• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування

Державна податкова служба України | Податкова консультація від 10.10.2019 № 699/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Податкова консультація
  • Дата: 10.10.2019
  • Номер: 699/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Податкова консультація
  • Дата: 10.10.2019
  • Номер: 699/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.10.2019 N 699/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула Ваше звернення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.
Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права і обов'язки є ПКУ.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.
Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб не обмежена;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Нормами пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (фізичним особам - підприємцім) бути платниками єдиного податку.
Абзацом п'ятим пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Відповідно до пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Постановою Кабінету міністрів України N 827 від 12.12.1994 р. (із змінами та доповненнями) затверджений перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, в якому підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, фізична особа - підприємець яка здійснює видобуток корисних копалин, зокрема підземних вод, не може бути платником єдиного податку.
Слід зауважити, що ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.