У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тимощука Леонтія Васильовича щодо офіційного тлумачення частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі
| м. Київ, 29 грудня 2002 року | Справа N 2-60/2002 N 71-у/2002 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Тимченка Івана Артемовича,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тимощука Леонтія Васильовича щодо офіційного тлумачення частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року N 1483-III (Голос України, 2000 р., 29 березня) стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі.
Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. і дослідивши матеріали справи, Конституційнй Суд України у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Тимощук Леонтій Васильович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року N 1483-III стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі.
На думку заявника, суд, призначаючи покарання у виді смертної кари, керувався чинним на той час Кримінальним кодексом України, положення якого в частині встановлення такого виду покарання суперечили Конституції України від 28 червня 1996 року, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року N 11-рп/99 (справа про смертну кару).
15 червня 2002 року Верховний Суд України на підставі Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" змінив вирок Тимощуку О.Л. у частині засудження його до смертної кари на довічне позбавлення волі, з чим він не згоден, оскільки вважає, що суд надав зворотної дії в часі положенню цього Закону, яким погіршується його правове становище.
2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень Ухвалою від 28 листопада 2002 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Тимощука Л.В. на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
3. Згідно з положеннями статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.
У конституційному зверненні Тимощука Л.В. відсутнє будь-яке обґрунтування неоднозначного застосування судами України частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі.
Про однозначне застосування судами загальної юрисдикції зазначених положень Конституції України та цього Закону стверджується у листі Верховного Суду України. До того ж Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дав офіційне тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України.
Таким чином, підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі немає.
Враховуючи наведене і керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 42, 43, 45, 49, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тимощука Леонтія Васильовича щодо офіційного тлумачення частини першої статті 58 Конституції України і Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" стосовно дії в часі положення, що передбачає заміну смертної кари довічним позбавленням волі, на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.
| КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |
