Щодо застосування кодів економічної класифікації видатків з обслуговування договору лізингу та правомірності придбання легкового автотранспортного засобу за договором лізингу

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) розглянула лист <...> щодо застосування кодів економічної класифікації видатків з обслуговування договору лізингу та правомірності придбання легкового автотранспортного засобу за договором лізингу та у межах компетенції повідомляє.

Застосування кодів економічної класифікації видатків залежить від економічної сутності платежу та умов укладених договорів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Згідно з пунктом 8.1 Примірного договору фінансового лізингу, затвердженого наказом Міністерства України у справах науки і технологій від 03.03.98 N 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.03.98 за N 203/2643, протягом усього строку дії цього договору об'єкт лізингу є власністю лізингодавця.

Отже, переданий у фінансовий лізинг об'єкт не може розглядатися як проданий, оскільки право власності на нього залишається у лізингодавця. Виходячи з наведеного, лізингові платежі необхідно здійснювати за КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)".

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу об'єкта лізингу, то відповідно до статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг", право власності на нього переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни. Проведення такої операції класифікується як придбання матеріальних активів і видатки здійснюються за кодом економічної класифікації видатків 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування".

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

З метою економного і раціонального використання бюджетних коштів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22.10.2008 N 943 "Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів" (далі - постанова).

Одним із заходів цієї постанови Кабінету Міністрів України є припинення придбання автотранспорту (крім транспортних засобів спеціалізованого призначення для потреб органів внутрішніх справ, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, автотранспорту органів рибоохорони, автотранспорту для обслуговування Апаратом Верховної Ради України іноземних делегацій та транспортних засобів для забезпечення Державним управлінням справами іноземних делегацій), меблів (крім випадків придбання меблів для новоутворених і збільшення чисельності працівників усіх бюджетних установ), мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонтів кабінетів за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.

З огляду на зазначене, розпорядникам бюджетних коштів при взятті бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів.