Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Швеця Олега Григоровича про офіційне тлумачення окремих положень статей 3, 8, 19, 64 Конституції України, статей 51, 85, 107, 111-9 Господарського процесуального кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Шаповала Володимира Миколайовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Швеця Олега Григоровича про офіційне тлумачення окремих положень статей 3, 8, 19, 64 Конституції України, статей 51, 85, 107, 111-9 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Швець О.Г. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень статей 3, 8, 19, 64 Конституції України та статей 51, 85, 107, 111-9 Господарського процесуального кодексу України (далі - Кодекс), оскільки, на його думку, існує неоднозначне застосування судами наведених норм.

Із матеріалів справи вбачається, що 4 серпня 2003 року Швець О.Г. як акціонер ВАТ "Дормашина" (м. Миколаїв) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Миколаївської області про затвердження плану санації цього товариства від 20 травня 2003 року (справа N 5/245), а також на дії керуючого санацією Компанійця О.М. та інвестора-набувача майна ВАТ "Дормашина" - ТОВ "Аврора і К". Одеський апеляційний господарський суд постановою від 4 липня 2003 року залишив без змін ухвалу господарського суду Миколаївської області, яка відповідно до частини четвертої статті 85 Кодексу набрала законної сили.

Суддя господарського суду Миколаївської області Міщенко В.І., посилаючись на статтю 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII в редакції Закону України від 30 червня 1999 року N 784-XIV (далі - Закон), повідомив Швеця О.Г. (лист від 21 липня 2003 року N 21143/1), що він не є стороною (учасником) провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дормашина", а тому згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не має права ознайомитися з матеріалами цієї справи. По суті, аналогічне роз'яснення надано Швецю О.Г. головою цього ж суду Фроловим В.Д. (лист від 23 липня 2003 року N 2490/1).

Вищий господарський суд України ухвалою від 27 серпня 2003 року повернув скаргу Швецю О.Г., оскільки вона надійшла після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання статтею 110 Кодексу, та без клопотання про його поновлення. Суд також визначив, що оскарженню підлягає не ухвала господарського суду Миколаївської області, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 4 липня 2003 року.

Колегія суддів Верховного Суду України, керуючись статтями 111-5, 111-17 Кодексу, ухвалою від 20 листопада 2003 року відмовила Швецю О.Г. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 27 серпня 2003 року у справі N 5/245.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 6 липня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Швеця О.Г. про тлумачення окремих положень статей 3, 8, 19, 64 Конституції України, статей 51, 85, 107, 111-9 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України судами, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Проте фактів неоднозначного застосування судами України зазначених положень Конституції України та Кодексу у конституційному зверненні не наведено. Швець О.Г. висловлює своє бачення цих положень Основного Закону України та Кодексу і незгоду з рішеннями судів загальної юрисдикції у справі N 5/245 про затвердження плану санації ВАТ "Дормашина". У зв'язку з цим він порушує перед Конституційним Судом України питання щодо перевірки їх на відповідність Конституції України.

Крім того, до конституційного звернення не додано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20 травня 2003 року у справі N 5/245 та постанову Одеського апеляційного господарського суду у цій справі, чим порушено вимоги пункту 5 частини другої, частини третьої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі немає.

Керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Швеця Олега Григоровича про офіційне тлумачення окремих положень статей 3, 8, 19, 64 Конституції України, статей 51, 85, 107, 111-9 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.