Розяснення з питань реєстрації акцизних складів та складання акцизних накладних за окремими операціями

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання роз'яснень з питань реєстрації акцизних складів та складання акцизних накладних за окремими операціями з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України, Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Державна фіскальна служба України реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи (п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236).

До ситуації 1

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює операції з продажу пального за допомогою паливних карток та талонів. При цьому Товариство не здійснює операцій з фізичного відпуску (відвантаження) пального, а здійснює лише операції з продажу паливних карток, талонів на пальне, за якими пальне отримується покупцями через АЗС, які належать іншим суб'єктам господарювання.

Питання:

Хто в такому випадку є розпорядником акцизного складу? Яким чином буде складена Товариством акцизна накладна в розрізі акцизних складів, які не належать Товариству?

Відповідь:

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Так з 01.07.2019 р. застосовуються наступні норми Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (зі змінами).

Так, під реалізацію пального розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності за таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного до акцизного складу, до акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Отже, з 01 липня 2019 року безпосередньо сама операція з реалізації третім особам паливних карток та талонів на пальне, при якій не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального споживачу не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У зазначеному випадку фактичний відпуск пального споживачу здійснюється не Товариством, а АЗС. Така АЗС, яка є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (п. 231.1 ст. 231 Кодексу), повинна бути зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального у встановленому порядку та зобов'язана складати акцизні накладні на такі обсяги реалізованого пального, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу з дотриманням термінів, встановлених п. 231.6 ст. 231 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро- горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійсненні оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберіганні пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224. пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберіганні, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Зазначаємо, що відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники податку зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платника податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

До ситуації 2

У зверненні Товариство зазначає, що обладнало акцизний склад витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та надає послуги зі зберігання пального у резервуарах, які належать йому на праві власності. Товариство приймає пальне на зберігання та видає його зі зберігання замовнику.

Питання:

Хто в даному випадку складає акцизну накладну - розпорядник акцизного складу (Товариство) чи замовник?

Відповідь:

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу (п. 231.4 ст. 231 Кодексу).

У зазначеному випадку замовник при передачі пального з акцизного складу / акцизного складу пересувного на акцизний склад Товариства для зберігання, а також Товариство при видачі пального зі зберігання замовнику здійснюють операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального. Зазначені операції належать до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, і замовник, і Товариство при здійсненні операцій з реалізації (фізичної передачі, відпуску, відвантаження) пального складають акцизні накладні в двох примірниках по кожній операції та реєструють їх в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 Кодексу) та термінів, встановлених п. 231.6 ст. 231 Кодексу.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.