Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

З метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, керуючись ст. 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Заступникам Генерального прокурора України, начальникам структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міським, районним, районним у містах, міжрайонним, а також прирівняним до них прокурорам з метою попередження та усунення порушень закону на всіх стадіях досудового провадження у кримінальних справах забезпечити:

1.1. Єдину систему організації прокурорського нагляду за додержанням законів усіма органами, які проводять дізнання та досудове слідство, незалежно від їх відомчої належності.

1.2. Безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про злочин до прийняття остаточного рішення у справі.

1.3. Своєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, усунення їх причин, забезпечення відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

2. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, проведенні дізнання та досудового слідства здійснювати:

2.1. В органах прокуратури - прокурорам районного і міського рівня, підрозділам нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокуратур вищого рівня;

- у військових прокуратурах - прокурорам гарнізонів, відділам нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство військових прокуратур регіонів, Військово-Морських Сил України і Головному управлінню військових прокуратур;

- у транспортних прокуратурах - транспортним прокурорам, підрозділам (старшим помічникам) нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня.

2.2. В органах внутрішніх справ і Міністерства надзвичайних ситуацій та з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ( прокурорам районного і міського рівня, підрозділам нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня.

2.3. В органах транспортної міліції управлінь МВС України на залізницях, відділах внутрішніх справ на водному і повітряному транспорті УМВС України - транспортним прокурорам, підрозділам нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня.

2.4. В органах спеціальної міліції МВС України - старшим помічникам з питань нагляду за додержанням законів на підприємствах оборонної промисловості та другому відділу прокуратур обласного рівня і Генеральної прокуратури України.

2.5. В органах податкової міліції ( прокурорам районного і міського рівня за місцем розташування органів податкової міліції, підрозділам нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня.

2.6. В органах Служби безпеки України, державних митній і прикордонній службах України ( прокурорам районного і міського рівня за місцем розташування митниць, підрозділів прикордонної служби, незалежно від місця знаходження їх структурних одиниць (митних постів, застав, пунктів пропуску тощо), низових органів СБУ; підрозділам (старшим помічникам) нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня.

2.7. В установах Державного департаменту України з питань виконання покарань - спецпрокурорам районного рівня, підрозділам (старшим помічникам) нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокуратур вищого рівня.

2.8. В органах військової контррозвідки Служби безпеки України - відділам нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, військових прокуратур регіонів, Військово-Морських Сил України і Головному управлінню військових прокуратур.

2.9. Нагляд за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, проведенні дізнання; при провадженні слідчими підрозділами всіх відомств (крім військових прокуратур) досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені організованими групами і злочинними організаціями, з моменту порушення справи або пред'явлення обвинувачення у вчиненні таких злочинів - здійснювати підрозділам нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

2.10. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинення злочинів працівниками правоохоронних органів (за винятком прокуратури і суду), розслідуванні кримінальних справ відносно них покласти на підрозділи нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня.

3. Прокурорам усіх рівнів забезпечити організацію приймання та вирішення заяв і повідомлень про злочини відповідно до вимог Інструкції про порядок розгляду заяв і повідомлень про злочини в органах прокуратури України, а також законність і обґрунтованість рішень, прийнятих за наслідками їх перевірки.

3.1. Щомісячно перевіряти повноту реєстрації та законність рішень за заявами і повідомленнями про злочини у кожному правоохоронному органі. При цьому, забезпечуючи комплексний підхід, використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення громадян, дані лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ, організацій тощо. Практикувати проведення відповідних звірок.

Особливу увагу звертати на повноту проведення перевірок за повідомленнями про безвісне зникнення громадян, законність прийнятих за їх наслідками рішень.

Одночасно вивчати додержання обліково-реєстраційної дисципліни, своєчасність надання документів первинного обліку - статистичних карток на виявлений злочин, у тому числі в електронному виді, достовірність відображення в них відповідних даних шляхом взаємозвірок з обліково-реєстраційними підрозділами органів внутрішніх справ.

При виявленні порушень порядку приймання, реєстрації, обліку заяв і повідомлень про злочини, фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки вживати заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності, у тому числі кримінальної.

