Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року N 682-р "Питання Державної податкової служби України" відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за результатами розгляду звернення Товариства та запитів на отримання індивідуальної податкової консультації в межах компетенції повідомляє таке.

Товариство є платником акцизного податку та розпорядником акцизних складів, які зареєстровані в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Платник податків здійснює придбання пального, яке зберігається на акцизних складах, та використовується для заправки власних/орендованих транспортних засобів.

Товариству видано ліцензії на право зберігання пального, а також ліцензію на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Крім того, платник податків використовує автоцистерни, які зареєстровані пересувними акцизними складами, для заправки пальним власної техніки.

З урахуванням викладеного, суб'єкт господарювання звертається з проханням надати інформацію:

1. Яку ліцензію слід отримати платнику податків у разі здійснення заправки пальним власних/орендованих автотранспортних засобів через паливороздавальні колонки з ємностей, що розташовані на акцизних складах розпорядником яких є Товариство?

2. Чи необхідним та достатнім для Товариства у такому разі буде отримання ліцензії на зберігання пального?

3. Чи вважатиметься операція заправки автотранспортних засобів для власного споживання пальним, яке зберігається на акцизному складі Товариства, роздрібним продажем пального?

4. Яку ліцензію слід отримати платнику податків, у разі наповнення пальним власних/орендованих автоцистерн, що зареєстровані пересувними акцизними складами розпорядником яких є Товариство, через паливні стояки з акцизних складів розпорядником яких є Товариство?

5. Чи необхідним та достатнім для Товариства у такому разі буде отримання ліцензії на зберігання пального?

6. Чи вважатиметься операція з наповнення пальним власних/орендованих автоцистерн, що зареєстровані пересувними акцизними складами розпорядником яких є Товариство, через паливні стояки з акцизних складів розпорядником яких є Товариство роздрібним або оптовим продажем пального?

Щодо питань 1, 2, 3

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.

Статтею 1 Закону N 481 встановлено, що місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Порядок видачи ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним встановлений статтею 15 Закону N 481.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Крім цього, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Враховуючи викладене вище, якщо пальне відпускається Товариством на власні потреби через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, то такі колонки є лише засобами вимірювання пального, а отже отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним не потрібно.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним також не отримується, якщо пальне, яке знаходиться у суб'єкта господарювання за договором відповідального зберігання, відпускається особі, з якою укладений такий договір, а також в разі відпуску пального третій особі на підставі зареєстрованої в ЄРАН акцизної накладної за дорученням поклажодавця без проведення розрахункових операцій у розумінні абзацу четвертого статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Зазначене не стосується тих випадків, коли збереження і відпуск ПММ здійснюється за місцем роздрібного продажу.

Однак, у разі відпуску пального через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки по талонам, скретч-карткам, смарт-карткам така операція буде вважатися розрахунковою відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону N 265. Для здійснення таких операцій суб'єкт господарювання має встановити реєстратор розрахункових операцій. Така діяльність буде підпадати під визначення роздрібної торгівлі пальним та вимагає отримання ліцензії на цей вид діяльності, відповідно до статті 15 Закону N 481.

В той же час, за умови відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб'єкт господарювання зобов'язаний отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до статті 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Таким чином, Товариство отримує ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону N 481 споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального можуть використовуватися суб'єктом господарювання як на праві власності, так і користування.

Згідно з статтею 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб'єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону N 481 не містять.

Щодо питань 4, 5, 6

Статтею 1 Закону N 481 встановлено, що місце оптової торгівлі пальним це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Таким чином, у разі реалізації пального Товариством, що є розпорядником акцизного складу та акцизного складу пересувного, для подальшої дозаправки виключно власної техніки, платник податків отримує ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального.

У разі реалізації пального Товариством, що є розпорядником акцизного складу та акцизного складу пересувного, суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, платник податків здійснює таку діяльність за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Згідно з восьмим абзацом статті 17 Закону N 481 у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 500000 гривень.

Окремо зазначаємо, що Законом України від 06 червня 2019 року N 2744-VIII "Про внесення зміни до статті 18 Закону N 481" відтерміновано застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.