Про затвердження Переліку обєктів Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які підлягають обладнанню системами протипожежного захисту

Відповідно до частини третьої статті 61 Кодексу цивільного захисту України , пункту 4 Типового положення про відомчу пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 5 , Державних будівельних норм України В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312, та з метою забезпечення належного рівня пожежної безпеки, оперативного виявлення і гасіння пожеж на об'єктах Міністерства оборони України та Збройних Сил України

1. Затвердити Перелік об'єктів Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які підлягають обладнанню системами протипожежного захисту, що додається.

2. Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, державному секретарю Міністерства оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та органів військового управління за належністю забезпечити дотримання вимог Технічних умов експлуатації систем протипожежного захисту на об'єктах Міністерства оборони України та Збройних Сил України під час обладнання об'єктів Міністерства оборони України та Збройних Сил України системами протипожежного захисту та в ході їх експлуатації (додаток до наказу).

3. Цей наказ набирає чинності з 29 грудня 2017 року.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

__________

Примітки:

1. Обладнання об'єктів Міністерства оборони України та Збройних Сил України системами протипожежного захисту здійснюється з урахуванням вимог цього Переліку під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

2. Об'єкти, які не визначені Переліком, обладнуються автоматичними системами пожежогасіння (далі - АСПГ), системами пожежної сигналізації (далі - СПС) та системами оповіщення про пожежу у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312 , та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

3. Оповіщення про пожежу здійснюється шляхом передачі звукових сигналів (Тип 1), а також за необхідності додаткових світлових сигналів оповіщення (Тип 2) в усі приміщення відповідного об'єкта.

4. При виборі типу пожежних сповіщувачів необхідно враховувати вид контрольованої ознаки пожежі:

пожежні сповіщувачі полум'я - якщо на початковій стадії пожежі можливе виникнення відкритого полум'я або перегрітої поверхні;

димові пожежні сповіщувачі - якщо на початковій стадії пожежі виникають аерозольні продукти горіння (дим).

Димові пожежні сповіщувачі доцільно встановлювати у разі зберігання ракет, боєприпасів у горючій тарі (упакуванні), в інших випадках установлюються сповіщувачі полум'я.

5. Об'єкти, на які доступ пожежно-рятувальних підрозділів для гасіння пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт здійснюється тільки за наявності спеціального дозволу, повинні захищатися АСПГ, незалежно від їх виду, площі та поверховості. Приміщення, в яких постійно знаходиться черговий персонал (зміна), допускається не обладнувати СПС.

6. Не підлягають обладнанню СПС приміщення з мокрими процесами (ванні кімнати, душові, басейни, мийні, умивальні), якщо їх не використовують для зберігання горючих матеріалів або відходів; санвузли, крім санвузлів у будинках офіцерів, клубах, критих спортивних спорудах та підземних спорудах; припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б та В; насосних станцій водопостачання та бойлерних; виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою; сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2.

7. На стаціонарних дизельних електростанціях, якщо єдине джерело електроживлення об'єкта загальною потужністю 200 кВт та більше, допускається використовувати модульні системи локального пожежогасіння.

8. Цехи складання, ремонту і розриштування боєприпасів, ремонту гільз, виготовлення і ремонту тари обладнуються системами оповіщення про пожежу 2 типу з обладнання шляхів евакуації світловими покажчиками напрямку руху.

9. Категорія небезпеки приміщень визначається залежно від умов зберігання, проведення робіт, виду/типу ракет, боєприпасів та вибухових речовин:

Е1 - ракети і боєприпаси, які знаходяться на виробництві (складові частини і комплектуючі вироби ракет і боєприпасів), що містять у своєму складі споряджений реактивний двигун, при роботі з якими:

пороховий (твердопаливний) заряд двигуна доступний для безпосереднього контакту з зовнішнім джерелом запалення;

пороховий (твердопаливний) заряд двигуна не доступний для безпосереднього контакту з зовнішнім джерелом запалення;

Е2 - ракети і боєприпаси, які знаходяться на зберіганні (складові частини і комплектуючі вироби ракет і боєприпасів), що містять у своєму складі споряджений реактивний двигун. Пороховий (твердопаливний) заряд двигуна, недоступний для безпосереднього контакту з зовнішнім джерелом запалення;

Е3 - вибухові речовини, порохи і вироби з них, тверді палива, піротехнічні склади, що знаходяться у виробничих приміщеннях цехів поза оболонкою, тарою (упаковкою) чи в оболонці, тарі (упаковці), конструкція яких не перешкоджає безпосередньому контакту з зовнішнім джерелом запалення;

