МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
03.07.2006 N 434
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Паразитологія"
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 "До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року N 1-1/252" щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити протоколи надання медичної допомоги хворим на:
1.1. альвеококоз (додається);
1.2. амебіаз (додається);
1.3. анкілостомідози (додається);
1.4. аскаридоз (додається);
1.5. балантидіаз (додається);
1.6. гіменолепідоз карликовий (додається);
1.7. гіменолепідоз щурячий (додається);
1.8. дикроцеліоз (додається);
1.9. дипілідіоз (додається);
1.10. дирофіляріози (додається);
1.11. дифілоботріоз (додається);
1.12. ентеробіоз (додається);
1.13. ехінококоз (додається);
1.14. криптоспоридіоз (додається);
1.15. лямбліоз (додається);
1.16. опісторхоз (додаток 16);
1.17. парагонімоз (додається);
1.18. пневмоцистоз (додається);
1.19. стронгілоїдоз (додається);
1.20. теніаринхоз (додається);
1.21. теніоз (додається);
1.22. трихінельоз (додається);
1.23. трихостронгілідози (додається);
1.24. трихоцефальоз (додається);
1.25. фасціольози (додається);
1.26. шистосомози (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити запровадження протоколів надання медичної допомоги, затверджених пунктом 1 цього наказу, в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гайдаєва Ю.О.
Міністр Ю.В.ПоляченкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на альвеококоз
Код МКХ 10: В 83
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Альвеококоз відноситься до біогельмінтозів і являє собою захворювання, яке виникає у дітей і дорослих. Захворювання триває протягом багатьох років.
Клінічні ознаки на початку захворювання можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг, через дуже повільне зростання пухирів та великих захисних і компенсаторних властивостей організму.
Клінічні ознаки залежать від локалізації паразита:
а) кропивниця;
б) гіпереозинофільна реакція крові (15 - 30%, а іноді і вище);
в) сверблячка шкіри.
Якщо вражена легеня:
а) біль у грудях;
б) кашель;
в) задишка.
Якщо вражена печінка:
а) тяжкість у правому підребер'ї;
б) біль у правому підребер'ї.
Ускладнення:
а)розрив пухиря;
б) алергічні прояви;
в) смертельний гнійний перитоніт.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) Ro-графія органів грудної порожнини;
г) серологічні реакції крові;
д) ЕКГ;
е) загальний аналіз сечі.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на альвеококоз необхідно проводити хірургічне втручання. Патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, терапію, що покращує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Купірування проявів гастродуоденітів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 21 доба, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 30 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування А є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 10 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Диспансеризація після операції - 8 - 10 років, перше обстеження трикратне через 3, 3, 6 місяців, потім обстеження 1 - 2 рази на рік. Хворі на неоперабельні форми обстежуються в стаціонарі або амбулаторно за клінічними показниками.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на альвеококоз непрацездатні.
Директор Департаментуорганізації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на амебіаз
Код МКХ 10: А 06
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Амебіаз - це протозооз, що спричиняється дизентерійною амебою. Перебіг хвороби - у вигляді амебної дизентерії (коліту), позакишкового амебіазу чи безсимптомного носійства. Виникає як у дітей, так і дорослих.
Клінічні ознаки різноманітні та звичайно проявляються у формі загального недомагання:
а) зниження апетиту;
б) нудота;
в) біль у животі;
г) ентерити;
д) слабкість;
е) кривавий пронос.
Клінічні ознаки кишкової фази можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) зниження апетиту;
б) нудота;
в) біль у животі;
г) ентерити;
д) кривавий пронос, який має вигляд "малинового желе".
Амебну дизентерію можна диференціювати з бактеріальною дизентерією, балантидіазом, неспецифічним виразковим колітом.
Ускладнення:
а) перитоніт;
б) амебний абсцес печінки;
в) амебні ураження легень.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) дослідження мазків фекалій з метою виявлення вегетативних форм і цист паразита;
г) загальний аналіз сечі;
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на амебіаз необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, протизапальну, вітамінотерапію, терапію, що поліпшує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів. Купірування проявів ентеритів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 14 - 16 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 21 доби.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування А є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись наступні побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого падання медичної допомоги
Диспансерне спостереження при амебній дизентерії - не менше одного року, контрольні обстеження проводяться один раз у квартал і за клінічними показниками.
