Матеріально відповідальні особи підрозділів грошового обігу в регіонах України зберігають банкноти, зазначені в абзаці другому пункту 79 розділу XII цієї Інструкції, упакованими в установленому порядку в мішки окремо від іншої готівки до прийняття відповідного розпорядчого акта Національного банку.
( Пункт 79 розділу XII в редакції Постанов Національного банку № 5 від 15.01.2020, № 57 від 10.05.2024 )
80. Керівник уповноваженого банку забезпечує пошкодження запасів готівки Національного банку на зберіганні в присутності комісії у разі неможливості вивезення запасів готівки на зберіганні з уповноваженого банку на підставі розпорядження Національного банку.
81. Банкноти повинні бути пошкоджені у спосіб, що забезпечує переведення їх у неплатіжний стан механічним способом.
Про факт пошкодження банкнот оформляється акт у довільній формі із зазначенням номіналу, кількості, суми готівки та способу пошкодження. Акт підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками уповноваженого банку. Один примірник акта надсилається до Департаменту грошового обігу.
( Абзац другий пункту 81 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 57 від 10.05.2024 )
Уповноважений банк повинен передати пошкоджені банкноти із запасів готівки на зберіганні разом із другим примірником акта про пошкодження до Національного банку.
( Пункт 81 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
82. Операційний департамент, Центральне сховище, управління нумізматичної продукції та касових операцій Департаменту грошового обігу, підрозділи грошового обігу в регіонах України здійснюють суцільне знищення готівки та інших цінностей за рішенням Правління Національного банку.
Рішення Правління Національного банку про суцільне знищення готівки та інших цінностей надсилається засобами спеціального зв’язку з підтвердженням про його отримання.
Операційний департамент, управління нумізматичної продукції та касових операцій Департаменту грошового обігу здійснюють знищення готівки та інших цінностей в Центральному сховищі або на іншій локації Національного банку, де є обладнання (автоматизовані системи оброблення/знищення банкнот).
( Пункт 82 розділу XII в редакції Постанов Національного банку № 5 від 15.01.2020, № 57 від 10.05.2024 )
83. Операційний департамент, Центральне сховище, управління нумізматичної продукції та касових операцій Департаменту грошового обігу та підрозділи грошового обігу в регіонах України передають один комплект дублікатів ключів від усіх сховищ та сейфів на тимчасове зберігання до Департаменту безпеки з оформленням такого передавання в установленому порядку.
( Абзац перший пункту 83 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 57 від 10.05.2024 )
Департамент безпеки визначає місце зберігання дублікатів ключів від сховищ і сейфів. Порядок зберігання (знищення) цих дублікатів ключів визначається окремим розпорядженням Національного банку.
( Пункт 83 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
84. Банк у разі неможливості вивезення готівки та інших цінностей забезпечує на підставі розпорядження Національного банку (яке надається на їх клопотання) пошкодження банкнот національної валюти механічним способом з метою переведення їх у неплатіжний стан.
Про факт пошкодження банкнот оформляється акт у довільній формі із зазначенням номіналу, кількості, суми готівки і підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками банку.
Відшкодування банку коштів за пошкоджену готівку здійснюється в разі її передавання до підрозділу грошового обігу в регіоні України разом з актом про пошкодження.
( Пункт 84 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
85. Банки та підрозділи грошового обігу в регіонах України не мають права здійснювати обмін фізичним та юридичним особам неплатіжних справжніх банкнот, пошкоджених механічним способом відповідно до вимог цієї Інструкції.
Банки зобов'язані вилучати під час приймання готівки від фізичних і юридичних осіб або в разі їх звернення щодо обміну неплатіжні справжні банкноти, пошкоджені механічним способом з обов'язковою втратою внаслідок пошкодження визначених Національним банком критеріїв платіжності банкнот національної валюти України, і в установленому порядку передавати їх як сумнівні до уповноважених підрозділів Національного банку для проведення досліджень.
Експерт уповноваженого підрозділу Національного банку досліджує пошкоджені банкноти та на підставі результатів досліджень з урахуванням інформації про пошкодження банками банкнот складає відповідний акт про дослідження сумнівних банкнот, у якому обов'язково зазначаються встановлені ознаки пошкодження банкнот та робиться висновок (у разі встановлення) про пошкодження банкнот під час надзвичайного режиму.
