3.6. Для систематизації досліджень експлуатаційних небезпек об'єкт, що аналізується, розглядається як технологічна система, що являє собою сукупність взаємозалежних і діючих як єдине ціле апаратів, машин і механізмів, у яких здійснюється певна послідовність технологічних операцій - підготовка сировини, власне перетворення з одержанням цільових продуктів і виділення цільових продуктів.
3.7. В об'єкті підвищеної небезпеки виділяється технологічна система як об'єкт аналізу, наприклад, виробництво хлору, виробництво метанолу, склад зберігання легкозаймистих і пальних рідин та ін. Технологічна система розбивається на основні технологічної одиниці (стадії, відділення, дільниці, блоки тощо).
3.8. Кожна стадія (відділення, дільниця, блок) містить у собі характерні для неї елементи. Як елемент розглядається типовий апарат, у якому протікає типовий фізико-хімічний процес.
3.9. У технологічній системі для аналізу виділяються джерела аварії (стадії та/або елементи) з масштабом негативних наслідків, що виходять за межі території підприємства. Складається перелік об'єктів аналізу (джерел аварії), для яких повинен виконуватися аналіз небезпеки та ризику.
3.10. У кожному виділеному потенційному джерелі аварії аналізується технологічне середовище і наявність у ньому небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, наведені в науково-технічній, довідковій і нормативно-технічній літературі, що свідчать про їх небезпеку. При цьому розглядається не тільки можливість прояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури та контакті з атмосферою, але і можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у т. ч. можливість протікання некерованих реакцій.
3.11. Визначається наявність компонентів технологічного середовища, здатних вступати в екзотермічні реакції та/або взаємодії у результаті:
- розкладання;
- хімічної взаємодії одного з одним;
- фізичних взаємодій чи перетворень, наприклад, розчинення, конденсації, кристалізації тощо.
- взаємодії з повітрям, водою чи з іншими речовинами в результаті випадкового попадання повітря, води чи інших компонентів технологічного середовища з інших апаратів, пов'язаних з аналізованою стадією (елементом) технологічними потоками;
- взаємодії з повітрям, водою чи з іншими речовинами в результаті витоків і викидів з апаратів;
- інших небезпечних взаємодій.
3.12. Визначається наявність компонентів, що є токсичними чи шкідливими речовинами.
3.13. Визначається можливість утворення побічних продуктів з небезпечними властивостями.
3.14. Під час аналізу можливих компонентів технологічного середовища має враховуватися:
- вихідна сировина;
- продукти, що утворяться як у цільових, так і в побічних реакціях, у тому числі і при відхиленнях у режимах процесу;
- застосовувані розчинники, сорбенти, екстрагенти, каталізатори й інші допоміжні матеріали;
- домішки, наявні у вхідній сировині та допоміжних матеріалах;
- інші речовини, що можуть застосовуватися в процесі.
В усіх випадках виділяються речовини з небезпечними властивостями відповідно до категорій небезпечних речовин, встановлених Нормативами порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки.
3.15. Визначаються режими та відхилення в технологічній системі, що є причиною виникнення умов, за яких можлива реалізація небезпечних властивостей речовин.
3.16. На підставі аналізу можливих відхилень виявляються небезпечні події, що призводять до виникнення та розвитку аварій (події, ініціюючі виникнення аварій). Складається перелік подій, ініціюючих виникнення аварії.
3.17. Для аналізу експлуатаційної небезпеки за пп. 3.5 - 3.16 можуть використовуватися такі методи аналізу:
- "що буде, якщо"?;
- "перевірочний лист";
- аналіз експлуатаційної небезпеки (HAZOP-аналіз);
- інші наведені в науково-технічній і нормативній літературі методи.
3.18. У процесі виявлення небезпечних відхилень, що можуть виникнути під час експлуатації об'єкта, розглядаються і відбираються рішення щодо запобігань таких відхилень.
4. Оцінка ризику (імовірності) виникнення аварій
4.1. Для кожної ініціюючої аварію події на потенційному джерелі аварії виконується оцінка ймовірності її реалізації протягом одного року. Оцінка може виконуватися побудовою й аналізом логіко-ймовірносної схеми виникнення (ініціювання) аварії ("дерева відмов").
4.2. "Дерево відмов" є форма упорядкованого графічного зображення логіко-ймовірносного зв'язку випадкових подій (порушень, відмовлень, помилок тощо), що призводять до реалізації небажаної кінцевої події ("верхня подія").
