5.2.5. Визначення безпеки харчових продуктів, придатності їх для споживання за рівнями вмісту радіонуклідів здійснюється відповідно до вимог ГН 6.6.1.1-130-2006 (додаток 4).
5.2.5. Прогнозна оцінка дози опромінення населення за рахунок перорального надходження радіонуклідів здійснюється за методикою розрахунку викладеною у додатку 5.
Додаток 1
ПЕРЕЛІК
державних стандартів, що використовуються при відборі проб для лабораторних досліджень
1. Відбір проб молока і молочних продуктів
- ГОСТ 3622-68 Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытаниям.
- ГОСТ 13928-84 Молоко и сливки заготовляемые. Правила приемки, методы отбора проб и подготовка их к анализу.
- ГОСТ 26809-86 Молоко и молочные продукты. Правила приемки, методы отбора и подготовка проб к анализу.
- ДСТУ ISO 5538:2004 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб. Контроль за якісними ознаками.
- ДСТУ ISO 8197:2004 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб. Контроль за кількісними ознаками.
- ДСТУ ISO 707:2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб.
2. Відбір проб м'яса і м'ясних продуктів
- ГОСТ 7269-79 Мясо. Методы отбора образцов и органолептические методы определения свежести.
- ГОСТ 9792-73 Колбасные изделия и продукты из свинины, баранины, говядины и мяса других видов убойных животных и птиц. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 4288-76 Изделия кулинарные и полуфабрикаты из рубленого мяса. Правила приемки и методы испытания.
- ГОСТ 20235.0-74 Мясо кроликов. Методы отбора образцов. Органолептические методы определения свежести.
- ГОСТ 11293-89 Желатин. Технические условия.
3. Відбір проб птиці, яєць, яєчного порошку
- ГОСТ 7702.0-74 Мясо птицы. Методы отбора образцов. Органолептические методы оценки качества.
- ГОСТ 25391-82 Мясо цыплят-бройлеров. Технические условия.
- ГОСТ 27583-88 Яйца куриные пищевые. Технические условия.
- ГОСТ 7702.2.0-95 Мясо птицы, субпродукты и полуфабрикаты птичьи. Методы отбора проб и подготовка к микробиологическим исследованиям.
- ГОСТ 30364.0-97 Продукты яичные. Методы отбора проб и органолептического анализа.
- ДСТУ 3143-95 М'ясо птиці (тушки курей, качок, гусей, індиків, цесарок). Технічні умови.
4. Відбір проб риби і рибних продуктів
- ГОСТ 7631-85 Рыба морская, млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Правила приемки, органолептические методы оценки качества, методы отбора проб для лабораторных испытаний.
- ГОСТ 8756.0-70 Продукты пищевые консервированные. Отбор проб и подготовка их к испытанию.
- ГОСТ 20438-75 Водоросли, травы морские и продукты их переработки. Правила приемки. Методы органолептической оценки качества. Методы отбора проб для лабораторных испытаний.
5. Відбір проб меду
- ДСТУ 4499:2005 Мед натуральний. Технічні умови.
6. Відбір проб жирів тваринних, маргарину і рослинної олії
- ГОСТ 8285-91 Жиры животные топленые. Правила приемки и методы испытания.
- ДСТУ 4463:2005 Маргарини, жири кондитерські та для молочної промисловості. Правила приймання та методи випробування.
- ДСТУ ISO 5555:2003 :Жири та олії тваринні і рослинні. Відбір проб (ISO 5555:1991, IDT).
7. Відбір проб кісток
- ГОСТ 16147-88 Кость. Технические условия.
8. Відбір проб продукції рослинництва
- ГОСТ 27853-88 Овощи соленые и квашеные, плоды и ягоды моченые. Приемка, отбор проб.
- ГОСТ 13341-77 Овощи сушеные. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб.
- ГОСТ 26312.1-84 Крупа. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 26313-84 Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб.
- ГОСТ 27668-88 Мука и отруби. Приемка и методы отбора проб.
- ГОСТ 14849-89 Изделия макаронные. Правила приемки и методы определения качества.
- ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб.
- ГОСТ 16830-71 Орехи миндаля сладкого. Технические условия.
- ГОСТ 16833-71 Ядро ореха грецкого. Технические условия.
- ГОСТ 16834-81 Орехи фундука. Технические условия.
- ГОСТ 16835-81 Ядро орехов фундука. Технические условия.
- ГОСТ 1936-85 Чай. Правила приемки и методы анализа.
- ГОСТ 26574-85 Мука пшеничная хлебопекарная. Технические условия.
