МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 29.12.2018 № 665 |
Про затвердження Інструкції про заходи безпеки під час поводження із возимим мінометом калібру 120 мм М120-15 "Молот" та боєприпасами до нього
Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), та з метою запобігання у військових частинах та підрозділах Збройних Сил України порушень порядку і правил експлуатації возимого міномета калібру 120 мм М120-15 "Молот" та боєприпасів до нього, попередження їх передчасного виходу з ладу та недопущення каліцтва і загибелі особового складу під час їх використання
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про заходи безпеки під час поводження із возимим мінометом калібру 120 мм М120-15 "Молот" та боєприпасами до нього, що додається.
2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.
| Міністр оборони України | С. Полторак |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
29.12.2018 № 665
ІНСТРУКЦІЯ
про заходи безпеки під час поводження із возимим мінометом калібру 120 мм М120-15 "Молот" та боєприпасами до нього
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок дотримання особовим складом військових частин та підрозділів заходів безпеки під час поводження із возимим мінометом калібру 120 мм М120-15 "Молот" (далі - міномет) та боєприпасами до нього, запобігання порушень правил їх експлуатації, які можуть спричинити загрозу здоров'ю та життю особового складу.
1.2. У цій Інструкції наведені нижче поняття вживаються в такому значенні:
боєприпас (артилерійська міна) - предмет озброєння одноразового застосування, який призначений для ураження цілі або виконання завдань, які сприяють ураженню цілі чи перешкоджають діям противника, і містять у своєму складі розривний, метальний, піротехнічний, вибивний заряд або їх поєднання;
додатковий (метальний) заряд - обов'язковий компонент пострілу, призначений для додання початкової швидкості боєприпасу (міні), що вистрелюється із міномета. Заряд являє собою тканинні картузи прямокутної (кільцевої) форми, в які поміщений піроксиліновий порох;
заряд - завчасно розрахована за масою та формою розміщення вибухова речовина, що укладена в зарядну порожнину та забезпечена ініціатором вибуху;
міномет - гладкоствольна артилерійська зброя, яка призначена для ведення навісної стрільби;
мінометний постріл - комплект елементів для здійснення одного пострілу із міномета. Складається з підривника, основного (запалювального) і додаткового (метального) порохових зарядів із засобами займання;
озброєння - сукупність військової зброї, боєприпасів до неї та технічних засобів, що забезпечують їх застосування;
основний (запалювальний) заряд - засіб займання додаткового пучка пороху або додаткових пакетів метального заряду. Заряд являє собою паперову гільзу з металевим цоколем, у дно якого вставлений капсуль-запальник;
підривник - пристосування для вибуху боєприпасу після пострілу на заданій дальності в повітрі або після удару об перешкоду;
стабілізатор - пристосування для додання міні стійкості у польоті, кріплення бойового заряду та для центрування міни в каналі ствола міномета при пострілі. Він складається з трубки та пір'я.
1.3. До експлуатації міномета допускається особовий склад (обслуга), який пройшов навчання та здав заліки зі знання Керівництва по експлуатації возимого міномета калібру 120 мм М120-15 (далі - Керівництво) та засвоїв заходи безпеки і правила поводження з боєприпасами.
Всі роботи з обслуговування міномета, підготовки його до стрільби та стрільбу виконують тільки за командою командира міномета. Кожен номер обслуги повинен знати порядок дій під час підготовки міномета до стрільби.
Дозволяється експлуатувати тільки справний міномет. Несправний міномет підлягає ремонту, який повинен проводитися ремонтними підрозділами.
Боєприпаси (артилерійські міни) надходять до військової частини у комплектності (міна, підривник та заряд). Робота з боєприпасами (артилерійськими мінами) у підрозділі виконується таким чином: надіти на трубку стабілізатора необхідну кількість додаткових пучків, встановити у відповідне положення кран підривника, зняти ковпачок з підривника та зарядити міномет.
У випадку осічки під час мінометного пострілу необхідно керуватись вимогами пункту 4.7 Керівництва щодо розряджання виробу.
Міни, підривники, метальні заряди, що мають механічні пошкодження, а також метальні заряди, що не використані під час стрільби, підлягають знищенню встановленим порядком службою ракетно-артилерійського озброєння.