Е4 - вибухові речовини, порохи і вироби з них, тверді палива, піротехнічні склади, що знаходяться у виробничих приміщеннях цехів чи на прицехових платформах в оболонці, тарі (упаковці), конструкція яких перешкоджає безпосередньому контакту з зовнішнім джерелом запалення;

Е5 - боєприпаси, вибухові речовини, порохи, тверді палива, що знаходяться на зберіганні;

Е6 - остаточно і неостаточно споряджені осколкові й осколково-касетні, осколково-фугасні, фугасні, бронебійні, бетонобійні, кумулятивні, запалювальні, освітлювальні, димові, з готовими уражальними елементами, пристрілочні, пристрілочно-цілевказувальні снаряди калібру від 37 до 152 мм включно, готові постріли з ними. Метальні заряди в гільзах, у тому числі холості постріли. Готові постріли з практичними, агітаційними снарядами і снарядами в інертному спорядженні всіх калібрів. Головні (бойові) частини (крім інертних) реактивних снарядів до 140-мм калібру включно. Піротехнічні засоби (крім виробів, до складу яких входять тільки димний порох, порохова м'якоть і вогнепровідний шнур без засобів ініціювання). Ручні гранати з запалами (у комплекті) чи без них. Елементи динамічного захисту;

Е7 - підривники (за винятком підривників, до складу яких входить тільки димний порох), підривні пристрої, запали до ручних гранат, патрони до стрілецької зброї, засоби запалення;

В - ракети і боєприпаси (складові частини і комплектуючі вироби ракет і боєприпасів), що не містять вибухових речовин, порохів, піротехнічних складів і виробів з них. Ракети і боєприпаси (елементи ракет і боєприпасів), що містять пальні речовини і матеріали чи не містять таких, але знаходяться в горючій тарі (упаковці);

Д - ракети і боєприпаси (складові частини і комплектуючі вироби ракет і боєприпасів), що не містять вибухових речовин, порохів, піротехнічних складів і виробів з них, горючих речовин і матеріалів і знаходяться в негорючій тарі (упаковці).

10. У таких випадках, коли ракети і боєприпаси знаходяться у штатній тарі (упаковці), дозволяється для будинків і споруд з категоріями небезпечності Е2 та Е6 замість АСПГ проектувати СПС.

11. Дозволяється не передбачати АСПГ у сховищах з категоріями Е2, Е5, Е7 у разі виконання таких заходів: сховища повинні бути розділені на пожежні відсіки площею не більше 150 м2 та обладнані СПС; при цьому внутрішні протипожежні стіни відсіків повинні бути I типу (граничний стан втрати несучої здатності та цілісності стіни настає через 150 хвилин від початку вогневого впливу) і не мати отворів, пожежні відсіки повинні обладнуватися дренчерними системами пінного або водяного пожежогасіння, підвідні трубопроводи яких виведені поза межі обвалування сховищ і оснащені вузлами для підключення пересувної пожежної техніки.

12. Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень визначаються таким чином:

А (вибухопожежонебезпечна) - горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 28° C у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа;

Б (вибухопожежонебезпечна) - горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 28° C, горючі рідини, нагріті вище температури спалаху, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа;

В (пожежонебезпечна) - горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також речовини і/або матеріали, які здатні вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно з горючим пилом і/або волокнами), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж м-2. Якщо питоме пожежне навантаження не перевищує 180 МДж м-2, то приміщення відносяться до категорії Д;

Г (помірно пожежонебезпечна) - негорючі речовини і/або матеріали у гарячому, розпеченому і/або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, утворенням іскор і/або полум'я; горючі гази, рідини і/або тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо;

Д (знижено пожежонебезпечна) - речовини і/або матеріали, що зазначені вище для категорій приміщень А, Б і В (крім горючих газів, горючих пилу і/або волокон), а також негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані (за температури навколишнього середовища), за умов, що приміщення в яких знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) зазначені вище речовини і/або матеріали, не відносяться до категорій А, Б або В.

13. Класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон визначаються відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" , які затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року № 272:

вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу;

вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів);

вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок;

вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін;

вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації;

вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії;

пожежонебезпечна зона класу П-I - простір у приміщенні, в якому міститься горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61° C;

пожежонебезпечна зона класу П-II - простір у приміщенні, в якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна;

пожежонебезпечна зона класу П-IIа - простір у приміщенні, в якому містяться тверді горючі речовини та матеріали;

пожежонебезпечна зона класу П-III - простір поза приміщенням, в якому розміщені горюча рідина, яка має температуру спалаху понад +61° C, або тверді горючі речовини.

1. Експлуатація систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) на об'єктах Міністерства оборони України та Збройних Сил України здійснюється шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, які спрямовані на попередження пошкоджень та несправностей СПЗ, підтримання їх у постійній експлуатаційній придатності.

2. Проектування, монтаж, введення в експлуатацію СПЗ повинні проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (далі - ДБН В.2.5-56:2014) та інших нормативних документів.

Експлуатація та обслуговування СПЗ здійснюється відповідно до НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - НАПБ А.01.001-2014), а також технічних умов виробників СПЗ (паспортів).

3. Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ і організацій Збройних Сил України (далі - військових частин) та особи, відповідальні за експлуатацію та обслуговування СПЗ для забезпечення утримання СПЗ у справному стані, зобов'язані вживати заходів щодо:

розробки і затвердження інструкцій з питань утримання СПЗ, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

організації та здійснення цілодобового нагляду за СПЗ;

організації вивчення особовим складом, який здійснює контроль за експлуатацією СПЗ, відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань їх утримання;

укладення (за потребою) встановленим порядком з урахуванням вимог НАПБ А.01.001-2014 договорів на проведення робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ;

забезпечення виконання вимог технічних регламентів та параметрів, які повинні відповідати заявленим у технічних умовах виробників (паспортів) і відповідних нормативних документах;

реагування на спрацювання системи СПЗ та забезпечення належного рівня пожежної безпеки об'єкта, який захищається, у разі її вимкнення або виходу з ладу.

4. СПЗ повинні відповідати проектній документації, яка пройшла відповідну експертизу (експертну оцінку), бути справними і постійно увімкненими.

Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються у передбачені регламентом строки.

5. З метою здійснення цілодобового нагляду за СПЗ, своєчасного оповіщення посадових осіб військової частини та виклику пожежно-рятувальних підрозділів призначається черговий (оперативний) персонал.

6. Регламентні роботи з підтримання експлуатаційної придатності та планово-попереджувального ремонту СПЗ повинні визначатися на кожний вид систем і виконуватися відповідно до планів-графіків з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ (Форма 1), які розробляються у військовій частині (додаток 1 до Технічних умов експлуатації систем протипожежного захисту).

Перелік робіт, які проводилися відповідно до планів-графіків з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, а також ремонтних робіт, які проводилися з відновлення працездатності СПЗ відображаються у Журналі обліку робіт щодо підтримання експлуатаційної придатності і ремонту (планового та позапланового) системи СПЗ (Форма 2) (додаток 2 до Технічних умов експлуатації систем протипожежного захисту).

7. Про санкціоновані або несанкціоновані спрацьовування СПЗ робляться записи у відповідному Журналі обліку санкціонованих або несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ (Форма 3) (додаток 3 до Технічних умов експлуатації систем протипожежного захисту).

8. Порядок використання систем оповіщення визначається у відповідних інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації. У планах евакуації також зазначаються особи, які мають право приводити систему оповіщення у дію.

9. Пристрої ручного пуску СПЗ мають бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення у дію та захищені від механічних пошкоджень і повинні встановлюватися у доступному місці, поза можливою зоною негативного впливу на людину небезпечних факторів пожежі та вогнегасної речовини. Їх місце розташування повинне обладнуватись робочим і аварійним освітленням, позначатись вказівними знаками, які розміщуються як усередині, так і поза межами приміщень згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 березня 2007 року № 71.

Переведення СПЗ з автоматичного режиму на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами.

10. На період дії гарантійних умов заводів-виробників на компоненти СПЗ споживачам та організаціям, що займаються технічним обслуговуванням цієї СПЗ, знімати пломби не дозволяється.

У разі виходу компонентів системи з ладу у період дії гарантійних умов на них повинен викликатися представник заводу-виробника, якщо питання щодо заміни компонентів СПЗ не узгоджене між обслуговуючою організацією і заводом - виробником устаткування СПЗ.

11. У вибухопожежонебезпечних зонах електротехнічні засоби СПЗ повинні мати рівень вибухозахисту або ступінь захисту оболонок, що відповідають класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони згідно зі встановленими вимогами.

