Щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатного надання товарів/послуг

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатного надання товарів/послуг та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство - платник ПДВ надає нерезиденту маркетингові та рекламні послуги. З метою здійснення своєї господарської діяльності товариство надає своїм робітникам та іншим особам товари/послуги на безоплатній основі, вартість яких у повному обсязі включається до складу вартості послуг, що надаються таким товариством нерезиденту.

З урахуванням результатів розгляду попереднього звернення платника та індивідуальної податкової консультації, яка була надана листом ДФС, повідомляємо, що згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І, пунктом 185.1 статті 185 та пунктами 186.3 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ операція з постачання товариством нерезиденту маркетингових послуг є об'єктом оподаткування ПДВ, операція з постачання нерезиденту рекламних послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому безоплатне надання товарів/послуг є операцією з постачання таких товарів/послуг.

Отже, враховуючи зміст звернення, у разі якщо вартість безоплатно переданих товариством товарів (придбаних (ввезених) чи виготовлених) та наданих послуг іншим особам, придбаних з ПДВ, для проведення маркетингових та промо-заходів включається виключно до складу вартості самостійно виготовлених товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ (у тому числі до складу вартості наданих нерезиденту маркетингових ПОСЛУГ), ТО такі безоплатно передані товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання зазначених товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, і додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ не відбувається. Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

Тобто, у даному випадку товариством при нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.

Водночас у разі якщо вартість таких безоплатно переданих товарів (придбаних (ввезених) чи виготовлених) та наданих послуг іншим особам, придбаних з ПДВ, включається виключно до складу вартості самостійно виготовлених товарів/послуг, операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ (у тому числі до складу вартості наданих нерезиденту рекламних послуг), а також частково оподатковуються ПДВ та частково не оподатковуються ПДВ то такий платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ відповідно.

Аналогічно у разі якщо вартість придбаних з ПДВ товарів/послуг для внутрішнього споживання включається до складу вартості самостійно виготовлених товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у товариства не виникає.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.