4.3. Побудова "дерева відмов" виконується з використанням стандартизованого графічного представлення подій і логічних символів зв'язку між подіями.
4.4. Для побудови "дерева відмов" послідовно розглядаються:
- можливі відхилення параметрів (порушення режимів) процесу;
- причини цих відхилень;
- механічні поломки та відмови елементів устаткування;
- відмови систем КВП і А, сигналізації, автоматичних систем управління (АСУ) і систем протиаварійного захисту (ПАЗ);
- помилки персоналу.
4.5. Під час розгляду можливих відхилень параметрів процесу можуть використовуватися методи аналізу небезпеки, перераховані вище.
4.6. Під час розгляду причин відхилень розглядаються відмови устаткування, арматури, поломки, а також можливі технологічні причини, обумовлені порушенням режимів роботи функціонально пов'язаних систем.
Для кожного процесу чи технологічної системи, що розглядається, після розгляду можливих відхилень і причин цих відхилень проводиться аналіз контрольно-вимірювальних приладів, систем сигналізації, автоматичного управління та протиаварійного захисту, інших систем, що забезпечують контроль і захист від небезпечних відхилень параметрів. Це робиться послідовно для кожного аналізованого відхилення.
4.7. Проводиться аналіз взаємодії людини й аналізованої системи. Перед визначенням можливих помилок людини необхідно визначити її функції у створенні технологічної системи, контролі та управлінні процесом, у тому числі:
- помилки в розробці та проектуванні системи;
- помилки під час виготовлення, монтажу та будівництва;
- помилки під час ремонту та реконструкції;
- помилки під час експлуатації.
4.8. У процесі аналізу можливих відхилень і помилок поряд з виявленням кожної з цих подій установлюється логічний зв'язок між ними ("І", "АБО", що виключає "АБО", "ЗА УМОВИ"). Приклад логіко-ймовірносної схеми у вигляді "дерева відмов" наведений у малюнку 4. У кожному конкретному випадку "дерево відмов" будується з урахуванням особливостей аналізованої системи відмов, що виникають в ній.
4.9. Для початкових (елементарних або складних нерозкритих)
подій у "дерева відмов" необхідно визначити імовірність їх
реалізації (імовірність відмовлення або помилки). Для цих цілей
може використовуватися інформація, що міститься в технічній
документації, у довідковій чи нормативній літературі, у
комп'ютерних базах даних. Імовірність відмови може бути визначена
на основі статистичних даних про відмови в процесі експлуатації
(експлуатаційна надійність). На основі зібраних даних про
імовірність реалізації елементарних подій у "дереві відмов" для
логіко-ймовірносної моделі відмов, отриманої в процесі аналізу,
розраховується ймовірність виникнення аварії (небажаної "верхньої"
P події)
в
ij
4.10. Якщо ймовірність виникнення аварії є неприйнятною величиною, то виконується аналіз "дерева відмов" і відшукуються рішення щодо її зниження.
4.11. Для подій, що ініціюють аварію з відомою ймовірністю виникнення, на наступному етапі необхідно визначити кожний з можливих наслідків розвитку аварії для виділених об'єктів "турботи".
5. Аналіз умов і оцінка ймовірності розвитку аварій
5.1. У разі реалізації хоча б однієї з розглянутих ініціюючих аварію подій, запобігти їй за допомогою контролю та регулювання параметрів технологічного процесу стає неможливим. Розвиток небезпечних неконтрольованих процесів може призвести до будь-яких напрямів розвитку аварій з різними масштабами ураження та наслідками, в залежності від того, які засоби стримування аварії (протиаварійного захисту та локалізації аварії) застосовуються і від результату їх застосування.
5.2. Для оцінки ризику необхідно побудувати "дерево подій", в якому для розглянутої ініціюючої події (малюнок 3 повинні бути визначені можливі наслідки, в залежності від напрямку розвитку аварії, спрацьовування чи відмови засобів стримування аварії (протиаварійного захисту і локалізації аварії) та дії чи бездіяльності персоналу.
