Про обчислення середньої заробітної плати

Розглянувши в межах компетенції Ваше звернення про обчислення середньої заробітної плати, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Починаючи з 01.01.2023 для обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах за страховими випадками, які розпочалися з 01.01.2023, застосовується нова редакція Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1350 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Так, пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі – поважні причини).

Водночас пунктом 4 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

З урахуванням наведеного у прикладі, зазначений у зверненні місяць жовтень 2022 року не виключається із розрахункового періоду, оскільки в цьому місяці застрахована особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати лише частину місяця, а саме з 03 по 14 жовтня 2022 року та з 17 по 31 жовтня 2022 року, тому в розрахунковий період місяць жовтень 2022 року включається в кількості чотирьох календарних днів (1, 2, 15 та 16 жовтня 2022 року), а заробітна плата, нарахована в жовтні 2022 року, включається у розрахунок в повному обсязі.

Слід зауважити, що відповідно до норми пункту 4 Порядку середньоденна заробітна плата для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності за страховими випадками, які настали у 2023 році, не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, тобто 3301,58 гривні.