Складання Присяги особами, які вступають на службу цивільного захисту МНС проводиться тільки в урочистій обстановці, в присутності всього особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту (навчального закладу МНС).
Для участі в урочистому складанні Присяги запрошуються керівники місцевих органів виконавчої влади, депутати, представники центрального апарату Міністерства, органів і підрозділів цивільного захисту, близькі родичі працівників МНС, які складають Присягу, ветерани МНС (пожежної охорони та цивільної оборони), працівники засобів масової інформації, а також представники громадських, релігійних і благодійних організацій та фондів.
У призначений час на спеціально відведеній території (приміщені) особовий склад органу чи підрозділу цивільного захисту під Службовим Прапором і з оркестром шикується в лінію. Форма одягу – парадна. Особи, які складають Присягу, стоять у перших рядах.
Командує строєм один із заступників начальника органу чи підрозділу цивільного захисту. При появі начальника подається команда "Струнко! Рівняння (праворуч, ліворуч, на середину!"). Оркестр грає зустрічний марш.
Командуючий строєм підходить до начальника і доповідає: "Товаришу полковнику! Особовий склад (вказується орган чи підрозділ цивільного захисту) для урочистого складання Присяги вишикувано. Доповідає майор Яковчук".
Ритуал складання Присяги розпочинається виступом начальника органу чи підрозділу цивільного захисту про значення Присяги для сумлінного виконання службового обов’язку. За ним до осіб, які складають Присягу, звертаються представники вищих органів і підрозділів цивільного захисту, ветеранської організації та із числа гостей, запрошених на урочистості.
Потім начальник органу чи підрозділу цивільного захисту подає команду: "Особовому складу приступити до складання Присяги".
Для складання Присяги працівники МНС викликаються за списком. Особа, яка складає Присягу, стройовим кроком підходить до столу і доповідає: "Рядовий Іваненко для складання Присяги прибув". Потім голосно зачитує текст Присяги, стоячи обличчям до строю, і ставить свій підпис напроти свого прізвища. На вітання начальника відповідає: "Служу українському народові". Потім стройовим кроком повертається до строю.
Після складання особовим складом Присяги командуючий строєм підходить до начальника і урочисто вручає списки з особистими підписами осіб, які склали Присягу.
Начальник органу чи підрозділу цивільного захисту вітає особовий склад, який склав Присягу. Оркестр виконує Державний Гімн України. Після цього особовий склад проходить урочистим маршем.
Текст Присяги, з підписом працівника МНС, який її склав, зберігається в його особовій справі.
Додаток 2
до ст. 10 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
КНИГА ПОШАНИ
підрозділу цивільного захисту МНС України
Книга пошани є важливим засобом виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу та зміцнення службової дисципліни.
Книга пошани ведеться в аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах та пожежно-рятувальних підрозділах.
До Книги пошани заносяться особи рядового і начальницького складу підрозділів цивільного захисту, які:
відзначені державними нагородами України;
нагороджені заохочувальними відзнаками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
досягли високих показників у професійній підготовці, виявили бездоганну дисциплінованість і особливо відзначилися під час виконання службового обов’язку (гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, рятування людей), внесли великий внесок у розвиток матеріально-технічної бази цих підрозділів.
Занесення до Книги пошани аварійно-рятувального (спеціального) загону здійснюється на підставі виданого наказу начальником цього загону.
Занесення до Книги пошани пожежно-рятувального підрозділу здійснюється на підставі виданого наказу начальником районного (міського) управління (відділу) ГУ(У) МНС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якому даний підрозділ підпорядкований.
Особи заносяться до Книги пошани безстроково. До Книги пошани підрозділу цивільного захисту МНС заносяться прізвище, ім’я та по батькові, спеціальне звання та посада осіб рядового чи начальницького складу цього підрозділу. У Книзі пошани вміщується фотокартка особи рядового чи начальницького складу та подається короткий опис його подвигу, прикладів мужності і відваги, виявлених під час виконання службових обов’язків, чи досягнень по службі.
З Книги пошани можуть виключатися особи за грубі порушення дисципліни, особи що учинили, злочини, а також особи звільнені зі служби за негативними мотивами. При цьому вилучення із Книги пошани цих осіб здійснюється на підставі виданого наказу.
