Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсацію повязаних з лібералізацією цін додаткових затрат на будівництво житлових будинків, гаражів, дач та обєктів садівницьких товариств"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни - суддя-доповідач,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсацію пов'язаних з лібералізацією цін додаткових затрат на будівництво житлових будинків, гаражів, дач та об'єктів садівницьких товариств" від 4 квітня 1992 року N 175 (далі - Постанова).

Заслухавши суддю-доповідача Чубар Л.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Кабінет Міністрів України 4 квітня 1992 року прийняв Постанову "Про компенсацію пов'язаних з лібералізацією цін додаткових затрат на будівництво житлових будинків, гаражів, дач та об'єктів садівницьких товариств", в якій зазначено, що у зв'язку з лібералізацією цін на будівництво, зокрема, житлових будинків для житлово-будівельних кооперативів, компенсуються додаткові затрати за умови, якщо укладено договори підряду і сплачено перші пайові внески до 2 січня 1992 року (абзац перший пункту 1) . У той же час по роботах, що не були завершені на цих об'єктах у строки, передбачені договорами, компенсація додаткових затрат за рахунок бюджету не провадиться (абзац другий пункту 2) .

2. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати України - порушує клопотання про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу другого пункту 2 Постанови та зобов'язати Кабінет Міністрів України привести його у відповідність до Конституції України і "відновити конституційні права тих громадян України, які постраждали в результаті такої невідповідності".

У зв'язку з цим автори конституційного подання просять порушити перед арбітражним судом Донецької області питання про скасування його Постанови від 03.03.1994 року за N 43-4пд-20, 44-4пд-20 та ухвали від 17.12.96 за N 43-4пд-20; зобов'язати відповідні органи виконати умови договорів між житлово-будівельними кооперативами "Жовтневий-173", "Жовтневий-174" та управлінням капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому; визнати дійсними сплачені раніше пайові внески в розмірі 30% вартості квартир у попередніх цінах і зарахувати їх у поточних цінах на будівництво житлово-будівельних кооперативів згідно з договорами, укладеними до 2 січня 1992 року, а також нарахувати на ці суми відсотки як на довгострокові внески; визнати за необхідне порушити питання про компенсацію моральної шкоди у розмірі 25 тисяч гривень кожному члену житлово-будівельних кооперативів та кожному члену його сім'ї.

3. Дослідження змісту Постанови свідчить про спрямованість її на захист права приватної власності, зокрема громадян - членів житлово-будівельних кооперативів. Держава поклала на себе обов'язок відшкодувати громадянам та юридичним особам додаткові витрати на будівництво, які фактично здійснені, але які знецінились у зв'язку з інфляцією. Норма абзацу другого пункту 2 Постанови встановлює виняток щодо виплати компенсації додаткових затрат на будівництво лише стосовно договорів, строки виконання яких було порушено. Тобто в цьому випадку держава компенсує додаткові затрати на капітальне будівництво, пов'язані з лібералізацією цін, що сталися саме з її вини, а не через порушення умов договору його сторонами.

4. З матеріалів конституційного подання вбачається, що у січні - березні 1990 року житлово-будівельні кооперативи "Жовтневий-173" та "Жовтневий-174" уклали договори про передачу прав замовника на будівництво двох житлових будинків управлінню капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому Донецької області. Відповідно до умов зазначених договорів житлово-будівельні кооперативи перерахували управлінню капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому на спорудження цих будинків власні кошти у вигляді частки пайових внесків членів житлово-будівельних кооперативів. Управління капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому як замовник також уклало договори підряду на капітальне будівництво з підрядчиком - Маріупольським домобудівним комбінатом Донецької області, згідно з якими у 1991 році передбачалася здача в експлуатацію обох житлових будинків.

Аналіз матеріалів, доданих до конституційного подання, свідчить, що з 1990 року (часу укладення договорів про передачу прав замовника та договорів підряду на капітальне будівництво) до 1993 року (часу розірвання договорів про передачу прав замовника) жодна зі сторін до виконання умов договорів не приступила, що призвело в свою чергу до порушення договорів між житлово-будівельними кооперативами "Жовтневий-173" і "Жовтневий-174" та управлінням капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому. Незважаючи на це, зацікавленими сторонами не було вжито заходів щодо захисту своїх прав та відшкодування завданої шкоди.

У кінці 1993 року управління капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому звернулося до арбітражного суду Донецької області з вимогою розірвати укладені між ним та житлово-будівельними кооперативами "Жовтневий-173" і "Жовтневий-174" договори про передачу прав замовника, в чому йому було відмовлено. Управління капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому оскаржило вищезгадані рішення суду, які Постановою першого заступника голови арбітражного суду Донецької області від 3 березня 1994 року було скасовано. Договори про передачу прав замовника від житлово-будівельних кооперативів управлінню капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому було розірвано, а житлово-будівельним кооперативам повернуто кошти, перераховані ними за договорами.

Вищий арбітражний суд України в порядку нагляду рішення арбітражного суду Донецької області не перевіряв у зв'язку з пропущенням житлово-будівельними кооперативами строку подання заяви про перевірку рішень.

5. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152 Конституції України) .

Аналіз конституційного подання та доданих до нього матеріалів дає підстави зробити висновок, що його суть зводиться до оскарження рішень арбітражних судів у конкретних справах, а також до вирішення питань конкретних спорів, що потребують з'ясування фактичних обставин справи. Тобто питань, віднесених до компетенції судів загальної юрисдикції, які відповідно до статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" не належать до повноважень Конституційного Суду України.

6. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю ухвалою від 13 квітня 2000 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України через непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у поданні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсацію пов'язаних з лібералізацією цін додаткових затрат на будівництво житлових будинків, гаражів, дач та об'єктів садівницьких товариств" від 4 квітня 1992 року N 175 на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.