При позакишковому амебіазі - диспансерне спостереження - не менше 2 років, контрольні обстеження проводяться один раз у квартал і за клінічними показниками протягом першого року, 1 раз у півріччя - протягом другого року.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на амебіаз непрацездатні.
Директор Департаментуорганізації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на анкілостомідози
Код МКХ 10: В 76
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Анкілостомідози відносяться до геогельмінтозів. Це кишкові гельмінтози - захворювання, на які хворіють як діти, так і дорослі. Захворювання має 2 фази перебігу - міграційну та кишкову і триває до 2 - 7 років.
Клінічні ознаки міграційної фази:
а) еозинофільні інфільтрати у легенях;
б) гіпереозинофільна реакція крові (15 - 30%, а іноді і вище);
в) субфебрильна або фебрильна температура;
г) сухий кашель (часто має астматичний характер);
д) алергічний дерматит;
е) сверблячка шкіри;
ж) клініку міграційної фази треба диференціювати з пневмонією, бронхопневмонією, бронхітом та банальним дерматитом.
Клінічні ознаки кишкової фази:
а) слабкість;
б) зниження апетиту;
в) біль у животі;
г) диспепсичні явища, нестійкі випорожнення;
д) печія;
е) зниження працездатності;
ж) зниження ваги;
з) запаморочення.
Ускладнення:
а) гіпохромна анемія (в разі інтенсивної інвазії).
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях. Амбулаторна - у інфекційних кабінетах поліклінік.
Діагностична програма
Діагностика міграційної фази:
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) загальний аналіз сечі;
г) Ro-графія органів грудної порожнини;
Діагностика кишкової фази:
а) копрологічне дослідження з метою виявлення яєць анкілостомід.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на анкілостомідози необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу терапію, що покращує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Купірування проявів гастродуоденитів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності. Амбулаторно - звільнення від паразитів та поліпшення загального стану хворого.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем - 6 - 7 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 10 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування А є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд протягом 1 року з триразовим обстеженням через 10 днів щоквартально.
Після триразового обстеження та негативних результатів хворий знімається з диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на анкілостомідози непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на аскаридоз
Код МКХ 10: В 77
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Аскаридоз відноситься до геогельмінтозів і являє собою кишковий гельмінтоз - захворювання, яке виникає переважно у дітей, але хворіють і дорослі. Захворювання має 2 фази перебігу - міграційну та кишкову і триває протягом 10 - 12 місяців.
Клінічні ознаки міграційної фази:
а) еозинофільні інфільтрати у легенях;
б) гіпереозинофільна реакція крові (15 - 30%, а іноді і вище);
в) субфебрильна або фебрильна температура;
г) сухий кашель (часто має астматичний характер);
д) поліморфний висип на шкірі (кропивниця);
е) сверблячка шкіри;
ж) клініку міграційної фази треба диференціювати з пневмонією, бронхопневмонією, бронхітом.
Клінічні ознаки кишкової фази можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) слабкість;
б) зниження або підвищення апетиту;
в) біль у животі;
г) нестійкі випорожнення;
д) зниження працездатності.
Ускладнення:
а) обтурація кишечнику аскаридами;
б) спастрічна непрохідність кишечнику;
в) перитоніт;
г) закупорка аскаридами печінкових ходів та жовчних протоків, протоків підшлункової залози;
д) обтурація аскаридами дихальних шляхів.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях. Амбулаторна - у інфекційних кабінетах поліклінік.
Діагностична програма
Діагностика міграційної фази:
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) Ro-графія органів грудної порожнини;
г) дослідження мокротиння на наявність личинок аскарид.