Книга пошани оформляється яскраво з елементами державної символіки. Обкладинка Книги пошани повинна бути синьо-жовтого кольору з межею поділу двох кольорів по горизонталі, що проходить через середину обкладинки по висоті (ширині). Зображення Державного Герба України розміщується на синьому фоні.
Надписи на обкладинці повинні виконуватися, як правило, тисненням. У верхній частині обкладинки виконується напис:
"Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" – для Книги пошани аварійно-рятувального (спеціального) загону;
"Головне управління (управління) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (найменування)" – для Книги пошани пожежно-рятувального підрозділу.
По центру обкладинки виконується напис:
"Книга пошани аварійно-рятувального (спеціального) загону (найменування)" – для аварійно-рятувального (спеціального) загону;
"Книга пошани пожежно-рятувального підрозділу районного (міського) управління (відділу) (найменування)" – для пожежно-рятувального підрозділу.
Фотографії вклеюються в центрі кожного аркуша і розміщаються так, щоб нижній зріз фотографії збігався з горизонтальною лінією, що проходить через середину аркуша. Під фотографією на раніше визначених лініях виконуються відповідні надписи.
Усі записи в Книзі пошани повинні виконуватися акуратно чорнилом одного кольору (темного), фотографії, що вклеюються, повинні бути єдиного розміру (як правило, 10 х 15 см). На фотографії (бажано кольоровій) повинно бути зображення (по груди) працівника в парадній формі з нагородами і без головного убору.
На кожного працівника виділяється один аркуш. Якщо особа вибула з підрозділу (переведення по службі, пенсія, смерть), то на цьому листі зі зворотної сторони робиться відповідний запис. На осіб, виключених із Книги пошани за негативними мотивами, листи з Книги пошани вилучаються.
Місце зберігання Книги пошани визначається начальником підрозділу цивільного захисту з тим, щоб воно забезпечувало можливість ознайомлення з нею всього особового складу цього підрозділу.
По закінченні Книги пошани заводитися нова, а стара залишається в підрозділі на вічне збереження.
Відповідальність за правильне оформлення і зберігання Книги пошани покладається на начальників підрозділів цивільного захисту.
Додаток 3
до ст. 11 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПОРЯДОК
проведення опитування особового складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС
1. Місце, час, порядок шикування й проведення опитування, форма одягу осіб рядового і начальницького складу органу чи підрозділу цивільного захисту МНС встановлюються начальником цього органу чи підрозділу цивільного захисту або посадовою особою, призначеною для керівництва проведенням інспектування (перевірки), за один-два дні до початку опитування.
Особи, які проводять опитування, повинні попередньо ознайомитися із записами у книзі пропозицій, заяв і скарг цього органу чи підрозділу цивільного захисту та прийнятими за ними рішеннями.
2. Зустріч начальника, який проводить опитування, здійснюється відповідно до вимог Стройового статуту Збройних Сил України.
3. Опитування кожної категорії особового складу (рядовий склад, молодший начальницький склад, середній начальницький склад, старший начальницький склад, атестовані працівники – жінки) проводиться окремо.
Опитування осіб середнього і старшого начальницького складу проводиться за посадами окремо. Заступники начальників органів чи підрозділів цивільного захисту опитуються окремо від своїх начальників, також особовий склад апарату управління окремо опитується від особового складу підпорядкованих підрозділів.
4. Опитування може проводитися як у строю, так і у приміщенні.
5. Під час опитування начальник органу чи підрозділу цивільного захисту або той, хто проводить опитування, запитує окремо кожну категорію особового складу, чи є в когось з них заяви або скарги.
Працівник, який має заяву або скаргу, з наближенням того, хто запитує, називає свою посаду, спеціальне звання і прізвище, виходить із строю й усно викладає заяву (скаргу) або подає її письмово.
6. Усі заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить начальник органу чи підрозділу цивільного захисту, реєструються в книзі пропозицій, заяв і скарг цього органу чи підрозділу цивільного захисту.
Заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить керівник інспектування (перевірки), до книги пропозицій, заяв і скарг не заносяться.