- ГОСТ 12231-66 Овощи соленые и квашеные, плоды и ягоды моченые. Отбор проб. Методы определения соотношения составных частей.
- ГОСТ 1750-86 Фрукты сушеные. Правила приемки, методы испытаний.
- ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 28741-90 Продукты питания из картофеля. Приемка, подготовка проб и методы испытаний.
- ГОСТ 10852-86 Семена масличные. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 29142-91 (ISO 542-90) Семена масличных культур. Отбор проб.
- ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові, бобові та продукти їх помелу. Відбір проб (ISO 13690:1999, IDT).
- ДСТУ ISO 4072:2005 Кава зелена у мішках. Відбирання проб.
- ДСТУ ISO 874-2002 Фрукти та овочі свіжі. Відбір проб (ISO 874:1980, IDT).
- ДСТУ 3824-98 (ГОСТ12569-99) Цукор. Правила приймання і методи відбирання проб.
- ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб в процесі карантинного огляду та експертизи.
- ДСТУ 4099-2002 Хміль. Правила відбирання проб та методи випробування.
9. Відбір штучної продукції, консервованої і розфасованої в споживчу тару
- ГОСТ 6687.0-86 Продукция безалкогольной промышленности. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 12786-80 Пиво. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 23268.0-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 14137-74 Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб.
- ГОСТ 13273-88 Воды минеральные питьевые, лечебные и лечебно-столовые. Технические условия.
- ГОСТ 5667-65 Хлеб и хлебобулочные изделия. Правила приемки, методы отбора образцов, методы определения органолептических показателей и массы изделий.
- ГОСТ 7128-91 Изделия хлебобулочные бараночные. Технические условия.
- ГОСТ 8756.0-70 Продукты пищевые консервированные. Отбор проб и подготовка их к испытанию.
- ГОСТ 15113.0-77 Концентраты пищевые. Правила приемки, отбор и подготовка проб.
- ГОСТ 28876-90 Пряности и приправы. Отбор проб.
- ГОСТ 26668-85 (СТ СЭВ 3013-81) Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических анализов.
- ГОСТ 26671-85 Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Подготовка проб для лабораторных анализов.
- ГОСТ 7698-93 Крахмал. Правила приемки и методы анализа (ISO 1666-73Е)
- ГОСТ 18321-73. Статистический контроль качества. Методы случайного отбора выборок штучной продукции.
- ДСТУ 4164:2003 Напої лікеро-горілчані. Правила приймання і методи випробування.
- ДСТУ 4165:2003 Горілки і горілки особливі. Правила приймання і методи випробування.
Додаток 2
(довідковий)
ПЕРЕЛІК
методик радіологічних досліджень, рекомендованих для використання при визначенні показника відповідності
1. Методические рекомендации по санитарному контролю за содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней среды. М.1980. Утв. МЗ СССР 03.12.79.
2. Активність бета випромінюючих радіонуклідів в лічильних зразках. Методика виконання вимірювань з використанням сцинтиляційних спектрометрів та програмного забезпечення АК-1. Затв. МОЗ України 15.06.98.
3. Активність бета випромінюючих радіонуклідів в лічильних зразках водних об'єктів. Методика виконання вимірювань з використанням бета-спектрометрів і програмного забезпечення AKWin К.2003. Затв. Харківський НДІ Метрології 2003.
4. Активность, удельная активность и объемная активность гамма-излучающих радионуклидов в счетных образцах объектов технологических и природных сред. Методика выполнения измерений с использованием спектрометра гамма-излучений полупроводникового типа СЕГ-002. МИ 12-04-99. К.1999. Утв. МЗ Украины 1999 и ГНПО "Метрология" 1999.
5. Методика измерения активности гамма-излучающих радионуклидов или активности проб, содержащие смесь радионуклидов с использованием аттестованного гамма-спектрометра. МВИ 4/86. М.1986. Утв. ВНИИ метрологии им. Д.И. Менделеева 1986.
90 90
6. Активність радіонуклідів Sr та Y в лічильних зразках, одержаних
методом селекції нуклідів. Методика виконання вимірювань з використанням
сцинтиляційних спектрометрів та програмного забезпечення АК-1. МІ 12-08-99.
К.1999. Затв. МОЗ України 1999 та Харківським НДІ Метрології 28.12.99.