3.2. При одержанні повідомлень про вбивство, терористичний акт, масові заворушення, бандитизм та вчинення інших резонансних злочинів прокурорам районного і міського рівня, прокурорам обласного рівня або їх заступникам особисто виїжджати на місце події для вжиття заходів до якісного проведення огляду місця події, організації невідкладних першочергових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, забезпечення кваліфікованого слідства і розкриття злочину. За необхідності визначати підслідність кримінальної справи, доручати розслідування групі слідчих.

Забезпечити за кожним фактом смерті громадян виїзд працівників прокуратури та судово-медичного експерта на місце події згідно з Інструкцією, що регулює цей порядок.

3.3. Здійснювати нагляд за законністю порушення кожної кримінальної справи. Запобігати зволіканню з її порушенням за наявності очевидних ознак злочину та негайно скасовувати незаконні постанови, у тому числі за малозначними фактами, які лише формально містять ознаки злочинів.

3.4. Створювати за погодженням з керівниками відповідних правоохоронних органів постійно діючі та інші слідчо-оперативні групи для виїзду на місце події у випадках вчинення особливо тяжких і тяжких злочинів, розслідування складних кримінальних справ під керівництвом найбільш досвідчених працівників. Забезпечити постійний контроль за результатами їх роботи. Вживати заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності.

4. Забезпечувати складання по кожній кримінальній справі детального плану провадження досудового слідства, який затверджувати відповідним керівникам. Здійснювати контроль за реалізацією передбачених заходів.

5. Своєчасно перевіряти законність затримання підозрюваних, пред'явлення обвинувачення і застосування запобіжних заходів. Приділяти цьому підвищену увагу, оскільки затримання і арешт людини пов'язані з обмеженням її конституційного права на свободу і особисту недоторканність.

5.1. Щодекадно перевіряти законність утримання підозрюваних і обвинувачених в ізоляторах тимчасового тримання, кімнатах для доставлених чергових частин міськрайвідділів внутрішніх справ, гауптвахтах, кімнатах тимчасового затримання у військових частинах та інших місцях тимчасового обмеження свободи громадян (приймальниках-розподільниках, психіатричних закладах закритого типу).

Запобігати фактам затримання підозрюваних у вчиненні злочинів на підставі протоколів про адміністративні правопорушення.

5.1.2. Перевіряти ІТТ, інші місця тимчасового обмеження свободи прокурорам району (міста), на території якого він знаходиться. Про звільнення осіб, незаконно затриманих працівниками правоохоронних органів іншого району (міста) чи вищого рівня, негайно інформувати про прийняте рішення прокурора, що здійснює нагляд за досудовим слідством.

5.1.3. Вживати невідкладних заходів до звільнення незаконно затриманих осіб та утримуваних понад 72 години без постанови суду про тримання під вартою чи продовження строку затримання.

5.2. Протягом доби перевіряти законність постанов про притягнення як обвинувачених, запобігати пред'явленню необґрунтованого обвинувачення. Вживати заходів щодо скасування незаконних постанов.

5.2.1. Забезпечити додержання вимог чинного законодавства України щодо особливого порядку притягнення до кримінальної відповідальності та провадження у кримінальних справах з урахуванням встановлених законами України додаткових гарантій недоторканності народних депутатів України, суддів, а також інших осіб.

5.3. Домагатися суворого додержання вимог ст.ст. 62, 63 Конституції України. Всіляко сприяти забезпеченню надання реальної можливості підозрюваному чи обвинуваченому захищатися передбаченими законом способами від пред'явленого обвинувачення, не допускати перекладання на нього обов'язку доведення невинуватості у вчиненні злочину.

5.4. При погодженні та підтриманні в судовому засіданні подання про взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого керуватись вичерпним переліком підстав, визначених Кримінально-процесуальним кодексом. Ретельно вивчати необхідність застосування цього запобіжного заходу, при потребі допитувати особисто підозрюваного чи обвинуваченого, а неповнолітніх - завжди.

5.4.1. У кожному випадку відмови суду в наданні санкції на взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого вирішувати питання про внесення апеляційного подання.

5.4.2. Рішення про відмову в погодженні подання слідчого про арешт із зазначенням мотивів викладати на поданні.

5.5. Забезпечувати додержання строків досудового слідства та тримання обвинувачених під вартою, встановлених КПК України. У разі неможливості закінчити розслідування та відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечити своєчасне продовження строків слідства, а також направлення до суду і підтримання подання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

5.5.1. При вирішенні питань щодо продовження строків слідства і тримання обвинувачених під вартою додержуватися порядку і термінів надання документів, встановлених відповідною вказівкою.

