Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 169 якого визначено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році - 960,50 грн.).

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Водночас платник податку, який є, зокрема, одинокою матір'ю (батьком) має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Згідно із пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2019 році - 2690 грн. на місяць (1921 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей (у 2019 році - 2690 грн. х кількість дітей).

Водночас слід зазначити, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги платника податку та документів, що підтверджують таке право.

Згідно з пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги" (далі - Порядок).

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зокрема одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років крім заяви про застосування пільги подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір’ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Враховуючи викладене, у випадку що розглядається фізична особа - працівник має право як одинока мати на застосування податкової соціальної пільги, визначеної пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, при додержанні всіх вимог ст. 169 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.