Додаток 3
МЕТОДИКИ
концентрування проб для бета-спектрометричного визначення стронцію-90
1. Метод термічного концентрування проб харчових продуктів тваринного і рослинного походження (6, 10)
Наважку проби 0,3-3,5 кг сирої маси (в залежності від величини коефіцієнту озолення), яка прийшла первинну підготовку, помістити в сушильну шафу, висушувати при t 100-120 град.С, суху пробу перенести у фарфорові чашки і нагрівати на електроплиті до повного обвуглювання, періодично помішувати. (t повинна бути в межах 150-300 град.С). молоко, соки, воду попередньо випарюють до сухої маси, потім обвуглюють, після чого попіл подрібнюється у фарфорові чашки для подальшого озоління.
Озоління проб проводиться двома методами. Якщо активність велика, то достатньо провести обвуглення до "чорної" золи при t до 300 град.С. При низьких активностях проводити обвуглення до "білої" золи при t до 450-600 град.С.
Для прискорення процесу можна проводити "мокре" озоління. Для цього пробу змочують сумішшю азотної кислоти і перекису водню у відношенні 5:1. Обвуглення буде завершене тоді, коли зола буде білого або біло-сірого кольору і розсипчастою. Після охолодження золу рахункових зразків з муфелю переносять в ексикатор, охолоджують до кімнатної температури, розтирають у фарфоровій ступці, зважують, потім відбирають наважку 10 г, ущільнюють до питомої ваги 1,0 г/куб.см +- 10%, поміщають в кювету бета-спектрометра для вимірювання. Об'єм проб різноманітних видів продуктів для отримання 10 г сіро-білої золи, які рекомендують для вимірювання на бета-спектрометрі, приведені в таблиці N 1.
Таблиця 1
Рекомендований об'єм проб для отримання 10,0 г сіро-білої золи
2. Концентрування проб молока методом кислотного зсідання (14)
Метод складається з переведення в розчин стронцію-90 з проби молока без попереднього озолення шляхом кислотного зсідання 2-н соляною кислотою. Метод заснований на тому, що при кислотному зсіданні молока при нагріванні в сироватку переходить 90-95% стронцію-90.
Пробу молока об'ємом 1-2 л підкислити 2-н кислотою до рН 3 і нагріти на водяній бані при t = 90-100 град.С на протязі 2 годин до відділення сироватки від сирної маси. Сироватку злити через подвійний шар марлі й профільтрувати через великий фільтр з фільтрувального паперу. Заміряти об'єм відфільтрованої сироватки (Vc). Об'єм молока пов'язаний з об'ємом сироватки співвідношенням:
V = V / 0,85
м c
де,
V - об'єм відфільтрованої сироватки (л);
c
V - об'єм молока, взятого на аналіз (л).
м
Сироватку підкислити 2-н кислотою до рН 2, внести носії стронцію та цезію і з розчину осадити оксалати лужноземельних елементів, як це вказано в п.2 даного додатку.
3. Методи концентрування напоїв (10)
Відібрану на аналіз середню пробу напоїв (1,0 л) підкислити азотною кислотою до рН 3, добавити носії стронцію та цезію і випарити на електроплитах, підливаючи частинами, в термостійкому стакані до мінімального об'єму (до початку випадання осаду). Заміряний об'єм розчину в вимірювальній кюветі фіксують. Виміри проводять у відповідності до інструкції на прилад і методичних рекомендацій до нього.
В проби напоїв, які мають велику кількість цукру, при випарюванні добавити каплями перекис водню для часткового розкладання цукру.
Додаток 4
ВИЗНАЧЕННЯ
радіаційної безпеки харчових продуктів
Придатність харчового продукту для вживання за вмістом в них
137 90
радіонуклідів Cs та Sr визначається показником відповідності
В з урахуванням похибки його визначення дельта В
Показник відповідності та його похибка розраховуються за
результатами вимірів питомої активності радіонуклідів
137 90
Cs та Sr в харчовому продукті:
А А
Cs Sr
В = ----- + ----- (1)
ДР ДР
Cs Sr
дельта А дельта А
Cs 2 Sr 2
дельта В = к Кк (----------) + (----------) (2)
p ДР ДР
Cs Sr
де А и А - результати вимірів питомої активності
Cs Sr
137 90
радіонуклідів Cs та Sr в харчовому продукті, що
137 90
досліджувався; ДР та ДР - допустимі рівні вмісту Cs та Sr
Cs Sr
в продукті, що досліджувався; дельта А - абсолютна похибка
Cs
137
визначення питомої активності Cs; дельта А - абсолютна
Sr
90
похибка визначення питомої активності Sr; (дельта А та дельта
Cs
А - розраховані для довірчої ймовірності Р = 0,95); к -
Sr p
коефіцієнт, що для довірчої ймовірності 0,95 дорівнює 1,1.