Під час встановлення й зняття оптичного мінометного прицілу необхідно дотримуватися обережності та уникати зіткнень прицілу з металевими предметами. Не докладати надмірних зусиль під час обертання маховичків механізму кутоміра та механізму кутів підйому прицілу.
З метою запобігання забрудненням механічних пошкоджень оптичних деталей (окуляра і об'єктива) під час зберігання та транспортування постійно користуватися ковпачками, що входять до комплекту оптичного прицілу.
Під час експлуатації міномета та боєприпасів (артилерійських мін) до нього необхідно дотримуватися вимог Керівництва.
2. Заходи безпеки
2.1. Перед початком робіт з мінометом та боєприпасами (артилерійськими мінами) до нього проводиться інструктаж особового складу (обслуги) із заходів безпеки.
Вимоги Керівництва щодо належної експлуатації міномета та боєприпасів (артилерійських мін) до нього повинні виконуватися незалежно від умов та терміновості заходів, під час яких слід дотримуватися таких заходів безпеки:
не допускати падіння мін, метальних зарядів, підривників та зібраних мінометних пострілів;
оберігати міни, метальні заряди, підривники та зібрані мінометні постріли від вологи;
транспортування мін здійснювати тільки у відповідній справній тарі;
запобіжні ковпачки підривників відгвинчувати тільки безпосередньо перед заряджанням міномета. Якщо боєприпас (артилерійську міну) не використано, необхідно на підривник нагвинтити ковпачок, попередньо перевіривши чи немає пошкоджень мембрани;
відкривати герметичну упаковку та виймати метальні заряди тільки перед стрільбою;
навішувати додаткові пакети метальних зарядів на міну тільки безпосередньо перед стрільбою;
безпечне використання мінометних пострілів здійснюється при температурі повітря від -40 -°C до +40 -°C.
До стрільби не допускаються боєприпаси (артилерійські міни):
з нещільно загвинченим стабілізатором;
з тріщинами на його корпусі, а також з погнутими або зламаними пір'ями стабілізатора;
у закінченому спорядженні, які впали з висоти більше 1 м;
із запалювальним зарядом, який не повністю увійшов у трубку стабілізатора, а також із запалювальним зарядом, що входить без натягу.
Ковпачок підривника необхідно знімати безпосередньо перед стрільбою.,
Виконання бойових (навчальних) стрільб з міномета калібру 120 мм М120-15 здійснювати лише із обладнаних вогневих позицій із укриття та з використанням спускового шнура.
Під час заряджання міномета після входження міни в ствол заряджаючий повинен швидко прибрати руки від ствола, а після заряджання, прикривши долонями вуха, пригнути голову нижче запобіжника від подвійного заряджання або відійти з рештою обслуги назад від міномета на відстань не менш ніж 3 метри.
Не допускати заряджання міномета другою міною (подвійного заряджання), не переконавшись у відсутності міни в стволі. Якщо після припинення стрільби міномет виявиться зарядженим міною, міну з каналу ствола видаляти тільки шляхом виконання пострілу.
У разі осічки або недоходження міни в каналі ствола необхідно перед розрядженням провести два - три рази спуск бойка ударного механізму, потім, якщо пострілу не відбулося, зачекати ще не менше 2 хвилин, різко штовхнути ствол (банником, рукояткою лопати, жердиною) і почекавши ще не менше 1 хвилини, виконати ще два - три рази спуск бойка ударного механізму, якщо пострілу не відбудеться, необхідно розрядити міномет згідно з Керівництвом.
