Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про бюджетну систему України", Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,

Корнієнка Миколи Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування", "Про Державний бюджет України на 2000 рік".

Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні Верховна Рада Автономної Республіки Крим звертається до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) Закон України "Про бюджетну систему України" від 5 грудня 1990 року N 512-XII (з подальшими змінами і доповненнями), Закон України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII, Закон України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 17 лютого 2000 року N 1458-III "у частині правових норм, які перешкоджають зарахуванню в повному обсязі податку на додану вартість й інших податків і зборів, які збираються на території Автономної Республіки Крим, у доходи зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, а також ті, які дозволяють встановлювати показники витрат зведеного бюджету автономії на рівні, нижчому від соціальних стандартів і потреб громадян, визначених законами України".

Згідно з пунктом 13 частини першої (за текстом подання - підпункт 13 пункту 1) статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджена Законом України від 23 грудня 1998 року N 350-XIV) до бюджету Автономної Республіки Крим зараховуються податки і збори, які збираються на території Автономної Республіки Крим, за винятком місцевих, з подальшою передачею до Державного бюджету України коштів для загальнодержавних витрат. Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що такий порядок зарахування податків і зборів до бюджету Автономної Республіки Крим з подальшою передачею певних сум до Державного бюджету України заснований на бюджетному законодавстві України.

2. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори. Автономна Республіка Крим як невід'ємна складова частина України в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання (стаття 134) , зокрема, розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України (пункт 4 частини першої статті 138) . Нормативне регулювання бюджетних та податкових відносин Автономною Республікою Крим Конституцією України не передбачено (стаття 137) , як не передбачається це і Законом України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 року N 90/98-ВР (частина перша статті 9). Більше того, ці відносини, як зазначалось вище, є предметом регулювання виключно законів України. Зокрема, у статті 1 Закону України "Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування" від 14 жовтня 1998 року N 171-XIV зазначається, що "ставки загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), інші елементи податкових баз, а також пільги щодо оподаткування встановлюються або змінюються виключно законами України з питань оподаткування".

3. У конституційному поданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим не зазначено, що до Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року Законом України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР було внесено зміни, якими відповідно до Конституції України врегульовано питання встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів (стаття 1) . Ключовим у цьому Законі є положення, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону і відповідати принципам, закладеним у ньому.

Законом України "Про бюджетну систему України" від 5 грудня 1990 року (в редакції Закону України від 29 червня 1995 року N 253/95-ВР та змінами, внесеними законами України за станом на 18 січня 2000 року) встановлено, що "Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України.

При складанні і виконанні своїх бюджетів відповідні органи влади враховують загальнодержавні інтереси" (частини сьома і восьма статті 4 Закону) .

У пункті 14 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про бюджет Автономної Республіки Крим" від 21 липня 1999 року N 616-2/99 дано доручення Раді міністрів Автономної Республіки Крим "після затвердження Державного бюджету України на 2000 рік підготувати при необхідності пропозиції Верховній Раді Автономної Республіки Крим щодо внесення змін до бюджету Автономної Республіки Крим на 2000 рік". Цим положенням Верховна Рада Автономної Республіки Крим лише підтвердила необхідність і обов'язковість додержання відповідними суб'єктами (органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) положень Конституції та законів України, якими регулюються в державі бюджетні та податкові відносини.

4. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

5. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 2 червня 1998 року N 7-рп (справа про бюджет Автономної Республіки Крим на 1998 рік) відповідно до Конституції і законів України визначив правові засади формування бюджету Автономної Республіки Крим, а також вирішив по суті деякі питання, в тому числі щодо загальнодержавних податків та зборів (податку на додану вартість, акцизи), порушені у конституційному поданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Наведене дає підстави для висновку про відсутність у конституційному поданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим правового обгрунтування клопотання щодо визнання такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) окремих положень Законів України "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування", "Про Державний бюджет України на 2000 рік".

На підставі статей 147, 150 Конституції України, статей 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про бюджетну систему України", Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.