Банкноти, визнані за результатами дослідження пошкодженими під час надзвичайного режиму, зберігаються в сховищах, розташованих у будівлях Національного банку в регіоні України до їх передавання у встановленому порядку правоохоронним органам для проведення відповідних розслідувань.
( Пункт 85 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
86. Підрозділ банку в разі неможливості передавання зразків банкнот національної валюти до банку - юридичної особи (іншого підрозділу цього банку) або до відповідного підрозділу грошового обігу в регіоні України за окремим рішенням Голови Національного банку (або особи, яка його заміщує) та/або заступника Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво Департаментом грошового обігу (або особою, яка його заміщує), здійснює їх знищення самостійно в будь-який спосіб.
Банк за результатами знищення зразків банкнот національної валюти інформує Національний банк про кількість і суму знищених зразків банкнот національної валюти з розподілом за номіналами та надсилає до Національного банку один примірник відповідного акта про знищення зразків банкнот національної валюти.
( Пункт 86 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
87. Банки отримують готівку (у разі дозволу і зношену) для підкріплення операційних кас після здійснення розрахунків за готівку для своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат. Такі операції здійснюються на підставі окремого розпорядження Національного банку, в якому мають бути врегульовані умови отримання готівки, у разі неможливості переказу безготівкових коштів за готівку.
Банки залежно від обставин, що склалися, самостійно визначають режим та умови своєї діяльності.
88. Операції з готівкою в неробочий час, у вихідні та святкові дні здійснюються з оформленням касових документів за поточною датою проведення операцій із зазначенням часу або напису чи проставлянням штампа "вечірня" або "післяопераційний час".
89. Підготовка документів та облік операцій з готівкою в банках, підрозділах грошового обігу в регіонах України здійснюються з використанням комп'ютерної техніки або в ручному режимі на паперових носіях. Бланки первинних, облікових і розпорядчих актів у необхідній кількості мають бути завчасно підготовлені відповідно до зразків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку.
( Пункт 89 розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
90. Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків визначають режим та умови роботи цих підрозділів за погодженням із керівником банку залежно від обставин, що склалися.
90-1. Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків мають адекватно оцінити ймовірні ризики з урахуванням оперативної обстановки на маршрутах, психологічного навантаження, виду та обсягів перевезень, часу їх проведення, складності маршрутів і здійснити відповідне посилення бригад інкасації під час планування та здійснення операцій із перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.
Керівники підрозділів перевезення валютних цінностей та інкасації коштів банків зобов'язані постійно проводити аналіз маршрутів із перевезення валютних цінностей та інкасації коштів та здійснювати їх коригування за безпечнішими напрямками перевезень.
90-2. Банки, що мають розгалужену мережу відділень та філій, мають заздалегідь визначити порядок вивезення цінностей зі своїх відділень та філій.
90-3. Банк з метою забезпечення безперебійного обслуговування невідкладних фінансових потреб військових частин, суб'єктів господарювання і населення на окремих територіях може організовувати в структурі банку/філії/відділення власні мобільні підрозділи відповідно до вимог Порядку банківського обслуговування мобільними підрозділами банку військових частин, суб'єктів господарювання, населення в разі запровадження надзвичайного режиму роботи, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2014 року № 578/ДСК Літер "В" (зі змінами), якщо функціонування відокремлених підрозділів банків у звичайному режимі неможливе або небезпечне.
Порядок надання мобільними підрозділами банків банківських послуг визначається внутрішнім положенням банку відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням можливостей ручного оформлення облікових документів за операціями.
( Розділ XII в редакції Постанови Національного банку № 77 від 16.07.2018 )
XIII. Особливості роботи інформаційних систем Національного банку
91. Централізовані інформаційні системи Національного банку та засоби резервування і відновлення роботи децентралізованих систем у звичайному режимі функціонують у будівлях Національного банку в м. Києві.