Додаток 4
до ст. 12 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПЕРЕЛІК
спеціальних звань осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту
Рядовий склад
Рядовий служби цивільного захисту
Молодший начальницький склад
Молодший сержант служби цивільного захисту
Сержант служби цивільного захисту
Старший сержант служби цивільного захисту
Старшина служби цивільного захисту
Прапорщик служби цивільного захисту
Старший прапорщик служби цивільного захисту
Середній начальницький склад
Молодший лейтенант служби цивільного захисту
Лейтенант служби цивільного захисту
Старший лейтенант служби цивільного захисту
Капітан служби цивільного захисту
Старший начальницький склад
Майор служби цивільного захисту
Підполковник служби цивільного захисту
Полковник служби цивільного захисту
Вищий начальницький склад
Генерал-майор служби цивільного захисту
Генерал-лейтенант служби цивільного захисту
Генерал-полковник служби цивільного захисту
Генерал служби цивільного захисту України
Додаток 5
до ст. 13 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПЕРЕЛІК
посад працівників професійної пожежної охорони МНС України та їх знаки розрізнення
В окремих категорій працівників професійної пожежної охорони МНС для позначення їх посадових розрізнень застосовуються спеціальні символи у вигляді прямокутників (великого та малого) із відповідно встановленими розмірами (2,5 х 4,5 см та 1 х 4,5 см) і кольором (жовтого або золотистого), які розміщуються на форменому обмундируванні над лівою нагрудною кишенею (з лівого боку на рівні другого ґудзика зверху).
Додаток 6
до ст. 42 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ВИМОГИ
пожежної безпеки
Загальні протипожежні заходи у підрозділах цивільного захисту МНС
1. З метою запобігання пожежі територію підрозділу цивільного захисту (частини, загону) слід постійно очищати від сміття та сухої трави.
Усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами, цехи основного й допоміжного виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції й трансформаторні підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади пального, мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів повинні обладнуватися блискавкозахисними пристроями та іншими інженерними системами, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність.
Під’їзд до джерел пожежного водозабезпечення, будівель та усі проїзди на території повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин.
2. З метою пожежної безпеки заборонено:
розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з майном і машинами, а також курити й застосовувати приладдя з відкритим вогнем у парках, сховищах, ангарах та подібних до них приміщеннях;
користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню запалювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу печей та самі печі без нагляду;
сушити одяг на печах, димарях, проти пічних отворів; топити печі у години відпочинку (сну) особового складу. У разі опалення печами димарі очищаються від сажі не рідше ніж один раз на два місяці;
відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках з допомогою відкритого вогню (факели, паяльні лампи). Це можна робити лише з використанням пари, гарячої води та інших безпечних засобів;
розміщувати в підвальних приміщеннях і під сходами будинків майстерні, котельні, парильні та склади, де обробляються чи зберігаються вогненебезпечні рідини та матеріали;
перекривати доступ до засобів пожежогасіння, електрощитів та електрорубильників; зберігати на горищах, сходах і в коридорах матеріали й майно, робити перегородки, розміщувати підсобні майстерні й лабораторії, а також використовувати ці приміщення як житло;
використовувати не за призначенням засоби пожежогасіння;
перекривати запасні виходи з приміщень;
користуватися несправною електромережею та обладнанням;
застосовувати побутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких підставок, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники дротом та іншими предметами;
обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної електромережі телефонні проводи;
облицьовувати стіни приміщень тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю;
здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки яких не перевірено.
3. Дезінфекція й сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних типових дезінфекційних камерах (сушарнях) під постійним наглядом. Перед завантаженням у камери одягу вивертаються кишені.
Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено:
збільшувати всередині камери температуру понад установлені норми;
перевантажувати камери й сушарні;
завантажувати в камери одяг, просочений мастилами і запалювальними рідинами;
укладати обмундирування на запобіжні сітки камер.
4. У приміщеннях будівель підрозділів цивільного захисту курити дозволяється лише у спеціально відведених, пожежобезпечних та обладнаних витяжною вентиляцією місцях.
Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварки з електролампою потужністю не більше ніж 200 Вт. Щоденно після закінчення роботи сміття, що може горіти, й папір із приміщень прибираються.
На випадок пожежі розробляється та вивішується план евакуації (у багатоповерхових будинках – на кожному поверсі). У плані евакуації зазначаються схема поверху, евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки, а також порядок і послідовність дій добового наряду (караулу) у разі виникнення пожежі.
