Про затвердження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги

З метою реалізації Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року, затвердженої Законом України від 22.01.2010 N 1841-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 N 208 "Деякі питання удосконалення системи охорони здоров'я" та наказу МОЗ від 06.08.2010 N 658 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 23.03.2010 N 251"

1. Затвердити:

1.1. Примірні етапи реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, що додаються.

1.2. Складові реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, що додаються.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити реформування первинного та вторинного рівнів медичної допомоги з урахуванням примірних етапів, особливостей та набутого позитивного досвіду адміністративних територій, а також строку реалізації реформ.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бідного В.Г.

Підготовчий етап реформування (до 01.11.2011 р.):

1. Ретельний аналіз:

демографічних показників території обслуговування (чисельність, щільність розселення, віково-статева структура населення);

стану здоров'я населення території обслуговування (показники народжуваності, захворюваності, поширеності, смертності та інвалідності);

медичних потреб прикріпленого населення;

ресурсного (кадрового, фінансового, матеріально-технічного) забезпечення та організаційно-функціональної структури закладів охорони здоров'я відповідної адміністративної території;

порядку надання спеціалізованої медичної допомоги у закладах охорони здоров'я відповідної адміністративної території (самостійне звернення, кероване направлення лікарем первинної медико-санітарної допомоги (далі - ПМСД), наявність регламентованого переліку показань для направлення хворого на консультування та лікування до лікарів-спеціалістів);

розподілу обсягів надання медичної допомоги між лікарями ПМСД та лікарями-спеціалістами;

обґрунтованості направлення хворих лікарями ПМСД до лікарів-спеціалістів;

основних показників діяльності амбулаторно-поліклінічних закладів відповідної адміністративної території (кількість відвідувань, у тому числі до лікарів "вузьких" спеціальностей, рівень госпіталізації, показники лікування хворих в умовах цілодобових, денних стаціонарів та стаціонарах вдома, кількість викликів швидкої медичної допомоги, ліжко-днів перебування хворого у стаціонарах, проведених операцій, у тому числі у рамках хірургії "одного дня" тощо).

2. Здійснення оцінки можливостей та порядку взаємодії закладів ПМСД із закладами спеціалізованої медичної допомоги та медико-соціальної допомоги на території обслуговування.

3. Вивчення позиції та готовності медичних працівників до структурно-функціональної реорганізації системи медичного обслуговування населення відповідної адміністративної території на принципах розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.

4. Вивчення позиції населення щодо зміни порядку надання медичної допомоги з подальшим формуванням позитивного ставлення населення до цих системних перетворень шляхом проведення відповідної роз'яснювальної роботи з залученням засобів масової інформації.

5. Визначення реальних потреб у кадрових (насамперед у лікарях ПМСД та лікарях спеціалістах), фінансових та матеріально-технічних ресурсах.

6. Підготовлення організаційного проекту та плану реорганізації первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.

Етапи впровадження примірних моделей реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.

Перший етап (до 01.01.2011 р.):

оптимізація мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров'я, у тому числі відомчого підпорядкування;

централізація коштів територіальних громад району на рівні районного бюджету та спрямування їх на забезпечення фінансування медичного обслуговування населення для отримання більш потужного джерела фінансування та більш ефективного управління обмеженими ресурсами;

визначення ФАПів (ФПів) структурними підрозділами лікарських амбулаторій (амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, далі - амбулаторій ЗПСМ) або безпосередньо центральним районним, центральним міським та міським лікарням міст обласного значення (або поліклінікам міських лікарень та самостійним міським поліклінікам);

підпорядкування лікарських амбулаторій центральним районним, центральним міським або міським лікарням міст обласного значення (або поліклінікам міських лікарень та самостійним міським поліклінікам);

формування у структурі поліклінічних відділень центральних районних лікарень, центральних міських та міських лікарень міст обласного значення (або поліклінік міських лікарень та самостійних міських поліклінік) центрів ПМСД як структурних підрозділів цих закладів;

формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги (з вирішенням питання щодо реорганізації ФАПів (ФПів), що обслуговують понад 1000 населення, у лікарські амбулаторії (амбулаторії ЗПСМ), частини дільничних лікарень у лікарські амбулаторії (амбулаторії ЗПСМ) тощо).

Другий етап (2011 р.):

створення органів управління охороною здоров'я - відділів (управлінь) охорони здоров'я районних державних адміністрацій (міських рад) як замовників медичних послуг та розпорядників бюджетних коштів на відповідній території;

створення юридично самостійних центрів ПМСД;

продовження формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги, створення мережі амбулаторій ЗПСМ, максимально наближених до місць проживання прикріпленого населення;

поступове формування оптимальної мережі закладів вторинного рівня надання медичної допомоги з урахуванням інтенсивності надання медичних послуг на засадах єдиного медичного простору;

поступове створення "госпітальних" округів, що об'єднують заклади декількох районів або міст і районів залежно від щільності та характеру розселення населення, з урахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілю їх діяльності та структури медичних послуг;

створення у складі центральних районних лікарень, центральних міських та міських лікарень міст обласного значення (або поліклініках міських лікарень та самостійних міських поліклініках) консультативно-діагностичних центрів;

перерозподіл ресурсів між закладами первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги;

фінансування закладів первинного рівня надання медичної допомоги відповідно до подушного фінансового нормативу;

перехід від фінансування закладів вторинного рівня надання медичної допомоги за предметною ознакою до глобального бюджету.

Третій (завершальний) етап (2012 р.):

завершення формування "госпітальних" округів;

автономізація закладів первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, надання їм статусу комунальних некомерційних неприбуткових підприємств;

впровадження державних закупівель медичних послуг на первинному і вторинному рівнях надання медичної допомоги за відповідними договорами;

впровадження механізму реалізації права пацієнтів вільно вибирати лікаря ПМСД надання медичної допомоги або у визначеному порядку його змінювати;

впровадження механізмів забезпечення організації доступу пацієнтів до спеціалізованої допомоги через направлення лікаря ПМСД за винятком випадків, що потребують подання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги;

1. Структурно-організаційне та фінансово-економічне розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі - ПСМД) та "госпітальних" округів з урахуванням особливостей адміністративних територій (щільності та характеру розселення населення, стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я, їх профілю та структури медичних послуг).

2. Централізація коштів на надання ПМСД на рівні районних (міських у містах) бюджетів та розрахунок витрат на основі подушного фінансового нормативу з введенням стимулюючих доплат і коригуючих коефіцієнтів за обсяги та якість медичних послуг, перехід від фінансування закладів вторинного рівня надання медичної допомоги за предметною ознакою до глобального бюджету.

3. Диференціація закладів охорони здоров'я з урахуванням інтенсивності надання медичної допомоги.

4. Створення раціонального медичного маршруту пацієнта для надання медичної допомоги на інших рівнях.

5. Запровадження системи індикаторів якості медичних послуг, що надаються на первинному та вторинному рівнях медичної допомоги.

6. Запровадження закупівлі медичних послуг.