Про затвердження Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість

Якщо готова продукція, товари, інші матеріальні і нематеріальні активи, роботи і послуги залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до податкового законодавства, то сума податку на додану вартість за наслідками наступного податкового періоду відображається за кредитом субрахунку N 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість", у кореспонденції з дебетом субрахунку N 643 "Податкові зобов'язання".

На дату перерахування коштів або на дату надання інших видів компенсацій вартості одержаних (або тих, що підлягають одержанню) сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбаваються з метою їх використання надалі в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності покупця, сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображається покупцем за дебетом субрахунку N 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість", у кореспонденції з кредитом субрахунку N 644 "Податковий кредит". На дату отримання покупцем сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбаваються з метою їх використання надалі у виробництві для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності покупця, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 "Податковий кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.

Дебетове сальдо субрахунків NN 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит" наводиться в статті "Інші оборотні активи", а кредитове сальдо субрахунків 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит" наводиться в статті "Інші поточні зобов'язання" Балансу.

При неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, які придбаваються з метою їх використання надалі в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або при порушенні постачальником порядку її заповнення, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку N 644 "Податковий кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. При отриманні податкової накладної або поданні покупцем до органу державної податкової служби заяви, оформленої відповідно до податкового законодавства, зазначена в них сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку N 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з кредитом субрахунку N 644 "Податковий кредит".

Сума податку на додану вартість, що справляється при придбанні сировини, матеріалів і товарів, основних засобів і нематеріальних активів, при отриманні виконаних робіт і послуг, які не призначаються для їх використання надалі в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, зараховується до первісної вартості виробничих запасів, товарів, основних засобів і нематеріальних активів, до витрат діяльності в кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.

Сума податку на додану вартість, що справляється при придбанні за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань матеріальних цінностей і нематеріальних активів, робіт і послуг, відображається, у випадку її не включення до податкового кредиту, за дебетом рахунку N 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" і кредитом рахунків обліку зобов'язань.

У разі здійснення підприємством операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість або не є об'єктом такого оподаткування, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, виконанням робіт і послуг, зараховуються до первісної вартості виробничих запасів, товарів, основних засобів і нематеріальних активів, до витрат діяльності в кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.

3.3. Дослідження та аналіз доцільно провести шляхом порівняння даних Декларації з даними фінансової звітності, зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до них та іншою інформацією, яка міститься в Інформаційно-комунікаційній системі Державної податкової служби України (далі - ІКС ДПС) та Інформаційно-комунікаційній системі Державної митної служби України (далі - ІКС Держмитслужби).

IV. Алгоритм зіставлення даних, задекларованих платником податків у Декларації за відповідний податковий (звітний) період, із даними ЄРПН, ІКС ДПС та ІКС Держмитслужби

Аналіз та зіставлення задекларованих платником податків у Декларації за відповідний податковий (звітний) період даних із даними ЄРПН рекомендується здійснювати згідно з формою, визначеною Додатком 12 "Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у процесі проведення перевірки сум податкових зобов'язань, податкового кредиту, податку на додану вартість", Додатком 13 "Зведені дані щодо задекларованих сум податкових зобов'язань згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних" та Додатком 14 "Відомості щодо перевірки показників поданої довідки про суми від'ємного значення звітного (податкового) періоду, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) платника податків" до Зразка акта (довідки) перевірки N 244.

Приклад алгоритму порівняння даних Декларації з ІКС ДПС та ІКС Держмитслужби наведено у додатку 1 до Методики.

V. Рекомендації щодо документування результатів проведення документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість

5.1. Процедури та дії осіб, які здійснюють перевірку

Якщо в процесі перевірки стосовно платника податків виявлено ризики можливого ухилення від сплати податку на додану вартість, у такому випадку рекомендуємо виконати такі дії щодо їх підтвердження та збору доказів.