Малюнок 4. Приклад логіко-ймовірнісної графічної схеми
виникнення аварії у вигляді "дерева відмов" ( va637203-02 )
5.3. На основі оцінки ймовірності спрацьовування і відмов
засобів стримування аварії та помилок персоналу визначається
P
ймовірність різноманітних наслідків иm. Імовірність
P
спрацьовування чи відмов систем захисту при оцінці иm
визначається за паспортними даними, довідковою літературою чи
побудовою "дерева відмов".
5.4. Для кожного результату визначаються можливі умови реалізації (параметри витікання чи інші умови викиду, час витікання чи викиду, маса викиду, площа протоку, погодні умови та ін.), з допомогою яких моделюються аварії та визначаються значення вражальних факторів. Приклад "дерева подій" наведений в малюнку 5.
Малюнок 5. Приклад логіко-ймовірнісної схеми розвитку аварії у вигляді "дерева подій"
У кожному конкретному випадку "дерево подій" будується з урахуванням особливостей системи, що аналізується, і відмов, що виникають у ній, систем захисту та умов розвитку аварій.
5.5. Оскільки одна і та ж речовина може мати декілька
небезпечних властивостей і відноситися до декількох категорій і
груп речовин, то при кожному наслідку в "дереві подій" можуть
виникнути різні види аварій (пожежа, вибух, викид і розсіювання
шкідливих і токсичних речовин, інші), що мають свою ймовірність
P
af.
5.6. Розглядаються і обираються рішення із запобігання розвитку аварії і зниженню ймовірності можливих наслідків.
6. Визначення масштабів наслідків аварій
6.1. Кожний з можливих видів аварій, розповсюджуючись, створює характерні для нього вражальні фактори, небезпечна дія і дальність дії яких визначаються властивостями речовини, потужністю та умовами викиду.
Для оцінки можливих наслідків і наступної оцінки ризику необхідно моделювати аварії для кожного результату в "дереві подій" (малюнок 5), виявленого в процесі аналізу розвитку аварій.
6.2. Під час моделювання вибухів рекомендується розглядати:
- вибухи в разі руйнування оболонки чи апаратів трубопроводів у результаті підвищення тиску в устаткуванні внаслідок неконтрольованих фізичних чи хімічних процесів;
- вибухи в разі руйнування оболонки та скипання зріджених газів, що знаходяться в апаратах під тиском, чи перегрітих рідин;
- вибухи конденсованих речовин в устаткуванні, в атмосфері при викидах;
- об'ємні вибухи газових і парогазових хмар при викидах стиснутих чи зріджених газів перегрітих рідин;
- інші вибухові явища, можливі на розглянутому об'єкті в разі виникнення аварійних ситуацій.
6.3. Умови виникнення та розвитку аварії визначають параметри вибуху. Маса речовини, що бере участь у вибуху, встановлюється з урахуванням фазового стану компонентів технологічного середовища, температури, тиску й інших параметрів. У залежності від ситуації можуть розглядатися наземні чи повітряні вибухи, вибухи в штольнях (галереях).
6.4. Можливі наслідки визначаються значенням вражальних факторів вибуху:
- тиск у фронті ударної хвилі;
- питомий імпульс;
- тривалість фази стиснення;
- тиск, створюваний швидкісним напором;
- максимальний тиск у ґрунті на заданій глибині;
- інші параметри, що характеризують вибухове навантаження, необхідні для оцінки наслідків.
6.5. Оцінюються наслідки впливу ударно-хвильових навантажень на людей і конструкції.
Визначаються відстані, на яких можливе ураження людей з різним ступенем важкості. Рекомендується вказувати границі нанесення:
- легких травм;
- тяжких травм;
- тяжких травм з можливим смертельним наслідком;
- травм із частим смертельним наслідком та ін.
Визначається ймовірне число потерпілих.
6.6. Для машин, устаткування і будівельних споруд визначаються легкі, середні, сильні та повні руйнування, інші характерні руйнування, в залежності від їхньої стійкості до ударно-хвильових навантажень за експериментальними чи розрахунковими даними.
6.7. Якщо ударно-хвильовому впливу піддається устаткування, в якому знаходяться небезпечні речовини, то необхідно враховувати можливість розвитку аварії за ефектом "доміно" внаслідок його руйнування.
6.8. При моделюванні пожеж рекомендується розглядати:
- горіння вільних і обмежених розливів горючих і легкозаймистих рідин;
- дифузійне чи дефлафаційне згоряння незмішаних хмар при викидах зріджених газів під тиском і перегрітих рідин ("вогняна куля");
- факельне горіння струменя пари, газу або диспергованої рідини;
- інші види пожежі, можливі на розглянутому об'єкті в разі виникнення аварійних ситуацій.