92. Під час надзвичайного режиму роботи Голова Національного банку, перший заступник або заступники Голови Національного банку приймають рішення про:
1) зупинення виконання будь-яких технічних функцій і функціонування будь-яких інформаційних систем Національного банку або їх обмеження на свій розсуд відповідно до умов, що зумовили надзвичайний режим роботи Національного банку;
2) припинення обслуговування будь-яких клієнтів і припинення/призупинення роботи в інформаційних системах Національного банку будь-яких учасників;
3) перенесення строків фактурування та стягнення оплати за послуги, надані Національним банком.
Рішення про необхідний мінімум технічних функцій інформаційних систем Національного банку, що мають виконуватися, та застосування нестандартних способів їх виконання приймає Голова Національного банку, його перший заступник або заступники залежно від ситуації, що склалася.
Національний банк терміново доводить зазначені рішення до відома банків та інших установ, на діяльність яких впливають ці рішення.
93. Під час надзвичайного режиму роботи Національного банку за умови можливості забезпечення роботи в м. Києві діяльність окремих підрозділів та інформаційних систем, що забезпечують продовження виконання функцій Національного банку, організовується за штатним місцем їх роботи або в будь-якій із будівель Національного банку залежно від ситуації, що склалася.
У разі перенесення роботи з однієї будівлі до іншої підрозділи, залучені до виконання функцій Національного банку (далі - залучені підрозділи), мають право використовувати будь-які приміщення, технічне і комп'ютерне забезпечення та інші потрібні ресурси.
Для працівників, залучених до виконання функцій Національного банку в надзвичайному режимі роботи, і для обслуговуючого персоналу інформаційних систем мають бути забезпечені такі умови: вхід до відповідної будівлі та доступ до робочих місць у цілодобовому режимі; можливість перевезення потрібної комп'ютерної та іншої техніки, інших матеріальних цінностей з основного місця їх розміщення.
У разі перенесення роботи залучених підрозділів до іншої будівлі ті підрозділи, які не залучені до роботи, зупиняють свою діяльність, а їх працівники звільняють робочі місця.
94. Під час надзвичайного режиму роботи Національного банку в разі неможливості продовження роботи в м. Києві або наявності достатніх підстав на це робота залучених підрозділів та інформаційних систем продовжується в розміщеному поза межами м. Києва резервному пункті або будівлі Національного банку в регіоні України, визначеному рішенням Голови Національного банку або його першого заступника, або заступника. Департамент забезпечення діяльності Національного банку України забезпечує перевезення до цього резервного пункту потрібної комп'ютерної та іншої техніки, працівників, залучених до виконання функцій Національного банку в надзвичайному режимі роботи, обслуговуючого персоналу і розробників інформаційних систем, інших залучених працівників.
XIV. Організація та ведення бухгалтерського обліку в банках під час надзвичайного режиму роботи
( Заголовок розділу XIV в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
95. Керівники банків мають забезпечити роботу служби бухгалтерського обліку.
Банки мають скласти за останній робочий день, що передував запровадженню надзвичайного режиму роботи, оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість (додаток 5).
( Пункт 95 розділу XIV в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
96. Банки можуть не застосовувати такі принципи бухгалтерського обліку:
1) безперервність;
2) нарахування доходів і витрат;
3) оцінку.
97. Банки можуть не здійснювати нарахування амортизації активів і не формувати резерви на покриття можливих втрат за активами та за позабалансовими зобов'язаннями.
98. Операції, що здійснюються банками, мають бути відображені за відповідними рахунками плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Національного банку згідно з їх призначенням. У разі прийняття рішення про здійснення платежів за відсутності коштів банки можуть використовувати рахунки дебіторської заборгованості та кредити овердрафт шляхом дебетування поточних рахунків клієнтів.
99. Якщо банки не можуть забезпечити ведення бухгалтерського обліку з використанням комп'ютерної техніки, то операції банку реєструються у відповідних книгах (відомостях, журналах тощо) на паперових носіях. Банки мають забезпечити запас відповідних бланків на паперових та електронних носіях для здійснення операцій під час надзвичайного режиму роботи.
100. У разі ведення бухгалтерського обліку в ручному режимі реєстрація операцій банків здійснюється щодня на підставі первинних документів шляхом записів у допоміжних книгах (відомостях, журналах тощо) (додаток 6) та головній книзі (додаток 7).