Для відпрацювання виявлених ризиків доцільно здійснити:

опрацювання розбіжностей та ризиків встановлених під час перевірки загальних вимог податкового законодавства. Доцільно проаналізувати розбіжності та ризики, виявлені під час дослідження загальної інформації та автоматизованого доперевірочного аналізу дотримання платниками податків загальних вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Визначається вплив розбіжностей на достовірність даних та інформації, наданих платником податків до податкового органу, та можливі наслідки таких розбіжностей. За результатами оцінки, у тому числі чинників, які призвели до таких розбіжностей, також визначається ступінь ризику, ймовірні втрати бюджету від недоотримання податкових надходжень з податку на додану вартість;

дослідження взаємовідносин з контрагентами. Аналізуються економічні ризики діяльності на предмет ділової мети та реальності таких операцій, їх відповідності ринковим умовам та виявляються ймовірні схеми мінімізації податкових зобов'язань. При цьому досліджуються обсяги доходів, податкове навантаження, кількість працівників, наявність основних засобів тощо;

отримання додаткових пояснень і документальних підтверджень від платника податків. Якщо у порядку, визначеному законодавством, під час проведення перевірок виявлено недостовірність даних, що містяться у Деклараціях, поданих платником податків, факти приховування (заниження) об'єктів оподаткування, мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податку на додану вартість, рекомендуємо направити платнику податків запит для отримання пояснень та їх документального підтвердження. Документальним підтвердженням можуть слугувати первинні документи, договори, внутрішні розпорядчі документи підприємства, пояснення тощо;

звернення до юридичного підрозділу щодо надання юридичного висновку. У разі виявлення під час документальних перевірок порушень податкового законодавства, що пов'язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДПС, на кожному етапі здійснення перевірки у порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби під час організації, проведення перевірок платників податків та реалізації їх матеріалів, доцільно звернутися до юридичного підрозділу з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми;

зустрічна звірка. Потреба у здійсненні зустрічної звірки виникає у разі необхідності встановлення повноти відображення господарських операцій платника податків, у разі виявлення ознак ризику мінімізації податкових зобов'язань чи ухилення від сплати податку на додану вартість підприємств. Під час зустрічної звірки зіставляються дані первинних бухгалтерських документів, а також інших документів суб'єкта господарювання, що можуть слугувати документальним підтвердженням господарських відносин з платником податків, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними. Це дає можливість з'ясувати наявність економічного ефекту в проведених платником операціях та повноту їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

вибіркова перевірка окремих господарських операцій платника. Для встановлення достовірності й законності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та підтвердження ймовірного ризику, виявлений під час перевірки господарської діяльності платника податків, може здійснюватися вибіркова перевірка ризикових господарських операцій платника;

призначення експертизи. Якщо під час проведення перевірки виявляються обставини, розгляд яких потребує призначення експертизи, для її здійснення залучають експертів, що мають спеціальні знання у відповідній галузі згідно з вимогами Кодексу;

направлення запитів до інших органів з метою збору податкової інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. В основі більшості ризикових операцій є оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення ланцюгом постачання від виробника до кінцевого споживача. Тому рекомендуємо використовувати під час перевірки додаткову інформацію, яка максимально підтверджуватиме думку посадової особи податкового органу, що проводить або бере участь у проведенні перевірки, та стане підґрунтям для доказу ризиковості операції, що призвела до порушення законодавства. Отримання та використання такої інформації передбачено статтями 72, 73 та 83 Кодексу;

фіксація результатів відпрацювання ризиків. Оформлення результатів перевірки здійснюється відповідно до вимог наказів ДПС, Методичних рекомендацій N 244, які регулюють питання організації та проведення документальних перевірок.

Наведені вище процедури що можуть застосовуватись з метою підтвердження встановлених ризиків ухилення платника податків від сплати податку на додану вартість не є винятковим і можуть доповнюватися та коригуватися іншими процедурами з урахуванням масштабу їх впливу на результати господарської діяльності та з метою підвищення ефективності здійснення перевірки платника податків, враховуючи надалі зміни у нормативно-правовому полі.

5.2. Порядок відображення результатів проведення документальної перевірки ризикових суб'єктів господарювання у підсистемі "Податковий аудит" ІКС "Податковий блок".

Під час проведення документальної перевірки посадовим особам, що здійснюють перевірку, необхідно вносити відповідну інформацію до підсистеми "Податковий аудит" ІКС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведенні перевірки та реалізації її матеріалів.

VI. Взаємодія при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків з податку на додану вартість

При організації, проведенні податкового контролю та реалізації матеріалів перевірок платників податків з податку на додану вартість рекомендуємо керуватися відповідними законодавчими, нормативно-правовими актами та/або методичними рекомендаціями і розпорядчими документами ДПС, виданими у межах компетенції, які регулюють ці питання.