Про затвердження Інструкції з охорони праці при роботі з електронно-обчислювальними машинами в апараті Міндоходів

На виконання наказу Міндоходів від 05.09.2013 № 443 "Про затвердження Примірної інструкції з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин"

1. Затвердити Інструкцію з охорони праці при роботі з електронно-обчислювальними машинами в апараті Міндоходів (далі - Інструкція), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів:

2.1. У тижневий строк ознайомити з Інструкцією працівників підпорядкованих підрозділів під підпис.

2.2. Забезпечувати проведення за Інструкцією первинних і повторних інструктажів з охорони праці.

2.3. Здійснити в межах компетенції заходи щодо забезпечення організації робіт, пов'язаних з використанням електронно-обчислювальних машин, відповідно до вимог Інструкції.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Інструкцію з охорони праці при роботі з електронно-обчислювальними машинами в апараті Міндоходів (далі - Інструкція) розроблено відповідно до Примірної інструкції з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин , затвердженої наказом Міндоходів від 05.09.2013 № 443 (далі - Інструкція), з урахуванням вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці , затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666.

1.2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

відеодисплейний термінал (далі - ВДТ) - частина електронно-обчислювальної машини, що містить пристрій для візуального відображення інформації;

електронно-обчислювальна машина (далі - ЕОМ) - електронно-обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої);

оператор ЕОМ - працівник, який у своїй роботі використовує ВДТ ЕОМ;

периферійні пристрої (далі - ПП) - сукупність необов'язкових додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності оператора ЕОМ (клавіатура, маніпулятор "миша", дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо);

робоче місце - сукупність устаткування, що включає ВДТ, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення, та/або програмним забезпеченням, що являє собою інтерфейс "оператор-ЕОМ", іншими приладами, ПП, що включають пристрої для дискет, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло і робочий стіл або робочу поверхню, а також необхідне виробниче середовище.

1.3. Інструкція встановлює вимоги з безпеки при виконанні робіт із застосуванням ВДТ ЕОМ і ПП.

Недотримання вимог Інструкції вважається порушенням трудової дисципліни, у разі вчинення якого застосовується стягнення згідно з чинним законодавством.

1.4. Вимоги Інструкції поширюються на керівників та працівників структурних підрозділів Міндоходів.

1.5. Вимоги інструкції не поширюються на:

навчальні місця у комп'ютерних класах (кабінетах) Міндоходів;

робочі місця працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням ЕОМ із ВДТ і ПП;

робочі місця водіїв, обладнаних ЕОМ із ВДТ і ПП;

портативні системи оброблення даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;

обчислювальні машинки (калькулятори), каси (апарати) та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

друкарські машинки класичної конструкції, обладнані ВДТ (дисплейні друкарські машинки).

2.1. Керівники структурних підрозділів зобов'язані враховувати такі основні вимоги до організації робіт, пов'язаних з використанням ВДТ ЕОМ і ПП (відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 ):

розміщення робочих місць у підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах заборонено;

площа приміщення на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м, а об'єм - не менше ніж 20,0 кв. м;

приміщення повинні мати природне та штучне освітлення;

приміщення мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією, які б забезпечували дотримання в приміщеннях нормованих параметрів мікроклімату (додаток 1);

віконні прорізи приміщень мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіси тощо);

у приміщеннях повинно щоденно проводитися вологе прибирання;

приміщення мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги, вогнегасниками та системою автоматичної пожежної сигналізації;

при розміщенні робочих столів з ВДТ відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м, а відстань між тильними поверхнями екранів ВДТ - не меншою 2,5 м;

висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм);

робоче місце повинно бути забезпечено підйомно-поворотним робочим стільцем з регульованим за висотою і кутом нахилу сидінням і спинкою;

висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад;

при організації робочих місць у центрі приміщення електромережа живлення ЕОМ повинна бути прокладена у каналах підлоги або під підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах;

передбачати для операторів ЕОМ залежно від характеру праці такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку (для розробників програм із застосуванням ЕОМ - регламентовані перерви у роботі тривалістю 15 хв. після кожної години роботи за ВДТ, для операторів комп'ютерного набору - 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ, для операторів ЕОМ з іншим характером праці - 15 хв. через кожні дві години роботи з використанням ВДТ);

у всіх випадках, коли через виробничі обставини не можливо застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 год.;

оператори ЕОМ підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім - при влаштуванні на роботу і щорічно протягом трудової діяльності;

жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов'язаних з використанням ВДТ ЕОМ, не допускаються.