5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи, сходи завжди повинні бути вільними й не захаращеними. Двері виходів із приміщень будівель підрозділів цивільного захисту повинні відчинятися назовні. Забивати запасні виходи й облицьовувати стіни та стелі сходових кліток і коридорів матеріалами, що можуть горіти, забороняється. Запасні евакуаційні виходи позначаються відповідними знаками, ключі від них зберігаються у чергового підрозділу (частини, загону).
6. Засоби пожежогасіння, водоймища, пожежні гідранти й крани повинні бути справними, а їх місце позначається стандартними табличками.
Кількість засобів пожежогасіння у будівлях і на об'єктах встановлюється спеціальними нормами. На території складів, парків, в ангарах і виробничих приміщеннях засоби пожежогасіння зберігаються на щитах.
7. Біля телефонних апаратів повинні бути написи із зазначенням номера телефону найближчої пожежної команди, а на території частини (загону) мають бути засоби звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.
8. Щоденно в установлений начальником підрозділу (частини, загону) час усі майстерні, сховища, склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майстерень, сховищ, складів, цехів, черговим парку й особами пожежного наряду частини; усі помічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.
Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки в таких випадках вважається пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що закриває об'єкт. Начальники сховищ, складів і черговий парку під час здавання об'єкта під охорону передають жетони начальнику варти (караулу). У встановлений начальником підрозділу час начальник пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти (караулу).
9. Додаткові протипожежні заходи у підрозділах проводяться відповідно до спеціальних положень, посібників, порадників, інструкцій та правил пожежної безпеки.
10. Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з дозволу начальника і за узгодженням з пожежною службою загону (частини). У разі необхідності виставляється пожежний пост. Приступати до проведення вогненебезпечних робіт дозволяється тільки після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, прибирання робочого місця від легкозаймистих матеріалів, захист конструкцій тощо). Після проведення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути і вжити заходів до усунення порушень, які можуть спричинити пожежу.
Особливі протипожежні вимоги в парках та ангарах
11. Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними залишалися проходи завширшки не менше 1 м для забезпечення їх швидкого виведення на випадок пожежі.
12. Для запобігання виникненню пожеж у парках та ангарах категорично заборонено:
заправляти пальним машини (літальні апарати), що знаходяться на стоянках, і залишати машини (літальні апарати) з паливними баками та паливопроводами, що протікають;
зберігати в місцях стоянок машин (літальних апаратів) пальне та мастильні матеріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару;
промивати й чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами чохли, капоти та одяг;
зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промаслені ганчірки, чохли й спеціальний одяг;
застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та легкозаймисті матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках;
виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;
заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;
допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння;
тримати літальні апарати без шасі;
захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й використовувати їх як житло;
зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів) на внутрішні засуви.
13. Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин (літальних апаратів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними тросами та наряд особового складу.
На пунктах заправлення пальним
14. З метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним категорично заборонено:
рух машин зі швидкістю понад 10 км/год;
проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної колонки з не вимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;
виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та світлових сигналів;
куріння, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників у вибухонебезпечному виконанні;
наливання пального в резервуар вільним струменем;
зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок і трубопроводів без їх заземлення;
експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блискавкозахисними пристроями;
запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального;
зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір’я.
У майстернях
15. Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (газу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та зарядження акумуляторних батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.
16. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб. м, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до 1 куб. м – на вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів.
17. Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір’я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов'язково випорожнюються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.
18. Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути винесені з приміщень майстерень.
У складах (сховищах)
19. Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими запалювальними пристроями заборонено.
Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується й прибирається. Сушіння трави на території складів (сховищ) та її випалювання не допускається.
20. У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких вони призначені.
Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи, зачиняти двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі, затемнювати вікна папером, картоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю.
21. Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними проходи й виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення, електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов'язані з перенесенням та складанням майна.
22. Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та зберігати в загальних сховищах легкозаймисті рідини.
23. Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За дві години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.
24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електророзеток і влаштування службових приміщень у складах (сховищах) забороняється.
25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або зафарбованими білою фарбою.
Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий час у місцях, куди проникає сонячне проміння.
26. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними інструкціями, забороняється.
