Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні ( ) передана Товариству в оренду земельну ділянку відповідно до договору оренди від 28.06.2024. Разом з тим громадянкою ( ) отримано податкове повідомлення рішення, де зазначена суму мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ). Товариством включено до розрахунку МПЗ за 2024 рік сім місяців перебування ділянки в оренді.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи враховується сума МПЗ, сплаченого Товариством за земельну ділянку при розрахунку МПЗ для фізичної особи за ту саму земельну ділянку при зміні землекористувача протягом 2024 року?

2. Чи потрібно в такому випадку застосовувати п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу?

3. Чи потрібно застосовувати п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу якщо нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі не менша 28000,00 грн. (річна сума МПЗ не менше 1400,00 грн/га)?

Відповідно до п.п. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38-1 "Визначення мінімального податкового зобов’язання" Кодексу.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).

Згідно з п. 38-1.3 ст. 38-1 Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому нормами п.п. 38-1.4 ст. 38-1 Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь регулюється п. 170.14 ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Одночасно звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи вищезазначене, при визначенні МПЗ відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу враховується кількість місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності, проте, враховуючи внесені зміни, розрахункова сума МПЗ починаючи з 2024 року не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відсотків – 1400 гривень з 1 гектара.

Тобто оскільки з 01.01.2024 по 28.06.2024 земельна ділянка перебувала у користуванні фізичної особи, то МПЗ розраховується для неї відповідно до положень п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.