2.2. Оператору ЕОМ забороняється:

ремонтувати ЕОМ, ВДТ і ПП;

вносити зміни до конструкції ЕОМ;

торкатися до задньої панелі системного блоку при включеному живленні;

використовувати в роботі ЕОМ, ВДТ і ПП, які мають ознаки несправності;

зберігати біля ЕОМ, ВДТ та ПП папір, дискети, інші носії інформації тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

вживати напої та їжу на робочому місці.

3.1. Щодня до початку виконання робіт оператор ЕОМ зобов'язаний:

оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;

відрегулювати освітленість на робочому місці;

перевірити правильність підключення ЕОМ, ВДТ і ПП до електромережі;

очистити екран ВДТ від пилу та інших забруднень;

перевірити правильність організації робочого місця (відповідно до вимог розділу 2 цієї Інструкції) та за необхідності провести відповідні коригування.

3.2. При включенні ЕОМ оператор зобов'язаний дотримуватися такої послідовності дій:

приєднати у разі необхідності до ЕОМ (при вимкненому електричному живленні) певні ПП (принтер, монітор, сканер тощо);

увімкнути блок живлення;

увімкнути ПП;

увімкнути системний блок (процесор);

відрегулювати яскравість екрану ВДТ, фокусування та контрастність зображення.

Обладнання (системний блок ЕОМ, ВДТ і ПП), внесене в холодну пору року в робоче приміщення знадвору, дозволяється підключати до електричної мережі після того, як температура обладнання зрівняється з температурою повітря відповідного робочого приміщення.

3.3. Про виявлення несправності обладнання оператор ЕОМ зобов'язаний інформувати свого безпосереднього керівника.

Оператор ЕОМ під час роботи зобов'язаний:

виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;

витримувати відстань від очей до екрану ВДТ у межах 600 - 700 мм;

дотримуватися залежно від характеру праці певного (відповідно до розділу 2 цієї Інструкції) внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку; деякі регламентовані перерви рекомендується використовувати для виконання комплексу вправ і прийомів, спрямованих на зменшення нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності (додаток 2);

підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

тримати відкритими вентиляційні отвори обладнання;

при припиненні роботи з ЕОМ коректно закривати активні завдання;

уникати вимкнення живлення ЕОМ під час виконання активного завдання;

у разі виникнення аварійної ситуації негайно відключити обладнання (системний блок ЕОМ, ВДТ і ПП) від електричної мережі та інформувати свого безпосереднього керівника.

Після закінчення роботи з ЕОМ з ВДТ і ПП оператор ЕОМ зобов'язаний:

1) вимкнути ЕОМ, дотримуючись такої послідовності дій:

закрити всі активні завдання й переконатися у відсутності дискет та дисків у дисководах;

використавши опцію "Завершення роботи" у меню "Пуск", вимкнути живлення системного блоку;

вимкнути живлення всіх ПП;

вимкнути блок аварійного живлення (за наявності);

відключити ЕОМ, ВДТ та ПП від електромережі, при цьому забороняється тягнути штепсельну вилку за дріт;

2) оглянути і привести до належного стану робоче місце, вимити з милом руки й обличчя;

3) про всі недоліки, що виявилися в процесі роботи ЕОМ, ВДТ і ПП, повідомити свого безпосереднього керівника.

Оператор ЕОМ зобов'язаний:

у разі виявлення пошкодження проводів електричного живлення, несправності заземлення, електрообладнання, виникнення запаху гарі, диму негайно вимкнути електричне живлення ЕОМ і повідомити про аварійну ситуацію свого безпосереднього керівника й чергового електрика;

при попаданні людини під дію електричного струму негайно вимкнути живлення відповідної електричної мережі, до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську медичну допомогу відповідно до Рекомендацій щодо надання першої допомоги потерпілому на виробництві (додаток 3);

при будь-яких випадках порушень роботи технічного обладнання або програмного забезпечення негайно викликати представника технічної служби з питань експлуатації обчислювальної техніки;

у разі раптового погіршення зору, виникнення головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях рук, посилення серцебиття негайно припинити роботу з використанням ЕОМ, повідомити про це свого безпосереднього керівника, і звернутися до медичної установи;

при загоранні обладнання негайно відключити його від електромережі; про загорання повідомити свого безпосереднього керівника, чергову частину, державну пожежну службу; ужити належних заходів щодо ліквідації вогню.

