Про рішення Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточних

Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини звернувся до Кабінету Міністрів України з поданням від 27.06.2013 № 12.0.1-9/5765 (далі - Подання), в якому міститься стислий виклад проблем, які призводять до визнання Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) порушень Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У Поданні наведено рішення Європейського суду, в яких констатовано, зокрема, порушення національними судами пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на розгляд справи судом протягом розумного строку, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо права на виконання рішення суду протягом розумного строку, статті 6 Конвенції щодо принципів незалежності та безсторонності суду, юридичної визначеності, принципу забезпечення розгляду справи особи "судом, встановленим законом", статті 2 Конвенції "Право на життя" , статті 3 Конвенції "Заборона катування" , статті 5 Конвенції "Право на свободу та особисту недоторканість" , статті 8 Конвенції "Право на повагу до приватного та сімейного життя" та статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Право на майно".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Зі змістом наведених у Поданні рішень можна ознайомитися на сайті Міністерства юстиції України в рубриці "Захист інтересів держави в Європейському суді" або в інформаційно-пошукових системах "Ліга" та "Законодавство".

Про викладене повідомляється в порядку інформації.