5.5.2. У кожному випадку з'ясовувати причини необхідності продовження строків слідства і тримання обвинувачених під вартою, розглядати ці питання на оперативних нарадах. При встановленні фактів безпідставної тяганини при розслідуванні кримінальних справ вирішувати питання про відповідальність винних працівників.

5.6. Звільняти з-під варти обвинувачених, коли відпали підстави для арешту або коли закінчились визначені постановою суду строки тримання під вартою. З цією метою наглядовим підрозділам прокуратур обласного рівня щомісячно брати участь у комплексних перевірках слідчих ізоляторів Державного департаменту України з питань виконання покарань. У разі виявлення порушень закону щодо тримання осіб під вартою невідкладно доручати їх усунення прокурорам, що безпосередньо здійснюють нагляд за досудовим слідством у кримінальній справі.

6. При вирішенні питань щодо санкціонування постанов та погодження подань слідчих про проведення обшуків, виїмок, накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку ретельно перевіряти наявність у кримінальній справі даних, які дають підстави для їх проведення.

6.1. Обшук без законних підстав, неповідомлення про його проведення без санкції чи постанови суду, вилучення документів, предметів, що не стосуються справи, інші порушення порядку та умов проведення і фіксації результатів обшуку, огляду і виїмки кореспонденції, дослідження інформації, знятої з каналу зв'язку, оцінювати як суттєве порушення законних прав людини і відповідно реагувати.

7. Вважати найважливішим обов'язком прокурорів та органів досудового слідства захист прав і законних інтересів потерпілих. Своєчасно вирішувати питання про визнання особи потерпілою, з'ясовувати, яку конкретно шкоду заподіяно злочином (моральну, фізичну чи майнову), забезпечувати реалізацію потерпілими всіх передбачених законом прав, за необхідності вирішувати питання щодо можливості участі в проведенні окремих слідчих дій.

Вживати заходів до забезпечення відшкодування завданої потерпілим матеріальної і моральної шкоди, витрат на стаціонарне лікування.

8. При затвердженні обвинувального висновку ретельно вивчати відповідність висновків органів досудового слідства фактичним обставинам справи, додержання кримінально-процесуальних норм при виконанні слідчих дій, відповідність складених під час слідства документів вимогам КПК України.

9. Прокурорам усіх рівнів забезпечити постійний нагляд за виконанням слідчими вимог ст. 23-1 КПК України щодо внесення подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів.

9.1. У випадках внесення подань органам виконавчої влади і місцевого самоврядування особливу увагу звертати на необхідність постановки перед ними питань щодо вжиття заходів до покращання профілактики злочинності на побутовому рівні, запобігання пияцтву та наркоманії. Орієнтувати слідчих на необхідність особистої участі у їх розгляді колегіальними органами.

9.2. Здійснювати контроль за реалізацією заходів, прийнятих за наслідками розгляду подань. У разі залишення посадовою особою подання без розгляду або неналежного його розгляду вирішувати питання про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 185-6 КУпАП.

10. Постійно вживати заходів до покращання якості досудового слідства. У кожному випадку повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування проводити з цього приводу службову перевірку. Результати розглядати на оперативних нарадах. При встановленні фактів грубого порушення слідчим вимог матеріального чи процесуального права, відсутності належного прокурорського нагляду за розслідуванням справи вирішувати питання про відповідальність винних осіб.

11. Своєчасно перевіряти законність постанов про зупинення досудового слідства. При цьому звертати увагу на проведення всіх необхідних слідчих дій у відсутності обвинуваченого, наявність висновків спеціалістів щодо неможливості проведення з ним слідчих дій внаслідок тяжкого захворювання, при ухиленні від слідства - своєчасність оголошення його в розшук.

12. Невідкладно перевіряти законність закриття кримінальних справ, скасовуючи постанови за наявності неперевірених доводів потерпілих (заявників), допущеній іншій неповноті слідства або неправильній оцінці встановленим фактам і діям осіб.

12.1. Прокурорам міського і районного рівня при згоді із закриттям з реабілітуючих підстав кримінальної справи, у якій особі пред'являлося обвинувачення, упродовж трьох днів направляти її прокурору обласного рівня.