Примітка:

до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 1б - роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням і супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.

Вправи виконують відвернувшись від екрану ВДТ ЕОМ.

1. Вихідне положення (В. п.) - сидячи, руки - на колінах. Заплющити очі, сильно напруживши очні м'язи, на рахунок "один - шість", потім розплющити очі, подивитись вгору на рахунок "сім - вісім", подивитись вниз на рахунок "дев'ять - десять". Повторити 5 разів.

2. В. п. те саме. Переводити погляд по умовному колу в напрямі руху стрілки годинника, фіксуючи його в таких положеннях: внизу-ліворуч-вверху-праворуч-внизу. Повторити 5 разів. Потім те саме 5 разів у зворотному напрямі.

3. В. п. те саме. Заплющити очі на рахунок "один - два", розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок "три - чотири". Повторити 5 разів.

1. В. п. - сидячи. Моргати очима протягом 15 с.

2. В. п. - сидячи за 30 - 35 см від вікна обличчям до нього. Дивитися на позначку на шибці протягом 5 с., потім перевести погляд на більш віддалений об'єкт за вікном і дивитися ще протягом 5 с. Повторити 10 разів.

3. В. п. - сидячи. Швидко перевести погляд по діагоналі з положення "верх праворуч" у положення "низ ліворуч". Потім дивитися прямо в далечінь протягом 6 с. Швидко перевести погляд по діагоналі з положення "верх ліворуч" у положення "низ праворуч". Потім дивитися прямо в далечінь протягом 6 с. Повторити 4 - 5 разів.

1. В. п. - сидячи. Моргати очима, напруживши очні м'язи, протягом 15 с.

2. В. п. - сидячи, очі заплющені. Не розплющуючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "один - чотири", повернутися у В. п. Так само подивитися праворуч на рахунок "п'ять - вісім", повернутися у В. п. Повторити 5 разів.

3. В. п. те саме. Не розплющуючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "один - три", потім - праворуч на рахунок "чотири - шість". Повернутися у В. п. Повторити 5 - 6 разів. Так само подивитися вверх на рахунок "один - три", потім - вниз на рахунок "чотири - шість". Повернутися у В. п. Повторити 5 - 6 разів.

4. Спокійно посидіти у розслабленому стані із заплющеними очима протягом 12 с.

Нахили і повороти голови справляють механічну дію на стінки шийних кровоносних судин, збільшуючи їх еластичність. Тренування вестебулярного апарату сприяє розширенню кровоносних судин головного мозку, а дихальні вправи, особливо дихання через носову порожнину, збільшують їх кровонаповнення. Усе це поліпшує мозковий кровообіг і тим самим полегшує розумову діяльність.

1. В. п. - основна стійка (о. с.). На рахунок "один" руки покласти за голову, лікті розвести в сторони, голову нахилити назад. На рахунок "два" лікті звести вперед. На рахунок "три - чотири" руки розслаблено опустити вниз, голову нахилити вперед. Повторити 4 - 6 разів у повільному темпі.

2. В. п. - стійка "ноги порізно", пальці стиснуті в кулаки. На рахунок "один" - різкий рух опущеною лівою рукою назад, правою - піднятою назад. На рахунок "два" змінити положення рук і повторити вправу 6 - 8 разів у середньому темпі.

3. В. п. - сидячи на стільці. На рахунок "один - два" голову повільно відвести назад, на рахунок "три - чотири" голову нахилити вперед, плечі не піднімати. Повторити 4 - 6 разів у повільному темпі.

1. В. п. - стоячи або сидячи, руки - на поясі. На рахунок "один - два" відвести праву руку назад, повернувши тулуб і голову праворуч, на рахунок "три - чотири" зробити те саме, повернувши тулуб і голову ліворуч. Повторити 4 - 6 разів у повільному темпі.

2. В. п. - стоячи або сидячи, руки - в сторони, долоні повернуті вперед, пальці розведені. На рахунок "один" обхопити себе за плечі руками якомога міцніше і потім на рахунок "два" повернутися у В. п. Повторити 4 - 6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. - сидячи на стільці, руки - на поясі. На рахунок "один" повернути голову праворуч, на рахунок "два" - В. п. Те саме - ліворуч. Повторити 6 - 8 разів у повільному темпі.

