ГУ ДФС у м. Києві
Лист
| 25.01.2017 № 564/10/26-15-13-04-14 |
Водночас, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ, відповідно до пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якого позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Отже, в розумінні ПКУ позику надають фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.
Водночас згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПКУ.
Пунктом 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до пп. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Разом з тим, ПКУ визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу ( ст. 165 ПКУ).
Так, відповідно до пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Водночас, згідно пп. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом.
При цьому, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 ПКУ.
Так, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно пп. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Водночас, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) продовжено сплату військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи збройних сил України (п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ) та розширено перелік доходів, які оподатковуються військовим збором.
Зокрема, відповідно змін внесених Законом № 71 до підпункту 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені статтею 163 ПКУ.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою визначеною пп. 1.3 цього пункту.
Також, згідно з пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
Що стосується оподаткування юридичних осіб, то відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Нормами чинного ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, щодо грошових коштів, заборгованості, зазначених у рішенні суду за договорами позики.
Таким чином, зазначені вище операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV).
Крім того, згідно п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Одночасно, слід зазначити, що п. 52.5. ст. 52 ПКУ зазначено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Отже, для надання більш детальної відповіді з питання, викладеного у вашому листі, пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу з наданням усіх наявних копій документів, що стосується даної справи.
| З повагою Заступник начальника | В.С. Варгіч |