Якщо отримані значення питомих активностей лічильних зразків менші МВА засобів вимірювання, взятих для границь відносної похибки вимірювання 40% та довірчої ймовірності 0,95, необхідно прийняти їх такими, що дорівнюють:
А = 1,2МВА / К
Cs KCs
(3)
А = 1,2МВА /К
Sr KSr
137 90
де К та К - коефіцієнти концентрування Cs та Sr
KCs KSr
відповідно.
Оцінка харчового продукту відповідності вимогам радіаційної безпеки проводиться шляхом перевірки виконання умови:
В + 0,6 дельта В <= 1 (4)
де 0,6 - коефіцієнт, розрахований для достовірності контролю, що характеризується довірчою ймовірністю 0,95.
137 90
При вимірюванні питомих активностей Cs та Sr значення МВА та
коефіцієнтів концентрування проби повинні бути такими, що не впливають
на перевірку співвідношення (4) з урахуванням (1) та (3).
Харчовий продукт вважається придатним для використання за призначенням, якщо виконується умова (4).
Якщо в результаті вимірювань зразка харчового продукту умова (4) не виконується, то для остаточного прийняття рішення щодо використання даного продукту рекомендується:
- перевірити вплив значень коефіцієнтів концентрування по
137 90
Cs та Sr на значення МВА та величину коефіцієнта
відповідності. За необхідності провести повторну підготовку проби
з метою збільшення коефіцієнту концентрування;
- провести повторні вимірювання питомих активностей
137 90
Cs та Sr зразка зі збільшенням часу вимірювання;
- змінити метод виконання контролю.
В окремих випадках доцільно зробити повторний відбір проб даного харчового продукту та його контроль.
Харчові продукти, якість яких не відповідає встановленим нормативам, вилучаються з обігу. Обґрунтування можливих способів використання чи утилізації (знищення) харчових продуктів, визнаних непридатними для вжитку, проводиться їх власником за узгодженням з територіальними закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
Ввіз в Україну, збереження і реалізація населенню харчових продуктів, що не відповідають встановленим нормативам, забороняється.
Додаток 5
МЕТОДИКА
розрахунку дози опромінення населення при пероральному надходженні радіонуклідів
Для розрахунку доз внутрішнього опромінення людини за рахунок харчового раціону необхідно мати наступні вихідні показники:
1. Кількість основних продуктів харчування, з яких складається харчовий раціон, що споживає людина на протязі року (кг/рік).
137 90
2. Вміст радіонуклідів Cs та Sr в продуктах, які складають
харчовий раціон (Бк/кг).
137 90
3. Кількість радіонуклідів Cs та Sr, що надходить в організм
людини на протязі року (Бк/рік).
4. Дозові коефіцієнти внутрішнього опромінення, які відображають ефективну дозу на одиницю активності (пЗв/Бк).
Кількість продуктів харчування, що споживає на протязі року населення регіону можна отримати в регіональних управліннях статистики, а для дітей також в школах-інтернатах і дитячих дошкільних закладах методом аналізу меню-розкладок.
Дозові коефіцієнти внутрішнього опромінення, що взяті з
публікації МКРЗ N 30 приведені в довіднику М.Г. Гусєва і
137 4
В.О. Бєляєва*. Для Cs він складає 1,4 x 10 пЗв/Бк,
90 4
а для Sr - 3,5 x 10 пЗв/Бк.
Розрахунок доз опромінення населення за рахунок харчового раціону проводиться за формулою:
n
Е = S I x А x В ,
1 n n Ig
де
E - ефективна доза (пЗв);
n - кількість продуктів в раціоні (кг);
I - річне споживання n-ого продукту (кг);
n
A - питома активність радіонукліду в n-му продукті (Бк/кг);
n
B - дозовий коефіцієнт внутрішнього опромінення за рахунок
Ig конкретного радіонукліду (пЗв/Бк).
При розрахунку ефективної дози опромінення дітей та підлітків у віці до 17 років необхідно використовувати коефіцієнти перевищення ефективних доз для дітей та підлітків у порівнянні з дорослими, що приведені в довіднику М.Г. Гусєва і В.О. Бєляєва для різних вікових груп (див. таблицю). При розрахунку отримані ефективні дози для дорослих необхідно помножити на відповідний коефіцієнт.
Таблиця
| Радіонуклід | Вік (роки) | ||
| 1-8 | 8-12 | 12-17 | |
| 137 Cs | 2,28 | 2,03 | 1,45 |
| 90 Sr | 2,18 | 1,32 | 1,05 |
---------------
* Н.Г.Гусев, В.А.Беляев. Радиоактивные выбросы в биосфере. Справочник. Энергоатомиздат. 1991 г. 256 с.