101. Детальна інформація про операцію за кожним контрагентом банку, що реєструється в бухгалтерському обліку в ручному режимі, відображається в допоміжних бухгалтерських книгах.
У допоміжних книгах проводки за операціями здійснюються за аналітичними рахунками безпосередньо відповідальними виконавцями.
Дані, що містяться в допоміжних книгах, щодня відображаються в головній книзі.
102. У головній книзі запис операцій здійснюється за синтетичними рахунками. За кожним синтетичним рахунком зазначаються обороти за кредитом і дебетом однією сумою та виводиться сальдо.
103. У разі неможливості здійснення реєстрації операцій в автоматизованій системі банку та зведення меморіальних документів керівник має забезпечити збереження первинних документів, на підставі яких видані кошти, здійснені перекази для відображення таких операцій у регістрах бухгалтерського обліку у відновлювальному періоді.
104. Меморіальні документи дня, на підставі яких були здійснені операції та відображені в бухгалтерському обліку з використанням комп'ютерної техніки, мають бути сформовані, зброшуровані і звірені з оборотно-сальдовим балансом банку. У разі виявлення розбіжностей здійснюється вивіряння документів та оборотів за кожним балансовим рахунком.
105. У разі ведення бухгалтерського обліку операцій у ручному режимі меморіальні документи, сформовані та зброшуровані, звіряються з даними, зазначеними в головній книзі.
106. Меморіальні документи, що сформовані, зброшуровані та звірені з оборотно-сальдовим балансом, зберігаються в спеціально відведених безпечних місцях. Зберігання електронних архівів має бути організовано таким чином, щоб у разі потреби забезпечити їх передавання в належному стані (з описом структури архівів).
107. Допоміжні книги бухгалтерського обліку зберігаються у відповідних підрозділах банку, що відповідають за здійснення окремих видів операцій.
XV. Організація та проведення роботи з відновлення бухгалтерського обліку
108. Банки після закінчення дії надзвичайного режиму роботи мають провести роботу з відновлення бухгалтерського обліку.
109. З метою відновлення бухгалтерського обліку операцій банки мають створити комісію (робочу групу), склад якої затверджується згідно з наказом керівника банку. До складу комісії повинні входити керівники відповідних структурних підрозділів банку (їх заступники), головний бухгалтер (його заступник) та інші посадові особи.
110. Відтворення облікової інформації щодо активів і пасивів банків здійснюється з використанням резервної інформаційної бази даних за період, що передував надзвичайному режиму роботи, з обов'язковим відображенням у балансі всіх операцій, які були здійснені протягом періоду надзвичайного режиму роботи.
111. У разі повної втрати резервної інформаційної бази даних відновлення бухгалтерського обліку здійснюється на підставі наявних документів, підтверджень про здійснення операцій тощо.
112. Для забезпечення виконання робіт з відновлення бухгалтерського обліку комісія має вжити таких заходів:
1) визначити перелік працівників, які залучатимуться до відновлення бухгалтерського обліку;
2) провести ревізію готівки та інших цінностей. За результатами інвентаризації і ревізії мають бути складені відповідні акти;
3) провести інвентаризацію активів, зобов'язань, позабалансових рахунків банків;
4) отримати документи, на підставі яких здійснювалися операції в період надзвичайного режиму роботи;
5) передбачити способи введення інформації до автоматизованої системи банку.
113. У разі ведення бухгалтерського обліку в ручному режимі (з обробленням інформації на паперовому носії) накопичену за цей час облікову інформацію потрібно ввести до автоматизованої системи банку.
Банк має здійснити на підставі первинних документів звірку інформації за сумами операцій, виконаних у період надзвичайного режиму роботи в розрізі клієнтів, банків-кореспондентів.
114. Банк складає баланс на дату, з якої він починає працювати у звичайному режимі, на основі оборотно-сальдового балансу/оборотно-сальдової відомості за останній робочий день, що передував запровадженню надзвичайного режиму роботи, даних допоміжних і головної книг, накопичених первинних документів, згідно з якими здійснено операції протягом надзвичайного режиму роботи, і відповідних документів про результати проведеної ревізії та інвентаризації, звірки з контрагентами.