1. В. п. - стоячи або сидячи, руки - на поясі. На рахунок "один" ліву руку покласти на праве плече, голову повернути ліворуч. На рахунок "два" повернутися в В. п. На рахунок "три - чотири" - те саме правою рукою. Повторити 4 - 6 разів у повільному темпі.

2. В. п. - о. с. На рахунок "один" - оплеск долонями, тримаючи за спиною руки якомога вище. На рахунок "два" руки перевести вперед на рівень голови, оплеск. Повторити 4 - 6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. - сидячи на стільці. На рахунок "один" нахилити голову вправо, на рахунок "два" - В. п. На рахунок "три" нахилити голову вліво, на рахунок "чотири" - В. п. Повторити 4 - 6 разів у середньому темпі.

1. В. п. - стоячи або сидячи, пальці рук стиснуті в кулаки, на рахунок "один" кулаки підвести до плечей, голову нахилити назад. На рахунок "два" - лікті підняти вверх, голову подати вперед. Повторити 4 - 6 разів у середньому темпі.

2. В. п. - стоячи або сидячи, руки перевести в сторони. Зробити 3 ривки руками: правою рукою - перед грудною клітиною у сторону лівого плеча, лівою рукою - за спиною у сторону правого плеча. Повернутися у В. п. Потім зробити 3 ривки руками в протилежний бік. Повторити 4 - 6 разів у швидкому темпі.

3. В. п. - сидячи. На рахунок "один" голову нахилити вправо, на рахунок "два" - В. п., на рахунок "три" голову нахилити вліво, "чотири" - В. п., "п'ять" - голову повернути вправо, "шість" - В. п., "сім" - голову повернути вліво, "вісім" - В. п. Повторити 4 - 6 разів у повільному темпі.

Вправи можна робити в будь-який час протягом дня, спочатку 2 - 3 рази на день, поступово збільшуючи навантаження до 6 - 10 разів.

1. Руки, не напружуючи, простягнути вперед на ширину плечей. Повільно згинати й розгинати пальці. Потім з того самого положення повільно згинати і розгинати руки в зап'ястках.

2. Руки простягнути вперед на ширину плечей долонями догори. Згинати і розгинати руки в ліктьових суглобах.

3. Руки опустити вздовж тулуба долонями всередину, пальці без напруження стиснути в кулак. Обертати кулаки за годинниковою стрілкою і проти неї. З того самого положення згинати і розгинати руки в зап'ястках.

4. Підняти руки в різні боки до рівня плечей і обертати їх у плечових суглобах спочатку назад, потім - вперед.

5. Підняти руки вверх і повільно опустити їх вниз.

1. Масажувати пальцями кісті з тильного і зовнішнього боків.

2. Пальцями правої руки обхопити пальці лівої руки і обережно відхилити їх до зап'ястка. Затримати у такому положенні протягом 5 с. Те саме зробити з пальцями правої руки.

3. Пальцями правої руки обережно гойдати великий палець лівої руки, і навпаки.

4. Пальці рук зігнути та міцно стиснути в кулак, потім - швидко їх випрямити.

Спеціальні вправи для тренування і розслаблення хребта поліпшують периферійний кровообіг, сприяють збереженню правильної постави, оптимальному перерозподілу м'язового навантаження при роботі, цілюще впливають на функціональний стан внутрішніх органів, нервової системи, органів зору, допомагають подолати наслідки гіподинамії.

Виконуючи вправи, не слід робити різких рухів. Потрібно враховувати свої фізичні можливості. Амплітуду рухів збільшувати поступово. Спочатку кожну вправу слід виконувати 2 - 5 разів, поступово збільшуючи навантаження до 10 разів. Комплекс вправ слід робити щодня до помітного поліпшення самопочуття. Достатньо виконувати вправи два рази на тиждень.

1. В. п. - лежачи на животі обличчям вниз, ступні ніг розташувати по ширині плечей, руки витягнути вперед. Опираючись на долоні і пальці ніг підняти таз і вигнути спину. Голова опущена. Опустити таз. Підняти голову і відхилити її назад.

2. В. п. - те саме. Підняти таз і вигнути спину. Руки і ноги прямі. Повільно повернути таз якомога далі вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче. Те саме зробити в інший бік.

3. В. п. - сидячи на підлозі, обпертися на розставлені позаду руки, ноги зігнуті в колінах. Швидко підняти таз і все тіло до горизонтального рівня. Повернутися у В. п.

