється.

При розгляді справ за позовами організацій оптової торгівлі (баз) до виготовлювачів (постачальників) виникають спори щодо додержання порядку прийомки товару за якістю, зокрема про право бази складати акт про виробничі недоліки товарів протягом чотирьох місяців після їх одержання.

Вирішуючи такі спори, слід мати на увазі, що у даному випадку посилання на п.8 зазначеної Інструкції як на норму, яка надає базі право скласти акт про неналежну якість товару на протязі 4-х місяців після його одержання, є помилковим.

Відповідно до п.8 Інструкції торговельні організації мають право незалежно від перевірки якості товару, проведеної ними в строки, передбачені п.6 Інструкції, скласти акт про виявлені виробничі недоліки, якщо такі недоліки встановлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або в процесі цього продажу. Здійснення базою оптової торгівлі підготовки товару для відвантаження до роздрібної торговельної мережі не можна ототожнювати з підготовкою товару до роздрібного продажу, який проводить лише підприємство роздрібної торгівлі.

Таким чином, право скласти акт про виявлені виробничі недоліки на протязі чотирьох місяців після одержання товару надане не всім торговельним підприємствам (організаціям), а тільки тим, які здійснюють роздрібний продаж товарів.

Одночасно необхідно враховувати, що п.8 Інструкції регламентує строк складання акту щодо продукції (товарів), на яку не встановлені гарантійні строки експлуатації. Так, якщо, зокрема, на товар встановлений гарантійний строк експлуатації, перебіг якого починається з дня роздрібного продажу, то при вирішенні питання про своєчасність прийомки товару за якістю слід керуватись абз.5 п.9 Інструкції, відповідно до якого акт про приховані недоліки таких товарів може складатися в період зберігання до продажу незалежно від часу його одержання.

3. Про застосування п.5 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за якістю.

Відповідно до п.5 зазначеної Інструкції покупці, у тому числі бази оптових торговельних підприємств, які перевідправляють продукцію (товари) в упаковці первісного виготовлювача (відправника), повинні здійснити прийомку продукції і товарів за якістю, якщо їх одержано у пошкодженій, відкритій або немаркірованій тарі, у тарі з пошкодженими пломбами або за наявності ознак пошкодження, псування продукції і товарів.

При вирішенні спорів, що виникають з питання визначення поняття "відкрита тара", слід виходити з того, що це тара, конструкція якої не передбачає застосування кришки або затвору і для перевірки наявності в цій тарі продукції (товарів) нема необхідності порушувати цілісність тари або пломби (розкривати приколочені кришки, зривати пломби тощо).

4. Наявність акта прийомки фактичної кількості одержаної продукції не звільняє одержувача від обов'язку складання акта прийомки після надходження рахунку-фактури.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю продукція приймається за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура, специфікація, опис, пакувальний ярлик та ін.) відправника. За відсутності всіх або деяких з цих документів одержувач складає акт про фактичну наявність продукції і в ньому зазначає, які документи відсутні. Одержувач зобов'язаний скласти акт про фактичну наявність продукції і тоді, коли її кількість відповідає пакувальним ярликам (специфікації). У тих випадках, коли після одержання рахунку-фактури буде встановлено, що кількість прийнятої за актом про фактичну наявність продукції менша, ніж зазначено в рахунку, має складатися акт відповідно до пунктів 16, 20, 25 зазначеної Інструкції.

Тому посилання одержувача на відсутність потреби у складанні акта прийомки, оскільки одержано ту кількість виробів, яка зазначена в пакувальних ярликах, є безпідставним.

5. Представник громадськості підприємства-одержувача може брати участь у прийомці продукції за кількістю не більше двох разів на місяць.

Питання про допустимість участі у прийомці продукції за кількістю конкретної особи на протязі місяця вирішується в залежності від того, скільки разів цій особі видавалось посвідчення на право участі у прийомці певної партії продукції.

Якщо таких посвідчень представнику громадськості було видано не більше двох на протязі місяця, то вимоги п.20 Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю слід вважати додержаними.

При цьому не має значення, що партія продукції надійшла в декількох вагонах або контейнерах і навіть що прийомка тривала більше одного дня.

Якщо представник громадськості був уповноважений брати участь у прийомці продукції, яка надійшла маршрутом вагонів або у мехсекціях, і за результатами прийомки було складено декілька актів, то в цьому випадку таку прийомку слід враховувати як одну, незважаючи на те, що загальна кількість продукції складалась з декількох партій.

