Щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з міжнародних перевезень великогабаритних вантажів

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби", розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з міжнародних перевезень великогабаритних вантажів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство працює у сфері міжнародних перевезень великогабаритних вантажів по Європі. При організації перевезення виникає потреба отримувати експертизи мостів, естакад, дозволи на проїзд платними дорогами, супровід транспортної колони тощо. Зазначені послуги надають нерезиденти.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо місцем постачання послуг із надання експертизи мостів, естакад, дозволи на проїзд платними дорогами, супровід транспортної колони є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, операція нерезидента - постачальника з постачання таких послуг резиденту - отримувачу є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Якщо місце постачання таких послуг визначається за межами митної території України, то такі послуги не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику - резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Також інформуємо, що класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДПС, а тому з питання віднесення наведених у зверненні послуг до певної категорії послуг, перелічених у статті 186 розділу V ПКУ, рекомендуємо звернутись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке є центральним органом виконавчої влади у сфері формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань та бази оподаткування ПДВ встановлено статтями 188 - 190 розділу V ПКУ.

У випадку, якщо місцем постачання послуг, отриманих від нерезидента є митна територія України, отримувач таких послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Сума нарахованого податку включається платником ПДВ до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Щодо зобов'язання утримувати податок з доходів, що виплачуються нерезидентам

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 розділу III ПКУ.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначене поняття доходу з джерелом походження з України, яким вважається будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ.

Відповідно до абзацу "й" підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента за договорами про надання нерезидентом супутніх послуг, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати, свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.