27. У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встановлення лише світильників у вибухозахищеному виконанні.
28. Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається піском, який потім виноситься за межі території.
29. Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати іскру, забороняється. Для відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні ключі.
30. Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов'язково опечатується.
Заходи пожежної безпеки при встановленні пічного опалення
31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев'яна підлога під піччю повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху – покрівельним залізом, на яке кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.
Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70 см, з боків – не менше ніж 25 см.
32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев'яній підлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів цегли на глиняному розчині.
33. На дерев'яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист розміром 70 х 50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання – не менше ніж 70 см.
34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:
деталі труб щільно з'єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину діаметра труби;
металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;
у разі прокладання труби через вікно – вставляти в нього лист покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися направленим угору патрубком заввишки не менше ніж 50 см з іскрогасником;
у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу – влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;
виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;
у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище від карниза на 1 м, стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.
35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.
Додаток 7
до ст. 47 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПЕРЕЛІК НАПИСІВ
на дверях службових приміщень, біля входів до будівель та опис їх оформлення
І. Перелік приблизних написів на дверях приміщень:
а) в аварійно-рятувальних (спеціальних) загонах:
начальник загону;
заступник начальника загону;
заступник начальника загону – начальник штабу;
заступник начальника загону з матеріально технічного забезпечення;
перший заступник начальника загону – начальник відділу по роботі з персоналом та планування;
начальник автомобільної служби;
начальник фінансової служби;
помічник начальника загону – керівник чергової зміни;
начальник групи;
начальник відділення;
народознавча світлиця (актовий зал, кімната по роботі з особовим складом);
інженер служби РХР;
кімната (місце) занять фізичними вправами та спортом;
черговий парку техніки;
контрольно технічний пункт;
кімната зберігання господарського інвентарю;
пункт технічного обслуговування та ремонту техніки;
приміщення для нагрівання води і мастил;
акумуляторна;
склади (приміщення для зберікання автомобільного та іншого технічного майна);
класи відпрацювання нормативів з технічного обслуговування техніки;
сушарня;
кімната (місце) для чищення взуття та куріння;
кімната для зберігання господарського інвентарю;
їдальня;
душова;
туалет;
б) у пожежно-рятувальних підрозділах:
начальник районного (міського) управління (відділу);
заступник начальника районного (міського) управління (відділу);
начальник пожежно-рятувального підрозділу;
заступник начальника пожежно-рятувального підрозділу;
начальник підпорядкованого пожежно-рятувального підрозділу;
начальник окремого поста пожежно-рятувального підрозділу;
командир пожежного корабля;
відділи (відділення, групи) з наглядово-профілактичного та інших напрямків діяльності;
старший технік (механік, водій);
технічний пост (пост технічного обслуговування автомобілів);
старший майстер (майстер) газодимозахисної служби;
база (пост) ГДЗС;
старшина (комендант) підрозділу;
рукавна база;
кімната для зберігання спеціального та верхнього одягу;
приміщення для зберігання запасів обмундирування, майна;
кімната для прання та сушіння спеціального одягу і обмундирування;
канцелярія (секретар);
народознавча світлиця (актовий зал, кімната по роботі з персоналом);
навчальний клас;
начальник караулу;
караульне приміщення;
пункт зв’язку підрозділу;
кімната відпочинку радіотелефоніста;
спортивний зал (кімната);
побутова кімната;
акумуляторна;
їдальня;
душова;
теплодимокамера;
гуртожиток.
Примітки:
1. У разі суміжного (чи на одному поверсі) розташування кімнат "а" і"б", їх послідовна нумерація проводиться, починаючи із входу в приміщення.
2. На покажчиках кабінетів посадових осіб частини й вище, управлінь, установ і навчальних закладів зазначається спеціальне звання, прізвище та ініціали посадової особи (чи кількох осіб). Номер кімнати зазначається окремо.
II. Форма покажчиків і зразки написів на дверях приміщень:
| 1 СПАЛЬНЕ ПРИМІЩЕННЯ | | 528 | |
| 3 НАЧАЛЬНИК ГРУПИ | ПОЛКОВНИК СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАТВІЦЬКИЙ В.Б. |
Примітки:
1. Покажчики розміщуються на висоті 170 см від підлоги. Номери кімнат у штабах, управліннях, установах і навчальних закладах розміщуються на 5 см вище від покажчиків, у центрі двер.