6.9. Для оцінки можливих наслідків пожеж визначаються:
- інтенсивність теплового випромінювання;
- середня поверхнева щільність теплового випромінювання полум'я;
- швидкість вигоряння;
- гранична відстань, на якій можливе загоряння матеріалів у зоні дії теплового випромінювання;
- інші параметри, що характеризують небезпечний вплив пожежі, необхідні для оцінки наслідків.
6.10. При оцінці наслідків пожеж, поряд з втратами від безпосереднього впливу полум'я, визначаються можливі втрати в результаті впливу теплового випромінювання. Для людей визначаються зони, в яких можливі опіки I, II і III ступенів, зона больового порогу і кількість потерпілих; для конструкцій визначається їх вогнестійкість; для матеріалів визначається можливість їх загоряння та поширення вогню; визначаються інші негативні наслідки впливу пожежі.
6.11. У всіх випадках, коли хімічні перетворення під час вибухів і пожеж супроводжуються утворенням токсичних речовин, при аналізі можливих напрямів розвитку аварій необхідно розглядати їх небезпечний вплив на людей і на довкілля (елементи екосистеми).
6.12. При моделюванні викидів шкідливих і токсичних речовин в атмосферу враховуються погодні умови, стан атмосфери, напрямок і швидкість вітру, умови викиду й інші параметри.
6.13. Для оцінки можливих наслідків визначаються:
- еквівалентна кількість речовини в первинній і вторинній хмарі;
- площа і глибина зон зараження;
- концентрація шкідливих домішок в атмосфері;
- час підходу до виділеного об'єкта або регіону;
- інші параметри, що характеризують небезпечний вплив шкідливих і токсичних речовин, необхідні для оцінки наслідків.
За результатами розрахунків визначається можливе число потерпілих, у т. ч. з летальним наслідком.
6.14. У процесі аналізу виявляються інші небезпечні фізичні та хімічні процеси, що можуть реалізуватися при виникненні і розвитку аварії (розтікання шкідливих речовин по поверхні землі, фільтрація в ґрунт, проникнення в ґрунтові води, викид шкідливих речовин у воду та ін.). Оцінюється їх негативний вплив на населення, соціальне важливі об'єкти, елементи екосистеми, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти "турботи" суспільства.
6.15. Якщо на підприємстві є декілька об'єктів підвищеної небезпеки і на кожному об'єкті підвищеної небезпеки є декілька джерел (апаратів), на яких можливі аварії з виходом за межі території цього підприємства, повинні бути оцінені наслідки всіх можливих видів аварій на цих джерелах.
6.16. Для оцінки рівня ризику наслідків аварії необхідно визначати для виявлених у процесі аналізу напрямів її розвитку і для кожного етапу її розвитку, чи може вона на цьому етапі бути локалізована та ліквідована.
6.17. Розглядаються рішення щодо зниження масштабів наслідків.
7. Оцінка ризику (ймовірності) можливих наслідків аварій
7.1. Вплив уражальних факторів на об'єкт "турботи" не означає неминучого настання негативних наслідків. На кожному етапі розвитку аварії повинна бути оцінена ймовірність наслідків. Робиться оцінка ризику наслідків тільки для тих об'єктів "турботи" (населення, соціально важливі об'єкти, елементи екосистеми, майно юридичних і фізичних осіб), на які за результатами розрахунків вражальних факторів можливий негативний вплив.
7.2. Для оцінки територіального ризику за отриманими при
моделюванні аварії значеннями вражального фактора в k-тій точці
простору визначається умовна ймовірність летального результату для
P
людини у випадку її перебування в цій точці ck.
7.3. Територіальний ризик у k-тій точці простору для ініціюючої події на виділеному джерелі небезпеки з розглянутим результатом аварії дорівнює:
k
R = P x P x P x P
t в иm af ck
ijmf ij
7.4. Безліч наслідків можлива для кожної ініціюючої події
виникнення аварії, виділеної в процесі аналізу небезпеки. При
цьому для кожного елемента технологічної системи таких ініціюючих
подій може бути декілька, в залежності від видів небезпеки і від
характерних місць порушення герметичності. Підсумовуючи в обраній
точці ризики загибелі людини від впливу різних вражальних факторів
різних аварій з різними наслідками всіх визначених джерел аварії,
k
визначається територіальний ризик R , обумовлений експлуатацією
m
об'єкта підвищеної небезпеки. На аналізованій території
визначаються границі територіального ризику заданого рівня. На
малюнку 6 наведений приклад нанесення зон територіального ризику
на план місцевості.