4. В. п. - лежачи на спині, ноги витягнені. Зігнути ноги в колінах, підтягнути їх до грудей, обхопити руками. Не відпускаючи рук, відхилити ноги від грудей, водночас намагаючись торкнутися підборіддям колін. Залишатися в такому положенні протягом 5 с.

5. В. п. - лежачи на животі обличчям вниз. Підняти таз і вигнути спину, опустивши голову і обпираючись на випрямлені руки і ноги. У такому положенні обійти кімнату.

При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов'язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).

Сеанс психофізіологічного розвантаження має проводитися в кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням і поділяється на три періоди, що відповідають фазам відновлювального процесу.

Перший період - абстрагування працівників від виробничої обстановки - відповідає фазі залишкового збудження. Лунають повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.

Другий - заспокоєння - відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фотослайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через навушники транслюється спокійна музика, а на її фоні негучно, повільно висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):

"Я повністю розслаблений, спокійний";

"Моє дихання рівне, спокійне";

"Моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, лоб холодний, голова легка".

Як функціональне освітлення застосовують зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватись протягом періоду, а наприкінці його світло вимикається зовсім на одну - дві хвилини. Екран теж гасне.

Третій період - активізація - відповідає фазі підвищеної збудженості.

На початку періоду світло вимкнене, через певний час на екрані з'являється червона пряма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються.

Наприкінці періоду лунає бадьора музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким мають передувати глибоке вдихання та довге глибоке видихання:

"Я бадьорий, свіжий, веселий, у мене гарний настрій";

"Я повний енергією, я готовий діяти".

Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитись за єдиною програмою через індивідуальні навушники і складатись із двох періодів по 5 хвилин кожний:

1) повне розслаблення;

2) активізація працездатності.

У разі потреби на фоні музичних програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного самопочуття і на заключному етапі - бадьорості.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з'являються бадьорість, гарний настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.

Перша медична допомога - це комплекс термінових заходів, спрямованих на припинення дії фактора (джерела) ураження, на усунення явищ, що загрожують життю, на полегшення страждань і підготовку потерпілого для відправлення до лікувально-профілактичного закладу, що вживаються в разі нещасних випадків і раптових захворювань.

Як правило, першу медичну допомогу (найпростіші медичні дії, що виконуються безпосередньо на місці події в найкоротші строки після травмування) надають працівники, котрі перебувають поруч.

Працівник, який виявив нещасний випадок, або за змогою і сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Оптимальним строком надання першої допомоги вважаються 30 хв. після настання нещасного випадку. Варто пам'ятати, що незворотні процеси починаються приблизно через 3 - 5 хв. після зупинки серця.

При наданні першої допомоги слід:

звільнити потерпілого від подальшого впливу небезпечного фактора;

за необхідності винести на свіже повітря, якщо потрібно звільнити від одягу, що заважає дихати;

визначити характер і ступінь пошкодження тіла;

вжити необхідних заходів для порятунку потерпілого;

підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

викликати медичного працівника чи вжити заходів для транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Для успішного надання першої допомоги необхідно вміти:

швидко і правильно оцінити ситуацію в екстремальних умовах;

оцінити стан потерпілого, діагностувати вид, особливості ураження (травми);

визначити вид необхідної першої медичної допомоги, послідовність вжиття відповідних заходів, за необхідності коригувати їх;

здійснювати весь комплекс невідкладної реанімаційної допомоги, контролювати ефективність;

тимчасово зупиняти кровотечу накладанням джгута, стискуючої пов'язки, затисканням судини пальцем;

виконувати штучне дихання та закритий масаж серця, оцінювати їх ефективність;

накладати пов'язки, косинки, шини при переломах кісток, важкому забитті, термічному ураженні;

надавати допомогу при ураженні електричним струмом, у т. ч. в екстремальних умовах;

надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні;

використовувати підручні засоби для надання першої медичної допомоги при транспортуванні потерпілого;

визначати необхідність виклику швидкої медичної допомоги, медичного працівника;

евакуювати потерпілого попутним (непристосованим) транспортом;

користуватися аптечкою першої допомоги.

Залежно від фактора впливу травми поділяються на механічні (рани, забиття, розриви внутрішніх органів, переломи кісток, вивихи), фізичні (опіки, тепловий удар, обмороження, ураження електричним струмом або блискавкою, радіаційне опромінення тощо), хімічні (вплив бактеріальних токсинів), психічні (переляк, шок тощо). Залежно від виду травми використовують певний комплекс заходів, спрямованих на врятування життя та здоров'я потерпілого.

