Щодо питань, повязаних із визначенням належного позивача у справах про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України та територіальної підсудності цих справ

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із визначенням належного позивача у справах про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України та територіальної підсудності цих справ, на підставі статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

За змістом частини першої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", частини першої статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України правом на звернення до адміністративного суду з позовом про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України наділений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, є Державна міграційна служба України, яка діє відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 405/2011.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 цього Положення Державна міграційна служба України приймає рішення про скорочення строку перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, видворення, у тому числі у примусовому порядку, іноземців та осіб без громадянства з України, заборону в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Отже, Положення про Державну міграційну службу України прямо передбачає можливість надання територіальним органам та підрозділам Державної міграційної служби України передбачених Положенням повноважень.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, встановлено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отже, надання територіальним органам та підрозділам Державної міграційної служби України права прийняття рішення про примусове повернення іноземців, права подання позову про видворення іноземців узгоджується з положеннями частини першої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", частини першої статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачем у справах про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України може бути Державна міграційна служба України безпосередньо або її територіальні органи чи підрозділи.

Позовна заява про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України територіальним органом чи підрозділом Державної міграційної служби України відповідно до частини першої статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України подається до адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.