Інструкція про порядок прийомки продукції за якістю не містить зазначеного обмеження щодо участі представника громадськості у прийомці продукції за якістю.

Відповідно до Інструкцій про порядок прийомки продукції за кількістю та якістю представник громадськості підприємства-одержувача призначається керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням профкому цього підприємства. Якщо на підприємстві немає профспілкової організації, представник громадськості не може бути затвердженим іншими громадськими організаціями або трудовим колективом.

6. Підстави участі у прийомці продукції за якістю представника громадськості підприємства-одержувача або представника іншого підприємства.

Якщо згідно з вимогами договору, стандарту, іншої нормативно-технічної документації, зокрема, п.20 Інструкції про порядок прийомки продукції за якістю її прийомка повинна бути проведена відповідною інспекцією або експертом бюро товарних експертиз, акт про неналежну якість продукції, складений за участю представників громадськості або іншого підприємства, вважається належним тільки у тих випадках, коли в місці знаходження одержувача така інспекція або бюро товарних експертиз відсутні або у разі їх відмови виділити експерта.

Місцезнаходження покупця - це район діяльності відповідної інспекції або бюро товарних експертиз.

Зазначене порушення порядку прийомки продукції за якістю господарському суду слід оцінювати на загальних підставах з урахуванням причин порушення.

7. Прийомка продукції за вагою брутто та нетто.

Якщо постачальник (відправник) зазначив на тарі вагу брутто та нетто, у тому числі шляхом наклеювання ярлика, одержувач зобов'язаний перевірити вагу брутто в строк, передбачений в підпункті "а" п.9 Інструкції про порядок прийомки продукції за кількістю, тобто в момент її одержання.

У випадку виявлення невідповідності ваги брутто вазі, зазначеній у транспортних або супровідних документах чи на трафареті, одержувач не повинен розкривати тару та упаковку (п.16 Інструкції) решти місць, а зупинити прийомку, зберегти продукцію і провести подальшу прийомку відповідно до пунктів 17 та 18 Інструкції.

8. Перевірка якості забракованої та повернутої виготовлювачу (постачальнику) продукції.

Відповідно до п.36 Інструкції про порядок прийомки продукції за якістю виготовлювач (відправник, постачальник) має право перевірити якість продукції, яку забраковано і повернуто одержувачем (покупцем) у порядку і у випадках, передбачених обов'язковими правилами або договором. Таким чином, мова йде не тільки про право на таку перевірку, а й про необхідність встановлення нормативним актом або договором порядку перевірки якості продукції, яка забракована одержувачем (покупцем) і повернута виготовлювачу (постачальнику). При цьому слід мати на увазі, що Інструкція визначає порядок прийомки продукції за якістю одержувачем (покупцем), а не виготовлювачем, якому повернуто забраковану продукцію.

Спори щодо умов договору з технічних питань порядку перевірки якості забракованої і повернутої продукції господарському суду не підвідомчі (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні спорів, пов'язаних з умовою договору про право виготовлювача (постачальника) перевіряти якість забракованої і повернутої йому продукції, необхідно виходити з того, що чинне законодавство не надає такого права, якщо неналежну якість продукції встановлено висновком відповідної інспекції або бюро товарних експертиз. У цих випадках виготовлювач (постачальник), не згодний з таким висновком, може оскаржити їх у встановленому порядку і вимагати проведення повторної експертизи.

Інколи в актах, складених за результатами перевірки якості забракованої і повернутої продукції, констатується, що встановлений одержувачем (покупцем) продукції дефект "не підтвердився", і на цій підставі виготовлювач (постачальник) заперечує свою відповідальність за поставку неякісної продукції.

При вирішенні таких спорів господарським судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 209 та 250 Цивільного кодексу України постачальник не несе відповідальності за неналежне виконання зобов'язання за умови подання доказів відсутності своєї вини, зокрема, того, що недоліки виникли внаслідок порушення одержувачем правил користування продукцією або зберігання її. Таким чином, якщо одержувач (покупець) подав докази поставки продукції неналежної якості (виходу виробу з ладу в період гарантійного строку) виготовлювач (постачальник) не може бути звільненим від відповідальності за мотивами непідтвердження дефекту при перевірці, поки він не доведе відсутності своєї вини або того, що дефект виник з вини одержувача, тобто порушення останнім правил користування або зберігання продукції.