Кровотечі можуть бути капілярними, артеріальними, венозними і змішаними. Перша допомога полягає у зупиненні кровотечі, захисті рани від забруднення, послабленні болю. У разі сильної кровотечі вище від рани накладають джгут. Під джгут треба закласти записку, де зазначити час його накладення. На рану необхідно помістити стерильну пов'язку. Можна обробити рану спиртовим розчином йоду або спиртом.

Штучне дихання здійснюється негайно у разі зупинення дихання, неправильного чи слабкого дихання. Потерпілого кладуть на спину на тверду рівну поверхню. Дихання "з рота до рота", "з рота до носа". Частота штучного дихання 16 - 20 вдихів на хвилину. Відсутність після 5 - 6 вдихів пульсу вказує на потребу проведення непрямого масажу серця (такий масаж застосовують також при розширенні зіниць та інших ознаках клінічної смерті).

У разі вивиху першочергово необхідно знерухомити (іммобілізувати) пошкоджену кінцівку і дати потерпілому знеболювальні ліки (анальгетики).

У разі перелому допомога спрямовується на зменшення болю, забезпечення спокою ушкодженій ділянці тіла.

При відкритому переломі слід зупинити кровотечу і запобігти інфікуванню. Для знерухомлення застосовують стандартну шину або підручні матеріали. Надаючи допомогу потерпілому при закритому переломі, не слід знімати з нього одяг, шину накладати поверх одягу. До місця травми слід прикласти ємність з льодом, снігом, холодною водою, робити холодні примочки тощо, аби послабити біль.

Якщо у разі ураження електрострумом не надати першої допомоги протягом 2 хв., може настати смерть. Насамперед потерпілого необхідно звільнити від дії електроструму. Якщо він при пам'яті, зі стійким диханням і пульсом, його слід покласти на суху підстилку, розстібнути комір, ремінь, дати понюхати нашатирю, збризнути водою, відкоригувати температуру в приміщенні в разі прохолоди чи спеки, забезпечити спокій. Якщо потерпілий непритомний, слід стежити за його диханням, у разі необхідності зробити штучне дихання, непрямий масаж серця.

Потерпілому не дозволяється рухатися або продовжувати роботу, оскільки за відсутності видимих важких ушкоджень не виключена можливість подальшого погіршення його стану.

У разі ураження блискавкою надається така сама допомога, як і при ураженні електрострумом.

У разі попадання в око часток пилу, сажі, комах не слід його терти. Якщо стороннє тіло попало під верхню повіку, потрібно потягнути її за вії донизу (потерпілий має дивитися вниз). Для вилучення стороннього тіла з нижньої повіки, варто відтягнути її вниз і обережно зняти його кутиком чистого носовичка (потерпілий має дивитися вгору).

Якщо до ока потрапили уламки скла, металу тощо, в жодному разі не можна виймати їх. Слід накласти на око пов'язку і відправити потерпілого до лікарні.

У разі попадання стороннього тіла в дихальні шляхи може статися їх закупорка та розвинутись задуха. Якщо не допомагає відкашлювання, швидко вдарити потерпілого долонею три-чотири рази поміж лопаток, нахиливши його вперед.

У разі попадання стороннього тіла в стравохід потерпілого слід терміново відправити до медичного закладу для огляду.

У разі термічних чи електричних опіків допомога насамперед спрямовується на захист уражених ділянок від інфекції, мікробів і виведення потерпілого з шоку. Якщо можливо, поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов'язкою.

При хімічних опіках необхідно якомога швидше зменшити концентрацію хімічної речовини і час її дії. Для цього уражене місце промивають великою кількістю проточної води протягом 15 - 20 хв.

У разі потрапляння на тіло сірчаної кислоти чи лугу в твердому стані слід видалити їх сухою тканиною, потім уражене місце ретельно промити водою. Після промивання уражене місце слід обробити примочками відповідних нейтралізуючих розчинів.

При укусі здоровою твариною рану промивають і накладають пов'язку, в іншому разі потерпілого відправляють до медичного закладу.

У разі великої кількості укусів бджіл, ос слід накласти холодний компрес на місце укусу, дати потерпілому випити солодкого чаю, 1 г аспірину, пігулку димедролу.