12. Пожежні сповіщувачі, зрошувачі, насадки, розпилювачі водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння повинні утримуватися в чистоті. На період проведення у контрольованих приміщеннях ремонтних робіт пожежні сповіщувачі, зрошувачі, насадки, розпилювачі мають бути захищені від потрапляння на них штукатурки, побілки, будівельного пилу тощо.

13. До пожежних сповіщувачів має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від матеріалів, що зберігаються у приміщенні, або обладнання, що у ньому розташовано, до сповіщувачів має бути не менше 0,5 м. Сповіщувачі не повинні захаращуватися обладнанням, матеріалами, які можуть перешкоджати вільному поширенню від місць можливого загорання факторів, що супроводжують пожежу та на які реагує сповіщувач.

14. Прилади приймально-контрольні пожежні (далі - ППКП) повинні бути опломбовані та надійно заземлені згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", які затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 09 січня 1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Клемні колодки ППКП, що не мають захисних пристроїв, повинні бути закриті захисними кришками та опломбовані.

15. Прокладені кабелі і дроти СПЗ не повинні мати вм'ятин, перекручень, пошкоджень або оголеної ділянки ізоляції.

16. ППКП встановлюються в приміщені з цілодобовим чергуванням персоналу. За наявності штатного пожежного підрозділу - в приміщенні чергового телефоніста (радіотелефоніста) пожежного підрозділу. У разі його відсутності - в приміщенні варти або у приміщенні чергового військової частини.

17. У приміщенні, в якому розміщені прилади систем пожежної сигналізації та вузлів керування СПЗ (пожежні пости), має бути:

журнал приймання та здавання чергування;

інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу під час приймання (здавання) чергування, а також у випадку появи сигналів про пожежу або про несправність СПЗ.

Приміщення, в яких розміщені прилади систем пожежної сигналізації та вузлів керування СПЗ (пожежні пости), повинні бути забезпечені телефонним зв'язком.

18. На пультах керування пожежних постів, на блоках СПЗ мають бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням приміщень або технологічного устаткування, що підлягають захисту, типу та кількості сповіщувачів.

19. На кожному вузлі керування системи водяного і пінного пожежогасіння має бути вивішена табличка із зазначенням найменувань приміщень, які захищаються, типу і кількості зрошувачів у секції системи пожежогасіння та її функціональна схема.

20. У приміщенні станції газового, порошкового пожежогасіння, приміщенні насосної станції системи водяного і пінного пожежогасіння мають бути вивішені схеми змонтованої системи пожежогасіння.

21. Приміщення, де розміщено вузли керування системи водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненим. Ключі від таких приміщень повинні знаходиться у приміщенні, в якому розміщені прилади та вузлів керування СПЗ (пожежному пості).

22. Черговий (оперативний) персонал під час здавання і приймання чергування повинен контролювати справність СПЗ, а також готовність їх до застосування відповідно до вимог, визначених у паспортах або технічних умовах виробників СПЗ.

Щоденно черговий (оперативний) персонал під час чергування, а також його здавання і приймання повинен контролювати положення відповідних вимикачів, перемикачів, тумблерів, справність світлових індикаторів, наявність пломб на приладах, що входять до СПЗ.

23. Відповідальні за стан пожежної безпеки будівель, приміщень повинні:

1) щоденно проводити:

зовнішній огляд пожежних сповіщувачів, зрошувачів, насадок, розпилювачів водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння для перевірки на відсутність бруду, пилу, фарби, механічних пошкоджень та дотримання мінімальних відстаней від пожежних сповіщувачів, зрошувачів, насадок, розпилювачів до матеріалів, що складуються, які мають становити не менше 0,5 м;

зовнішній огляд кабелів і дротів СПЗ. При цьому звертати увагу на відсутність вм'ятин, перекручень, пошкоджень та стан ізоляції;

зовнішній огляд балонів модулів систем газового пожежогасіння, у яких зберігається вогнегасна речовина та пускових (запірно-пускових) пристроїв для перевірки на відсутність бруду, пилу, фарби, механічних пошкоджень;

зовнішній огляд трубопроводів водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння та звертати увагу на відсутність підтікань;

перевірку відсутність витоку вогнегасної речовини з модулів систем газового пожежогасіння, цілісність пломб на пускових (запірно-пускових) пристроях, надійності з'єднання пускових (запірно-пускових) пристроїв з трубопроводами;

2) один раз на три місяці очищувати поверхні зрошувачів, насадок, розпилювачів водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння від бруду, пилу, корозії та у першу чергу звертати увагу на чистоту відповідних отворів.