2. Напис на покажчиках робиться без нахилу прямими літерами (цифрами) на білому фоні чорною фарбою.
3. Розміри покажчиків: ширина – 25 см і висота – 10 см; висота цифр – 5 см, висота літер основного напису – 3 см, інших написів – 1 см. Розміри покажчиків з номерами кімнат: ширина – 10 см і висота – 7 см; висота цифр – 5 см.
III. Зразки написів на вивісках біля входу до адміністративних будівель підрозділів:
(емблема МНС) (емблема МНС)
МНС України МНС України
РАЙОНИЙ ВІДДІЛ ЗАГІН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МНС
ГУ МНС в м. Києві
(назва пожежно – рятувального підрозділу)
(емблема МНС) (емблема МНС)
НАВЧАЛЬНИЙ КОРПУС КАРАУЛЬНЕ ПРИМІЩЕННЯ
Примітки:
1. Вивіски для будівель підрозділів (навчальних закладів, загонів, частин і контрольно-пропускних пунктів, клубів, караульних приміщень) виготовляються на жорсткій основі й закріплюються під склом у рамці золотистого кольору завширшки 3 см. Напис виконується на синьому фоні бронзовою (золотистою) фарбою. На відстані 20 мм від верхнього краю вивіски посередині наноситься зображення – емблеми МНС на щиті синього кольору в золотистому обрамленні (ширина обрамлення відповідає ширині елементів емблема МНС). Розміри елементів емблеми МНС: ширина – 8,5 см і висота – 8,5 см.
2. На вивісках будівель підрозділів на 2,5 см нижче від емблеми МНС наноситься напис: "МНС України". На вивісках приміщень, які розташовані на території підрозділу, під емблемою МНС України наноситься лише назва даного приміщення за призначенням (наприклад, ЇДАЛЬНЯ, НАВЧАЛЬНИЙ КОРПУС, КАРАУЛЬНЕ ПРИМІЩЕННЯ тощо). Розміри: ширина – 60 см і висота – 40 см; висота літер і цифр основного напису – до 10 см, інших написів – до 5 см.
3. Вивіски розміщуються на стіні будинку на видному місці біля головного входу.
Додаток 8
до ст. 77 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
Розклад
виїзду підрозділів Гарнізону
__________________________________________________________
(орієнтовний)
ДОДАТОК ДО РОЗКЛАДУ ВИЇЗДУ
1. Списки об'єктів, на які при першому повідомленні про пожежу направляють сили і засоби за підвищеними номерами виклику.
2. Переліки об'єктів, на які необхідно при надходженні першої заявки висилати допоміжні сили і засоби (відповідно до п. 2 примітки).
3. Порядок виїзду і склад підрозділів, які висилаються на пожежі за межі міста, що охороняється.
4. Порядок тимчасової передислокації підрозділів при виїзді на пожежі пожежних частин за підвищеними номерами виклику, за межі міста, що охороняється.
Дані додатки є невід'ємною частиною розкладу виїзду і зберігаються на пунктах зв'язку СДПЧ (ПДПЧ), ППЧ і ОДС гарнізону служби
На розсуд начальника гарнізону служби і з урахуванням місцевих особливостей можуть розроблятися й інші документи.
ПРИМІТКИ:
1. При оголошенні пожежі "Виклик №3", а також за вимогою КГП організувати збір особового складу гарнізону, вільного від несення служби, і постановку в бойовий розрахунок резервної техніки.