12.2. Прокурорам областей і прирівняним до них прокурорам невідкладно вживати заходів реагування щодо осіб, винних у незаконному притягненні громадян до кримінальної відповідальності. У місячний термін такі справи з висновками надсилати до галузевих підрозділів Генеральної прокуратури України з долученням матеріалів про покарання винних службових осіб.

12.3. Відповідним структурним підрозділам Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня аналізувати стан додержання конституційних прав громадян при провадженні дізнання та досудового слідства за підсумками роботи за півріччя і рік.

13. Забезпечити неупереджений та об'єктивний підхід до розгляду скарг учасників процесу на дії та рішення органів дізнання і слідчих. Вживати вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень законів.

Прокурорам вищого рівня систематично вивчати практику розгляду скарг підпорядкованими прокурорами, принципово реагувати на кожний факт їх неякісного вирішення, нереагування на порушення законів та непритягнення винних службових осіб до відповідальності.

13.1. Усі заяви щодо фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки або кримінальної справи, застосування погроз, фізичного насильства, інших незаконних методів дізнання та досудового слідства перевіряти з прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК. Матеріали про відмову в порушенні справи з відповідною постановою долучати до кримінальної справи.

14. Обов'язок участі прокурорів при розгляді в судах скарг на постанови про порушення кримінальних справ, відмову у їх порушенні, на дії і рішення слідчих та прокурорів при провадженні досудового слідства, вирішенні судами питань про закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав, а також участі в апеляційному і касаційному порядку покласти на відповідні наглядові підрозділи апаратів прокуратур, а на районому і міському рівні - на прокурорів.

14.1. На незаконні і необгрунтовані рішення судів вносити апеляції, касаційні подання та клопотання в порядку виключного провадження.

14.2. При підготовці та участі у розгляді судами цих питань керуватися положеннями, що містяться в наказі Генерального прокурора України N 3гн від 30.03.04 "Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ".

15. Систематично перевіряти стан збереження речових доказів, їх передачу до суду чи іншим органам відповідно до прийнятих у справі кінцевих рішень.

Доручати керівникам слідчих підрозділів інших відомств проведення таких перевірок. За фактами привласнення чи розтрати речових доказів, неналежного зберігання, що призвело до їх втрати, знищення чи пошкодження проводити перевірки в порядку ст. 97 КПК України.

16. Засобами прокурорського нагляду домагатися підвищення відповідальності керівників слідчих підрозділів та органів дізнання за неналежну реалізацію своїх процесуальних повноважень щодо здійснення контролю за законністю дій слідчих і дізнавачів, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів. Використовувати передбачене ст. 30 Закону України "Про прокуратуру" право надання їм доручень щодо проведення в підвідомчих підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону.

Принципово реагувати на факти бездіяльності керівників слідчих підрозділів та органів дізнання, неналежного розгляду ними документів прокурорського реагування, ставити питання про їх відповідальність через прокурора вищого рівня.

17. Із залученням інших правоохоронних органів систематично аналізувати стан боротьби із злочинністю, звертаючи особливу увагу на усунення причин і умов, що її породжують.

Спільно з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування вживати узгоджених заходів, спрямованих на запобігання вчиненню злочинів на побутовому грунті, рецидивній злочинності, на посилення протидії пияцтву та наркоманії.

Координацію діяльності правоохоронних органів щодо запобігання злочинності проводити у порядку, визначеному наказом Генерального прокурора України N 1 від 19.01.2004 р. "Про організацію роботи та контроль виконання в органах прокуратури України".

18. Прокурорам усіх рівнів забезпечувати достовірність статистичних показників про результати слідчої роботи. За півріччя проводити взаємозвірки про рух кримінальних справ (переданих за підслідністю в інші відомства, закритих, зупинених, повернутих на додаткове розслідування тощо), а за рік - у цілому.

19. Основними критеріями оцінки ефективності прокурорсько-слідчої діяльності визначити:

19.1. З питань нагляду за додержанням законів у діяльності органів, які проводять дізнання та досудове слідство:

19.1.1. Забезпечення засобами прокурорського нагляду додержання прав і свобод людини і громадянина, недопущення їх порушень при затриманнях, обранні запобіжних заходів, притягненні до кримінальної відповідальності, невідкладне вжиття заходів до їх поновлення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності;

19.1.2. Додержання законності при реєстрації, вирішенні заяв і повідомлень про підготовлювані або вчинені злочини, забезпечення достовірності показників щодо стану злочинності, слідства і дізнання;

19.1.3. Забезпечення в ході досудового слідства безумовного додержання вимог закону про повне, всебічне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи; своєчасне скасування незаконних і необґрунтованих рішень у кримінальних справах.