7.5. Якщо відома імовірність появи людини в k-тій точці
k
простору P , то визначається індивідуальний ризик загибелі в цій
n
точці людини, що проживає в розглянутому регіоні
k k k
R = R x P .
i t n
Підсумовуючи індивідуальні ризики по всій території розглянутого регіону, визначається індивідуальний ризик проживання в ньому, обумовлений можливими аваріями на об'єкті підвищеної небезпеки.
7.7. За значенням територіального ризику у виділеному регіоні
та щільності населення в ньому визначається очікуване число
загиблих протягом одного року в розглянутому регіоні
_
M , чи ймовірність загибелі в регіоні протягом одного року більше
D
10 чоловік R , обумовлені можливими аваріями на об'єкті підвищеної
s
небезпеки.
7.8. Для інших об'єктів "турботи" здійснюється оцінка ризику, якщо для них місцевими радами відповідно до вимог даної Методики встановлені прийнятні ризики.
У випадку, коли на відстані від об'єкта підвищеної небезпеки
до об'єкта "турботи" значення вражального фактора таке, що може
призвести до повного чи часткового руйнування об'єкта, його
псування чи ушкодження, виникнення на ньому пожежі, потрави
посівів, забруднення водойми й інших небажаних наслідків,
визначається їх імовірність. Для розглянутої ініціюючої події на
виділеному джерелі небезпеки з припустимим результатом аварії,
небезпечним значенням вражального фактора, при якому умовна
ймовірність небажаних наслідків дорівнює P , ризик буде
нп
дорівнювати:
R = P x P x P x P .
нп в иm af нп
ijmf ij
Для обраного об'єкта "турботи" визначається сумарний ризик
небажаних наслідків R від впливу різних вражальних факторів
нп
різних аварій з різними наслідками всіх виділених джерел аварії.
7.9. У разі потреби розглядаються рішення щодо зниження оцінених ризиків до прийнятного ризику.
Прийняті умовні позначки:
R - територіальний ризик
t
R - індивідуальний ризик
i
R - соціальний ризик
s
_
M - очікувана кількість загиблих
D
P
в - імовірність виникнення аварії на i-тому джерелі при
ij
реалізації j-тої ініціюючої події
P - імовірність відмови i-того засобу захисту
i
Q = 1 - P - імовірність безвідмовної роботи i-того засобу
i i
захисту
P - умовна імовірність одного з можливих наслідків аварії
иm
P - умовна імовірність реалізації одного з можливих видів
af
аварії (пожежі, вибуху, розсіювання шкідливих домішок та ін.)
P - умовна імовірність смертельного результату в k-тій
ck
точці простору
k
R - територіальний ризик k-тої точки простору від аварії
t
ijmf
на i-тому джерелі при реалізації j-тої ініціюючої події з
реалізацією одного з можливих варіантів розвитку й одного з
можливих видів аварії
k
R - сумарний територіальний ризик у k-тій точці простору
t
k
P - імовірність появи людини в k-тій точці простору
n
k
R - індивідуальний ризик у k-тій точці простору
i
R - ризик небажаних наслідків для виділеного об'єкта
нп
ijmf
"турботи" від аварії на i-тому джерелі при реалізації j-тої
ініціюючої події з реалізацією одного з можливих варіантів
розвитку й одного з можливих видів аварії
P - умовна ймовірність небажаних наслідків для виділеного
нп
об'єкта "турботи"
R - сумарний ризик небажаних наслідків для виділеного
нп
об'єкта "турботи"
Додаток 2
до Методики визначення
ризиків та їх прийнятних
рівнів для декларування
безпеки об'єктів підвищеної
небезпеки
ЛІТЕРАТУРА,
що рекомендується
1. "Methodologies for Hazard Analysis and Risk Assessment in the Petroleum Refining and Storage Industry" Report 10/82, CONCAWE, den Haag, 1982
2. E. A. Granovsky and other "Industrial accident modeling: Consequences and Risk". NATO Science Committee - Russian Academy of Sciences, Siberian Branch: Transfer to civil applications of military experiences on prevention of hazardous fires and explosions. Novosibirsk, Russia, may 12 - 15, 1998. Опубликовано в сб. Prevention of Hazardous Fires and Explosions, V. E. Zarko et al (eds.), Kluwer Academic Publishers, Printed in the Netherlands.