2.2. Забороняється:
допускати до роботи з мінометом та боєприпасами (артилерійськими мінами) до нього особовий склад, який не ознайомлений і не здав заліки з основних положень та вимог Керівництва;
проводити розбирання і розснарядження підривників, запалювальних та додаткових зарядів;
стріляти зарядами з вологими і порваними картузами додаткових або далекобійних зарядів, з вологою гільзою і позеленілою металевою головкою запалювального заряду;
допускати до стрільби міни з трубками Т-1, що мають вм'ятини, глибокі подряпини та інші ушкодження;
збільшувати заряд понад зазначеного в таблицях стрільби, а також стріляти міною з одним запалювальним зарядом;
використовувати боєприпаси (артилерійські міни) не за призначенням;
розряджати міномет у положенні "Ж" бойка ударного механізму;
використовувати міни, метальні заряди, підривники, зібрані боєприпаси (артилерійські міни) як учбові експонати;
проводити розбирання боєприпасів (артилерійських мін);
допускати до стрільби міни та підривники, що мають механічні пошкодження, а також пакети метального заряду, що мають пошкодження, які призводять до висипання пороху (прориви, проколи картузів тощо), або які знаходяться у пошкодженій герметичній упаковці;
укладати мінометні постріли на землю;
використовувати для стрільби вологі метальні заряди;
вести стрільбу тільки на одному основному метальному заряді 010/54-Ж-843 або 4з8.010;
використовувати для стрільби метальні заряди, які знаходились поза герметичною упаковкою більше 12 годин;
стріляти мінами з підривниками, що мають пошкоджену мембрану (порвану, сильно вдавлену або з тріщиною), оскільки у цьому випадку, може відбутися передчасний розрив міни в каналі ствола міномета;
стріляти мінами з підривниками ГВМЗ-7, ГВМЗ-1, М-12 з накрученими на них ковпачками;
укладати міни з підривниками ГВМЗ-7, М-12, М-6 і трубками Т-1 без ковпачків у ящики і перевозити їх у такому вигляді;
стріляти з несправним запобіжником від подвійного заряджання (запобіжні механізми неенергійно встановлюються в положення ВІДКРИТО або ЗАКРИТО);
змінювати вогневу позицію із зарядженим мінометом;
переводити заряджений міномет у похідне положення;
транспортувати боєприпаси (артилерійські міни) у нештатній тарі;
курити, запалювати сірники та розводити вогонь поблизу місця зберігання боєприпасів (артилерійських мін).
3. Підготовка боєприпасів (артилерійських мін) до стрільби
Перед стрільбою необхідно виконати такі основні правила:
підібрати міни з однаковими знаками маси;
вилучити мастило, бруд, сніг з корпусів мін;
оглянути корпуси мін, підривників і зарядів;
перевірити укомплектованість міни додатковими пакетами.
3.1. Підбір мін з однаковими знаками маси
При однаковому заряді важка міна летить ближче, ніж легка. Тому стрільба мінами з різними знаками призводить до більшого розсіювання, а відповідно, до більшої витрати часу і мін на пристрілювання та поразку.
Для стрільби слід вибирати міни з однаковими знаками маси.
Заборонено вести пристрілювання мінами з одними знаками маси, а переходити на поразку мінами з іншими знаками маси.
На вогневій позиції міни необхідно розсортувати за масою (за нанесеними на корпусі міни знакам маси: Н, +, -, ...).
3.2. Видалення мастила, бруду і снігу з корпусів мін
Під час підготовки міни до стрільби необхідно ретельно протерти її корпус, видалити бруд, сніг, мастило, оскільки це негативно впливає на згоряння основного заряду і ускладнює займання додаткових пакетів метального заряду.
Під час підготовки до стрільби необхідно ретельно видалити мастило та бруд із корпусів мін. Особливу увагу звернути на повну сухість трубки та пір'я стабілізатора, відсутність снігу та мастила в вогнепередавальних отворах.
3.3. Огляд корпусів мін, підривників і зарядів
Під час очищення корпусів мін необхідно перевірити, чи не зігнуті або не зламані пір'я стабілізатора, чи щільно угвинчені стабілізатори в корпуси мін, чи немає тріщин на корпусах тощо. Подібні дефекти можуть бути причиною недольотів і великого розсіювання мін. Міни з дефектами до стрільби не допускаються.
Під час огляду стабілізаторів звертати увагу на повноту досилання основних метальних зарядів у трубки стабілізаторів, а в мінах 3ОФ34, 3ОФ36 - також і на наявність двох стопорних гвинтів або гайки і гвинта кріплення основного заряду. Недослані основні метальні заряди будуть давати осічки.
Для уникнення нещасних випадків забороняється стріляти мінами, підібраними на полі бою.
Під час огляду підривників необхідно перевіряти щільність вгвинчування підривника в корпус міни та наявність на підривнику запобіжних ковпачків. Недбалість, у результаті якої підривник виявився нещільно вгвинченим у корпус міни, може спричинити неповний розрив міни біля цілі. Якщо на корпусі підривника немає клейма заводу, номера партії та року виготовлення, підривник до стрільби не допускається.
