• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 09.02.2026 № ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 09.02.2026
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 09.02.2026
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація
Від 09.02.2026 № 728/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що із набранням чинності Закону України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (далі – Закон № 4698), яким передбачено обмеження (заборону) застосування спрощеної системи оподаткування для суб’єктів, що здійснюють охоронну діяльність.
Враховуючи зазначене, Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. З якої саме дати платник податків, що здійснює охоронну діяльність вважається таким, що втратив право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до Закону № 4698, який набрав чинності 26.12.2025?
2. Чи виникає у такого платника обов’язок переходу на загальну систему оподаткування автоматично, чи виключно з дотриманням процедури та строків, передбачених статтею 298 Кодексу?
3. Чи підлягають застосуванню до платників податків положення Закону № 4698 з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, встановленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Кодексу, з огляду на дату його підписання та відсутність шестимісячного строку до початку нового бюджетного періоду?
4. Чи зобов’язаний платник податків подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування якщо відповідна заборона встановлена законом та з якої дати така заява має подаватися?
5. Який податковий режим та порядок оподаткування підлягає застосуванню платником податків у перехідний період - до моменту фактичної зміни системи оподаткування відповідно до норм Кодексу?
Щодо першого – четвертого питання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до пункту 291.5 статті 291 Кодексу, який набрав чинності з 01.01.2026, перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку, доповнено охоронною діяльністю.
Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.
Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Враховуючи зазначене та з урахуванням того, що Товариство є в ліцензійному реєстрі "Охоронна діяльність", яким отримано ліцензію на провадження охоронної діяльності, тому відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та може самостійно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відповідно до підпункту 3 пункту 293.5 статті 293 Кодексу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу та згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).
Щодо п’ятого питання.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) за рішенням контролюючого органу (пункт 299.10 статті 299 Кодексу).
Виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу.
Положення цього пункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (стаття 36 Кодексу).
Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 37.1 статті 37 Кодексу).
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій з дати реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку до дати анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з Рєстру платників єдиного податку.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).