19.2. З питань діяльності слідчого апарату органів прокуратури:

19.2.1. Забезпечення оперативності та якості розслідування кримінальних справ про умисні вбивства та службові злочини, насамперед у сфері економіки і в органах управління та пов'язані з корупцією, а також про бандитизм та інші особливо тяжкі злочини, вчинені організованими групами, направлення їх до суду з обвинувальним висновком;

19.2.2. Дотримання прав усіх учасників кримінального процесу, насамперед потерпілих; відшкодування збитків, заподіяних злочинними діяннями.

20. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів, Військово-Морських Сил України, керівникам відповідних структурних підрозділів апаратів прокуратур:

20.1. З метою підвищення ефективності діяльності слідчого апарату органів прокуратури запроваджувати спеціалізацію слідчих щодо розслідування злочинів у сфері економіки. Провадження досудового слідства у складних, багатоепізодних справах доручати найбільш досвідченим працівникам. Активно використовувати передбачене ст. 128-1 КПК України право слідчого на залучення спеціалістів при розслідуванні кримінальних справ.

За необхідності створювати міжвідомчі слідчі групи із залученням працівників органів внутрішніх справ, податкової міліції, органів служби безпеки.

20.2. Постійно здійснювати контроль за навантаженням у роботі слідчих, вживати заходів до його оптимізації. При цьому виходити з того, що навантаження має сприяти оперативному і якісному розслідуванню кримінальних справ. З цією метою своєчасно вирішувати питання щодо передачі справ від одного слідчого чи відповідного органу до іншого.

20.3. Всіляко стимулювати через заходи заохочення ініціативність і добросовісність у роботі слідчих. Активно використовувати з цією метою діючу систему встановлення премій та надбавок.

Раз на рік підбивати підсумки роботи слідчих і прокуратур з питань слідства. Визначати та заохочувати кращих з них.

20.4. Забезпечувати удосконалення діяльності прокурорів-криміналістів, укомплектування цих посад працівниками з необхідним досвідом роботи.

Спрямовувати діяльність прокурорів-криміналістів на:

- надання практичної допомоги слідчим у розкритті та розслідуванні найбільш тяжких злочинів, проведенні важливих і складних слідчих дій з використанням науково-технічних засобів;

- розробку і поширення в підпорядкованих прокуратурах науково-методичних рекомендацій;

- вивчення і впровадження в практичну діяльність позитивного досвіду організації роботи з розкриття й розслідування злочинів;

- підтримання постійних ділових зв'язків з експертними установами, науковими закладами.

20.5. Надавати підпорядкованим прокурорам практичну допомогу в організації розкриття особливо тяжких і тяжких злочинів, розслідуванні складних кримінальних справ, а також у здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство.

20.6. Заслуховувати на колегіях, оперативних нарадах звіти прокурорів, їх заступників, керівників управлінь і відділів про роботу з нагляду за додержанням законів органами слідства і дізнання, результати перевірок з цих питань підлеглих органів прокуратури.

20.7. Систематично узагальнювати найбільш актуальні питання стану прокурорського нагляду за додержанням законності органами дізнання та досудового слідства. За результатами вивчення вживати заходів щодо покращання ефективності наглядової діяльності.

20.8. Забезпечувати якісне навчання прокурорів і слідчих. Раз на квартал проводити навчально-методичні семінари. Постійно висвітлювати у журналі "Прокурорська та слідча практика" позитивний досвід з розслідування окремих категорій злочинів, використання можливостей судових експертиз та інші проблемні питання.

21. Систематично інформувати громадськість через засоби масової інформації про заходи, що вживаються органами прокуратури при здійсненні наглядової діяльності у боротьбі зі злочинністю. Не допускати у публічних виступах порушень прав і законних інтересів громадян, приниження їх честі та гідності, а також розголошення відомостей, що становлять таємницю слідства.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них прокурорам. Довести наказ до відома прокурорсько-слідчих працівників.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. N 4 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство", розпорядження Генерального прокурора України N 13/12-р від 30 березня 2004 р. вважати такими, що втратили чинність.