Під час огляду зарядів необхідно пам'ятати, що порох, особливо піроксиліновий, здатний до відсирювання, а такий порох тяжко запалюється та згорає. Уповільнене згорання такого пороху завжди призводить до значних недольотів. Тому не можна допускати тривале перебування додаткових пакетів метального заряду в упаковці під дощем, снігом, у воді, щоб запобігти відсирювання пороху і зволоження картузів.
Розкривати упаковку і готувати міни до стрільби необхідно безпосередньо перед стрільбою та в кількості, що необхідна для стрільби.
Забороняється стріляти зарядами з зволоженими додатковими пакетами, з відсирівшою гільзою та позеленілим металічним цоколем основного метального заряду.
Необхідно звертати увагу на маркування зарядів, не допускаючи одночасного застосування зарядів різних партій.
3.4. Комплектування боєприпасів (артилерійських мін) зарядами
Під час комплектування боєприпасів (артилерійських мін) зарядами необхідно обережно поводитися з мінами та зарядами.
Під час навішування додаткових пакетів на трубку стабілізатора слідкувати (особливо на морозі) за тим, щоб не пошкодити картузи. Кріплення додаткових пакетів повинно бути надійним.
4. Поводження з боєприпасами (артилерійськими мінами) під час стрільби
Під час стрільби осколково-фугасними боєприпасами (артилерійськими мінами) з підривниками ГВМЗ-7 та М-12 для отримання осколкової дії боєприпасу (артилерійської міни) кран підривника встановлюється на відмітку "О", а для. отримання фугасної дії - на відмітку "З".
Міни, з підривників яких ковпачки не зняті, до стрільби не допускаються. З мінами, із підривників яких зняті ковпачки, необхідно поводитись обережно, оберігаючи їх від падіння та ударів.
У разі осічки необхідно вийняти міну із каналу ствола, переконатися у цілісності та наявності на міні всіх додаткових пакетів метального заряду і уважно оглянути підривник. Міна, в якої основний метальний заряд дав, осічку, а підривник і стабілізатор не мають пошкоджень, може бути використана знову. Для цього на підривник міни, вилученої із каналу ствола міномета, нагвинчується ковпачок, знімаються додаткові пакети, вилучається екстрактором із трубки стабілізатора основний заряд і замінюється запасним. Запасний основний метальний заряд вставляється в трубку стабілізатора до упора в торець, потім знову надягаються додаткові пакети. Після цього міна готова до стрільби.
5. Поводження з боєприпасами (артилерійськими мінами) після стрільби
Боєприпаси (артилерійські міни), що залишилися після стрільби, необхідно негайно покласти у штатну тару, попередньо знявши з мін додаткові пакети і встановивши крани підривників М-12 на відмітки "О" (ГВМЗ-7 - на відмітки "З", трубки Т-1 - на відмітки "УД"). На підривники ГВМЗ-7 і трубки Т-1 необхідно надіти ще і герметизуючий ковпак.
Зняті з невикористаних боєприпасів (артилерійських мін) додаткові пакети, а також пакети, що залишились від використаних мін, необхідно знову вкласти в герметичну упаковку. У подальшому ці заряди необхідно використати в першу чергу. Якщо герметичної упаковки немає або стрільба в найближчий час не передбачається, невикористані додаткові пакети необхідно знищити.
6. Транспортування боєприпасів (артилерійських мін)
Під час навантаження на транспортні засоби ящики з мінами вкладати поздовжньою віссю симетрії впоперек автомобіля, причепа або транспортного засобу. Ящики надійно вкладати і ретельно закріплювати в кузові.
Транспортування мін і зарядів здійснювати тільки у справній упаковці.
Під час навантажувальних і розвантажувальних робіт дотримуватися встановлених заходів безпеки.
Не допускати перевантаження транспортних машин. Ящики з боєприпасами (артилерійськими мінами) укладати так, щоб вони піднімалися над бортом автомобіля не вище, ніж на половину висоти ящика верхнього ряду.
Під час перевезення боєприпасів (артилерійських мін) водним транспортом вживається заходів запобігання їх від підмочування.
Боєприпаси (артилерійські міни) перевозяться в кузові тягача (автомобіля) разом з мінометом та транспорті підрозділу і частини.
| Перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковник | І. Колесник |
( Текст взято з сайту Міноборони України http://www.mil.gov.ua )