( Пункт 114 розділу XIV в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )( Інструкція в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016 )
Директор Департаменту банківської безпеки | В.С. Фастовець |
Додаток 1
до Інструкції щодо організації
роботи банківської системи
в надзвичайному режимі
(у редакції постанови
Правління Національного банку України
)
(підпункт 1 пункту 55 розділу XI)
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ
( Див. текст )( Додаток 1 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018; в редакції Постанови Національного банку № 5 від 15.01.2020 )
Додаток 2
до Інструкції щодо організації
роботи банківської системи
в надзвичайному режимі
(у редакції постанови Правління
Національного банку України
)
(підпункт 6 пункту 57 розділу XI)
РЕЄСТР ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ
( Див. текст )( Додаток 2 в редакції Постанов Національного банку № 349 від 24.06.2016, № 5 від 15.01.2020 )
Додаток 3
до Інструкції щодо організації
роботи банківської системи
в надзвичайному режимі
(у редакції постанови Правління
Національного банку України
)
(підпункт 7 пункту 57 розділу XI)
МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР
( Див. текст )( Додаток 3 в редакції Постанов Національного банку № 349 від 24.06.2016, № 5 від 15.01.2020 )
Додаток 4
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 65 розділу XI)
ВІДОБРАЖЕННЯ
в бухгалтерському обліку міжбанківського переказу в разі неможливості здійснювати його через СЕП у штатному режимі
1. Банк платника відображає в бухгалтерському обліку списання коштів із поточних рахунків платників такими проводками:
1) зараховує на рахунок кредиторської заборгованості:
Дебет рахунку
Поточні рахунки платників;
Кредит рахунку
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;
2) виписує на загальну суму меморіальний ордер та здійснює таку проводку:
Дебет рахунку
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок;
3) у разі повернення від банку отримувача платіжного доручення без виконання здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок;
Кредит рахунку
Поточні рахунки платників.
2. Банк отримувача здійснює такі бухгалтерські проводки:
1) списує з кореспондентського рахунку:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок;
Кредит рахунку
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;
2) зараховує на поточні рахунки клієнтів:
Дебет рахунку
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;
Кредит рахунку
Поточні рахунки отримувачів;
3) у разі невідповідності номера рахунку отримувача та/або його коду банк списує з рахунку "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками" кошти, які не підлягають зарахуванню на рахунки отримувачів, і зараховує їх на кореспондентський рахунок такими проводками:
Дебет рахунку
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками;
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок.
3. Якщо банк платника має здійснити платіж на адресу банку отримувача, з яким не встановлено кореспондентських відносин, то банк платника здійснює платіж через банк-кореспондент, у якого відкритий рахунок банку отримувача, на підставі платіжного доручення із зазначенням відповідної інформації щодо операції. Банк-кореспондент (третій банк) виступає агентом для здійснення такого переказу.
Платник виписує платіжне доручення на паперових носіях у чотирьох примірниках, з яких два примірники залишаються в банку платника, а два - передаються до банку отримувача. Банк платника подає повідомлення банку-кореспонденту про здійснення платежу на користь банку отримувача із зазначенням усіх реквізитів платника та отримувача переказу. У такому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:
1) банк платника здійснює такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку
Поточний рахунок платника;
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок банку-кореспондента;
2) банк-кореспондент здійснює такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок банку платника;
Кредит рахунку
Кореспондентський рахунок банку отримувача;
3) банк отримувача здійснює такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок банку отримувача;
Кредит рахунку
Поточний рахунок отримувача.
( Додаток 4 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 77 від 16.07.2018 )
Додаток 5
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 96 розділу XIV)
ОБОРОТНО-САЛЬДОВИЙ БАЛАНС/ОБОРОТНО-САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ
( Див. текст )( Додаток 5 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016 )
Додаток 6
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 101 розділу XIV)
ДОПОМІЖНА КНИГА
( Див. текст )( Додаток 6 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016 )
Додаток 7
до Інструкції щодо організації роботи
банківської системи
в надзвичайному режимі
(пункт 101 розділу XIV)
ГОЛОВНА КНИГА
( Див. текст )( Додаток 7 в редакції Постанови Національного банку № 349 від 24.06.2016 )