ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 30.01.2026 р. N 604/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від ([...]), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні фізична особа - підприємець повідомила, що перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі ставкою 5 відс. та створює власний розважальний і навчальний контент та розміщує його на платформі YouTube.
Блогер дозволяє YouTube показувати рекламу у своїх відео, та отримувати кошти за демонстрацію реклами (показ реклами), які будуть вважатися саме наданими рекламними послугами, а не роялті.
Автор має в наявності Інвойси, де замовником виступає GOOGLE (здійснює оплату вказаної послуги через "Google AdSense" у доларі США. При оплаті податку враховується оплата послуги в гривні за курсом Національного банку України в день надходження оплати), а в описі послуг вказано саме: "Оплата за розміщення реклами".
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи включається такий дохід до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи для цілей оподаткування єдиним податком?
2. Чи є зазначена діяльність за діючим законодавством в рамках фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс., відповідає наявним КВЕД, господарською діяльністю фізичної особи - підприємця та не є роялті?
3. Чи достатньо інвойса для обґрунтування отриманих від платформи виплат фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5 відс. згідно з діючим податковим законодавством? Якщо інвойса недостатньо, то які саме документи необхідні та за яким зразком?
Щодо питання першого - третього
Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та /або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Зокрема, за правилами YouTube створення та розміщення відео на YouTube здійснюється фізичною особою - підприємцем виключно з метою надання YouTube, відповідно до договору оферти, який укладається під час приєднання до партнерської програми YouTube, права розміщувати у цих відео рекламу (рекламні ролики, вставки тощо) третіх осіб, які сплачують YouTube за її розміщення.
Відповідно до умов договору оферти, з яким користувачі погоджуються шляхом акцепту, вони надають згоду YouTube на розміщення реклами у своїх відео на розсуд YouTube, який самостійно обирає, яку саме рекламу та в яких відео розміщувати.
Таким чином, діяльність зі створення відео контенту та його розміщення на YouTube з метою отримання доходу від реклами, розміщеної YouTube, є частиною господарської діяльності фізичної особи - підприємця. Укладаючи з YouTube договір оферти, що регулює розміщення реклами у відео користувача, останній усвідомлено делегує YouTube право розміщувати таку рекламу із використанням технічних і програмних засобів самої платформи.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Умови перебування фізичної особи - підприємця на єдиному податку третьої групи встановлені підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, відповідно до якого до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Згідно з підпунктом 292.1 статті 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця - є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено статтею 296 Кодексу.
Так, відповідно до пункту 296.3 статті 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).
Таким чином, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи отримує виплати від YouTube за рекламу, яка розміщується у створених ним відеоматеріалах, на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то сума отриманих коштів включається в дохід фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку та оподатковується у порядку згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.
Закон України від 03 липня 1996 року N 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон N 270) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару (пунктом 15 частини першої статті 1 Закону N 270).
Підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що роялті - це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року N 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Таким чином, якщо фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку отримується дохід у вигляді винагороди за перегляд іншими користувачами YouTube чи іншого веб-сайту реклами перед, під час та після показу відео на сторінці перегляду, а також поруч із власними роликами користувача, то сума такого доходу у розумінні Кодексу не є роялті.
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено статті 296 Кодексу.
Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Згідно з пункту 296.3 статті 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 N 728 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 579" з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року N 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
При цьому ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону N 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Таким чином, операції з надання послуг фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку підтверджуються відповідними первинними документами на підставі яких визначається об'єкт оподаткування (розрахункові документи, платіжна інструкція, акти про надання послуг тощо).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).