Щодо відповідальності за використання підприємством України програмного продукту фірми Microsoft без наявності належних прав

У відповідь на лист щодо відповідальності за використання підприємством України програмного продукту фірми Microsoft без наявності належних прав на таке використання та щодо того, які органи мають повноваження на перевірку таких прав, повідомляємо таке.

За порушення авторського права на програмне забезпечення передбачається: кримінальна відповідальність згідно зі статтею 176 Кримінального кодексу України, адміністративна відповідальність згідно зі статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, цивільна відповідальність згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Листом Міністерства освіти і науки України від 4 липня 2002 року N 16-07/2151 було надано роз'яснення, згідно із яким фізичні особи, в тому числі посадові особи юридичних осіб, у посадові обов'язки яких входить забезпечення виконання відповідних вимог законодавства, притягуються до кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення авторського права на програмне забезпечення. До видів незаконного використання програмного забезпечення, які можуть бути кваліфіковані як порушення авторського права, відноситься продаж комп'ютерної техніки разом із незаконно встановленим програмним забезпеченням: тиражування та розповсюдження екземплярів програмного забезпечення на носіях інформації без дозволу власника авторських прав; незаконне розповсюдження програмного забезпечення через телекомунікаційні мережі (Інтернет, електронна пошта тощо); незаконне використання програмного забезпечення користувачем. Також зазначається, що юридичні особи за незаконне використання програмного забезпечення можуть нести майнову (цивільно-правову) відповідальність у судовому порядку.

Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності" від 17 травня 2002 року N 674 з метою виконання покладених завдань державний інспектор з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності має право перевіряти у суб'єктів господарювання наявність дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження чи використання; перевіряти носії об'єктів Інтелектуальної власності, технологічні процеси, господарські операції, пов'язані з їх виготовленням та використанням; перевіряти будь-які документи, в тому числі розрахункові, що підтверджують дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до зазначеної постанови перевірки можуть бути плановими та позаплановими. Планові перевірки проводяться за рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності. Державний інспектор за десять днів повідомляє суб'єкта господарювання про планову перевірку. Позапланові (раптові) перевірки проводяться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання за: рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності; Міністерства освіти та науки; ініціативою державного інспектора з письмовим повідомленням Держдепартаменту про терміни та обґрунтування причин проведення перевірки; письмовим зверненням заявників, у тому числі осіб, яким належить авторське право та/або суміжні права, а також їх представників; дорученням інших органів державного контролю, в тому числі правоохоронних органів, тощо.