Про оподаткування діяльності платника єдиного податку, що не зазначена в Свідоцтві

Державна податкова адміністрація України <...> повідомляє:

<...>

3. Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9), далі - Закон, встановлено, що "оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту".

До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування обліку і звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. N 727 (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746 (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", крім фіксованого податку).

Відповідно до статті 2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Цією ж статтею визначено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.

Поряд з цим відповідно до норм вказаної статті, у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. N 599, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за N 752/4045. Згідно з положеннями цього Порядку для одержання Свідоцтва про сплату єдиного податку фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, яким передбачає займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. Крім подання письмової заяви, підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є пред'явлений платіжний документ про сплату єдиного податку, оскільки Свідоцтво - це документ, що засвідчує саме сплату єдиного податку. Зазначені фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності у заяві види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку, що видається такій особі.

Відповідно до статті 6 Указу фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Це підтверджується також і підпунктом 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п.п. 7.1 ст. 7 Закону (наданий час - 13 відсотків від об'єкта оподаткування).

Якщо при виплаті такого доходу податковим агентом чи особою, яка не є податковим агентом, не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична особа - підприємець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.