24. Особа, відповідальна за правильну експлуатацію СПЗ, повинна:

1) щоденно проводити:

зовнішній огляд вузлів керування водяного і пінного пожежогасіння, баків, у яких зберігається вогнегасна речовина та насосів для перевірки на відсутність бруду, пилу та механічних пошкоджень;

зовнішній огляд резервуарів, в яких зберігається вогнегасний порошок, та запірних клапанів для перевірки на відсутність бруду та механічних пошкоджень;

контроль тиску у системі водяного і пінного пожежогасіння за манометрами над/під клапанами;

контроль тиску у балонах із робочим газом систем порошкового пожежогасіння;

контроль наявності пломб на приладах та обладнанні системи водяного, пінного, порошкового пожежогасіння;

контроль надфійності з'єднання резервуарів систем порошкового пожежогасіння з трубопроводами;

контроль рівня вогнегасної речовини в баках систем водяного і пінного пожежогасіння, у яких зберігається вогнегасна речовина, і відсутність підтікання у місці з'єднання трубопроводів із баками та насосами;

2) щотижня:

перевіряти працездатність систем аварійного (евакуаційного) освітлення та організовувати заміну непрацездатних ламп, а також перевіряти пристрої автоматичного включення аварійного (евакуаційного) освітлення у разі призупинення живлення нормального освітлення;

3) один раз на три місяці:

організовувати очищення поверхні вузлів керування системи водяного, пінного, порошкового, газового пожежогасіння від бруду, пилу, корозії. За потреби пошкоджені місця фарбуються.

25. Пожежні сповіщувачі, які встановлені на об'єкті, повинні щомісяця технічно обслугуватися відповідно до встановлених вимог, а також технічних умов виробників (паспортів) згідно з розробленим планом-графіком. Обслуговування (за необхідності) проводиться відповідно до встановлених вимог на підставі укладених договорів на проведення робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ.

26. Установки СПЗ повинні перевірятися щороку комісією військової частини з залученням представників (представника) організації, з якою укладений договір на проведення робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ (за погодженням з її керівником), на їх відповідність технічним умовам виробників і чинним нормативним документам. За результатами технічного обстеження складається акт технічного обстеження (Форма 4) (додаток 4 до Технічних умов експлуатації систем протипожежного захисту). Устаткування та обладнання, параметри яких не відповідають заявленим у паспортах виробників і нормативних документах, підлягають заміні. У разі відсутності резервних виробів, СПЗ підлягає демонтуванню і заміні.

27. У військовій частині для систем пінного пожежогасіння має бути двократний запас піноутворювача.

28. Під час експлуатації систем протипожежного захисту забороняється:

складувати матеріали на відстані менше ніж 0,5 м від сповіщувачів, зрошувачів, насадок, розпилювачів водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння;

встановлювати замість непрацездатних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф у місці розміщення (знаходження) непрацездатного сповіщувача;

установлювати замість зрошувачів, насадок, розпилювачів водяного, пінного, газового, порошкового пожежогасіння, що спрацювали, пробки або несправні зрошувачі;

установлювати в одному приміщенні зрошувачі насадки, розпилювачі з різною температурою (інерційністю) спрацювання замків (колб);

використовувати трубопроводи систем пожежогасіння для підвішування або закріплення будь-якого обладнання, яке не входить до конструкції АСПГ;

підключення виробничого обладнання і санітарних приладів до живильних трубопроводів систем пожежогасіння;

встановлювати в системи аварійного (евакуаційного) освітлення нові лампи, які мають меншу потужність, ніж визначена технічною документацію заводу-виробника (паспортом).

__________

Примітки:

1. Журнал заповнюється представником організації (установи), з якою укладено договір на проведення робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ.

2. Журнал зберігається у особи, відповідальної за експлуатацію СПЗ.

__________

Примітки:

1. Графи 1 - 6 Журналу заповнюються особою чергового (оперативного) персоналу.

2. Графи 7 - 9 Журналу заповнюються представником організації (установи), з якою укладено договір на проведення робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ.

3. Журнал зберігається у приміщенні, в якому розміщені прилади систем пожежної сигналізації та вузлів керування СПЗ (пожежний пост).