3. Грановський Е.О., Лифар В.О. "Моделювання промислових аварій. Наслідки і ризик". Бюлетень пожежної безпеки. (Науково-технічні проблеми та рішення) N 1, стор. 14 - 16. 2001 р.
Грановський Е.О., Лифар В.О. "Аналіз ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів" // Бюлетень пожежної безпеки. (Науково-технічні проблеми та рішення) N 2, стор. 13 - 15. 2001 р.
4. Lawley H. G. "Operability Studies and Hazard Analysis" C.E.P. Loss Prevention, 8. 105. 1973.
5. Lawley H. G. Chemical Engineering Progress, 70, 45 - 56, 1974
6. "A Guide to Hazard and Operability Studies" Chemical Industries Association (UK) 1977.
7. Hensley G Health and Safety at Work. Pp. 62 - 67. 01.1980
8. Fitt J. S. Health and Safety at Work. Pp. 54 - 57. 06.1980
9. Powers G. J. and Tompkins F. C. "Synthesis Strategy for Fault Trees in Chemical Processing Sistems". C.E.P. Loss Prevention, 8. 91. 1973.
10. ІЕС 1025: 1990 - Fault tree analysis (FTA) / Стандарт МЭК "Анализ с использованием деревьев отказов", 1990.
11. Е. Дж. Хенли, Х. Кумамото. Надежность технических систем и оценка риска. Пер. с англ. Под ред. В.С.Сыромятникова. М. Машиностроение. 1984 г. 528 с.
12. Стандарт МЭК "Техника анализа надежности систем. Метод анализа вида и последствий отказов". Публикация 812 (1985 г.). М.: 1987 - 23 с.
13. ГОСТ Р 27.310-93. Анализ видов, последствий и критичности отказов. Основные положения.
14. Military Standard 882A, System Safety Program Requirements, Department of Defense, Wash. ington, D.C. 20301, 28 June 1977.
15. Предупреждение крупных аварий. Практическое руководство. Разработано при участии ЮНЕП, МБТ и ВОЗ / Пер. с англ. Под ред. Э.В.Петросянса. М.: МП "Рарог", 1992. - 256 с.
16. Manual of Industrial Hazard Assessment Techniques. Office of Environmental and Scientific Affairs. The World Bank. (Методика всемирного банка оценки опасности промышленных производств).
17. Оценка индивидуального и социального риска аварий с пожарами и взрывами для наружных технологических установок. Ю.Н.Шебеко, А.П.Шевчук, В.А.Колосов, И.М.Смолин, Д.Р.Брилев (ВНИИПО),- Пожаровзрывобезопасность, N 1, 1995.
18. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г.П.Демьяненко и др. - К.: Высшая школа. Главное изд-во, 1989.
19. Динамический расчет сооружений на специальные воздействия / М.Ф.Барштейн, Н.М.Бородачев, Л.Х.Блюмина и др.; Под ред. Б.Г.Коренева, И.М.Рабиновича. - М.: Стройиздат, 1981.
20. Взрывные явления. Оценка и последствия: В 2-х кн. Пер. с англ. / Бейкер У. и др.; под ред. Я.Б.Зельдовича, Б.Е.Гельфанда. - М.: Мир, 1986.
21. Физика взрыва. Монография. Под редакцией К.П.Станюковича. Изд. 2-е, переработанное. Главная редакция физико-математической литературы из-ва "Наука", 1975.
22. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. Штаб ГО СССР. РД 52.04.253-90.
23. Методические указания по проведению анализа риска опасных производственных объектов. Утверждены постановлением Госгортехнадзора России от 10.07.01 N 30.
24. Методики оценки аварий на опасных производственных объектах. Госгортехнадзор России. НТЦ "Промышленная безопасность". Сборник документов. Серия 27. Декларирование промышленной безопасности и оценка риска. Выпуск 2. 2001 г.
25. ГОСТ Р 12.3.047-98. ССБТ. Пожарная безопасность технологических процессов. Общие требования. Методы контроля.
26. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.