2. У кожній частині повинен бути складений перелік особливо важливих об'єктів, на які при надходженні першої заявки про пожежу, коли не передбачено автоматичного підвищеного номера виклику, додатково необхідно вислати:
у будинки місцевих органів виконавчої влади, виборчих дільниць і місця голосування - 2 автоцистерни, автодрабину, (колінчатий підйомник) і автомобіль ГДЗС;
у лікарні, санаторії, клініки, театри і кінотеатри, дитячі будинки й інтернати, школи, готелі, гуртожитки,, дитячі садки і ясла (відповідно до переліку) - дві автоцистерни й автодрабину (колінчатий підйомник);
на лісобіржі - рукавний автомобіль, насосну станцію;
музеї, бібліотеки, книгосховища, архівні заклади - автомобілі вуглекислотного гасіння і водозахисної служби;
у будинки підвищеної поверховості - автоцистерну, автодрабину (колінчатий підйомник), автомобіль ГДЗС;
у житлові будинки в нічний час - 2 автоцистерни; на нафтобази, сховища ЛЗР, ГР - автомобілі порошкового, комбінованого і повітряно-пінного гасіння;
у підвали великих об’ємів - автомобіль повітряно-пінного гасіння;
на об’єкти з легких металевих конструкцій із полімерним утеплювачем - автомобіль ГДЗС, автомобіль технічної служби, насосну станцію і рукавний автомобіль;
на територію залізничих доріг і об'єкти, що безпосередньо прилягають до смуги залізничного відводу - насосно-рукавний автомобіль, пожежний поїзд;
у безводні райони - дві автоцистерни, насосну станцію, рукавний автомобіль, допоміжну техніку народного господарства (автоводовозки).
3. У інших випадках необхідна кількість основної, спеціальної і допоміжної техніки висилається за вимогою КГП
4. У випадку включення до розкладу виїзду пожежних частин з охорони об'єктів, відомчої пожежної охорони розклад узгоджується з керівниками цих об'єктів.
Додаток 9
до ст. 77 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПЛАН
залучення сил та засобів на гасіння пожеж у Донецькому районі (примірний варіант)
( Див. текст )
Додаток 10
до ст. 80 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ВИПИСКА
з розкладу виїзду підрозділів Гарнізону служби(варіант – м. Авдіївки для СДПЧ-3)
Примітки:
При оголошенні пожежі "виклик №3", а також за вимогою КГП організувати збір особового складу частини, вільного від несення служби, і ввести у бойовий розрахунок резервну техніку.
При отриманні першого оповіщення про пожежу в районі обслуговування частини, у разі коли не передбачено підвищеного номера виклику, додатково викликаються через ОДС наступні сили і засоби:
у будинках місцевої виконавчої влади, на виборчих дільницях і місцях голосування – АЦ СДПЧ-2 АД СДПЧ-1 ГДЗС ДПЧ-5;
у лікарні, санаторії, клініки, дитячі садки і ясла -АЦ СДПЧ-2 АД СДПЧ-1 автомобілі вуглекислотного гасіння;
у музеї, бібліотеки, книгосховища, архіви – АП ДПЧ-6;ВЗ ДПЧ-4,АППГ ДПЧ-6;
у будинки підвищеної поверховості - АЦ СДПЧ-2 АД СДПЧ-1 ГДЗС ДПЧ-5, КП ДПЧ-24;
у житлові будинки в нічний час - АЦ СДПЧ-1;
на нафтобази, сховища ЛЗР, ГР, АЗС - АП ДПЧ-6, АППГ ДПЧ-6;
у підвали великих об’ємів - АППГ ДПЧ-6;
на об’єкти з легких металевих конструкцій із полімерним утеплювачем - ГДЗС ДПЧ-5; АТ ДПЧ-5;
на територію залізниць і об'єкти, що безпосередньо прилягають до смуги залізничного обводу – пожежний поїзд і насосна станція СДПЧ-3;
у безводні райони старих будинків міста Авдіївки - АР та НС СДПЧ-3, АЦ СДПЧ-2.
Додаток
до виписки із розкладу виїзду СДПЧ-3
1. Списки об’єктів, на які при першому оповіщенні про пожежу висилаються сили та засоби за підвищеним номерам виклику.
2. Перелік об’єктів, на які необхідно при отриманні першого оповіщення висилати допоміжні сили і засоби згідно з пункту 2 цього додатка.
Начальник СДПЧ-3 _______________________________________
Додаток 11
до ст. 92 Тимчасового порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб МНС України
ПОРЯДОК
розбивки табору
1. Місце розбивки табору визначається старшим начальником за погодженням із місцевими й регіональними органами влади. Це місце, по можливості, повинно бути поблизу об'єктів (полів), де виконуються роботи.
2. Під час визначення межі табору необхідно враховувати напрямок вітрів. Перетинання межі табору проїзними дорогами загального користування не допускається. Відстань від флангів табору до проїзних доріг повинна становити не менше ніж 50 м.