Про створення Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти

Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 N 918 (із змінами та доповненнями), та з метою удосконалення науково-методичного забезпечення післядипломного навчання лікарів (провізорів)

1. Створити Координаційну науково-методичну раду з післядипломної освіти.

2. Затвердити Положення про Координаційну науково-методичну раду з післядипломної освіти (додається).

3. Затвердити склад Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти (додається).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту кадрової політики, освіти і науки Банчука М.В.

1.1. Координаційна науково-методична рада з післядипломної освіти створена як дорадчий орган МОЗ України відповідно до п. 12 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 N 918 (із змінами та доповненнями), для науково-методичного забезпечення післядипломного навчання лікарів (провізорів), прийняття найважливіших управлінських рішень, супроводу найважливіших програм реформування та розвитку післядипломної освіти, створення умов для професійного та відкритого їх обговорення, надання рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку медичної галузі, обговорення найважливіших проблем охорони здоров'я населення України.

1.2. Координаційна науково-методична рада з післядипломної освіти є постійно діючим дорадчим органом МОЗ України та здійснює свою діяльність за затвердженим щорічним планом роботи.

2.1. Надання рекомендацій щодо удосконалення післядипломної освіти лікарів (провізорів) України, визначення шляхів її реформування, обґрунтування доцільності впровадження сучасних медичних інновацій, які можуть бути використані в практиці охорони здоров'я та медичній освіті і науці, та внесення відповідних рекомендацій і пропозицій керівництву МОЗ України.

2.2. Аналіз основних проблем та завдань галузі охорони здоров'я, в тому числі:

- національних, державних, галузевих та регіональних програм, які безпосередньо впливають на стан здоров'я населення;

- якості медичної освіти та кваліфікаційних вимог до лікарів (провізорів)-спеціалістів, оптимальних шляхів кадрового забезпечення;

- впровадження нових медичних технологій в практичній діяльності.

2.3. Розгляд спільно із структурними підрозділами МОЗ України пропозицій закладів охорони здоров'я, наукових установ, вищих медичних навчальних закладів, громадських та міжнародних організацій щодо визначення шляхів реформування післядипломної освіти та внесення проектів відповідних рішень керівництву Міністерства охорони здоров'я України.

2.4. Співробітництво з МОЗ Автономної Республіки Крим, Головними управліннями охорони здоров'я Дніпропетровської, Львівської обласних державних адміністрацій, Головним управлінням охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської обласної, Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій, управлінням охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної, управлінням охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської обласної державних адміністрацій, управліннями охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, вищими медичними навчальними закладами, громадськими та міжнародними організаціями у розробці пропозицій та удосконаленні післядипломної освіти України.

3.1. Функції Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти:

- на підставі аналізу розвитку основних напрямів в галузі охорони здоров'я, запитів та пропозицій практичної ланки, наукових установ, вищих медичних навчальних закладів, міжнародних та громадських організацій вносить на розгляд Міністру охорони здоров'я відповідні обґрунтовані пропозиції та висновки з актуальних питань розвитку і реформування медичної освіти і науки;

- здійснює аналіз та готує обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення післядипломної підготовки лікарів (провізорів);

- бере участь в опрацюванні проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є МОЗ України, проектів наказів;

- бере участь в комісійній оцінці діяльності закладів охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації, наукових установ та інших об'єднань та в підготовці відповідних висновків.

3.2. Для виконання вказаних завдань Координаційна науково-методична рада з післядипломної освіти в установленому порядку користується правом:

- співробітництва і взаємодії з усіма структурними підрозділами Міністерства охорони здоров'я;

- створювати робочі групи, секції за напрямом підготовки лікарів (провізорів) із залученням провідних фахівців охорони здоров'я та суміжних галузей, представників міжнародних та українських громадських організацій.

4.1. Координаційна науково-методична рада з післядипломної освіти формується з проректорів з навчальної, лікувальної, наукової роботи закладів післядипломної освіти, деканів факультетів післядипломної освіти, провідних вчених і висококваліфікованих фахівців - організаторів охорони здоров'я.

4.2. Персональний склад Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти затверджується Міністром охорони здоров'я строком на три роки.

4.3. Засідання Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти проводяться згідно із щорічним планом роботи.

4.4. Рішення Координаційної науково-методичної ради з питань післядипломної освіти приймаються консенсусом. За результатами засідання складається протокол, який підписується головою та секретарем Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти.

4.5. Голова Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти:

- скликає і проводить засідання Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти;

- надає рекомендації Міністру охорони здоров'я щодо удосконалення післядипломної освіти лікарів (провізорів), виходячи із завдань в розвитку галузі охорони здоров'я;

- інформує про рішення Координаційної науково-методичної ради з післядипломної освіти державні і громадські організації при розгляді питань розвитку та реформування охорони здоров'я.