Діагностика кишкової фази:
копрологічне дослідження з метою виявлення яєць аскарид.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на аскаридоз необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, терапію, що покращує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Купірування проявів гастродуоденітів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності. Амбулаторно - звільнення від паразитів та поліпшення загального стану хворого.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 2 - 3 доби, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 5 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних методів дослідження.
Лікування А є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд за хворим протягом 3 років у дійсному вогнищі, у псевдовогнищі - до 2 місяців. Обстеження проводиться через 3 тижні після лікування, трикратне, з інтервалом 2 - 3 дня.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на аскаридоз є працездатними.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на балантидіаз
Код МКХ 10: В 60
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Балантидіаз є протозоозом - рідкісним захворюванням, що спричиняється балантидією, зустрічається як у дітей, так і дорослих. Паразити локалізуються у товстому кишківнику людини. Захворювання важко виявляється. Діагноз встановлюється на основі виявлення вегетативних форм балантидій.
Клінічні ознаки різноманітні та звичайно проявляються у формі загального недомагання:
а) зниження апетиту;.
б) нудота;
в) біль у животі;
г) ентерити;
д) слабкість;
е) кривавий пронос.
Клінічні ознаки кишкової фази можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг. Ускладнення:
а) виснаження організму;
б) загальний спадок сил;
в) у тяжких формах - смертельний наслідок.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) дослідження мазків фекалій з метою виявлення вегетативних форм і цист паразита;
в) загальний аналіз крові з формулою;
г) загальний аналіз сечі;
д) Ro-графія органів грудної порожнини;
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на балантидіаз необхідно проводити патогенетичну терапію:
зміцнювальну та десенсибілізуючу. Поряд з ним проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження;
- у разі необхідності - ректороманоскопія.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів. Купірування проявів ентеритів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 6 - 7 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 12 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних методів дослідження.
Лікування Б є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антипротозойних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд протягом 6 - 12 місяців, перше обстеження на 2-й день після лікування, потім ще 2 рази з інтервалом 2 дні, потім 1 раз у місяць одноразово протягом першого півріччя, 1 раз у квартал - друге півріччя. У разі невиявлення інвазії хворий знімається з диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на балантидіаз непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гіменолепідоз карликовий
Код МКХ 10: В 71.0
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Гіменолепідоз карликовий відноситься до контактних гельмінтозів і є кишковим гельмінтозом. Захворювання виникає переважно у дітей, але хворіють і дорослі, має кишкову фазу перебігу і триває протягом 10 років та більше.
Клінічні ознаки можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) слабкість;
б) зниження апетиту;
в) печія;
г) нудота;
д) нестійкі випорожнення;
е) біль у животі;
ж) головний біль;
з) підвищена нервова збудженість;
і) роздратованість;
к) зниження працездатності.
Ускладнення:
а) як правило, не відмічаються.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях при посиленні протиепідемічного режиму. Хворий повинен бути ізольований від інших хворих та ретельно дотримуватися правил особистої гігієни.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) копрологічне дослідження з метою виявлення яєць карликового ціп'яка;
г) загальний аналіз сечі;
д) Ro-графія органів грудної порожнини.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на гіменолепідоз карликовий необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, імуномоделюючу, ферментотерапію, терапію, що покращує мікроциркуляцію, вітамінотерапію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Купірування проявів коліту, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем - 10 - 12 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 15 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування ГК є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 5 - 6 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом 10 діб. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого падання медичної допомоги
Нагляд в перші 2 місяці - через кожні 2 тижні копрологічне обстеження трикратно; протягом наступних 4 - 6 місяців - 1 раз на місяць, трикратно. У разі невиявлення інвазії хворий знімається з диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на гіменолепідоз карликовий непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гіменолепідоз щурячий
Код МКХ 10: В 71.0
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Гіменолепідоз щурячий відноситься до біогельмінтозів і є кишковим гельмінтозом. Захворювання виникає переважно у дітей, але хворіють і дорослі, має кишкову фазу перебігу.
Клінічні ознаки можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) слабкість;
б) зниження апетиту;
в) нудота;
г) нестійкі випорожнення;
д) біль у животі;
е) головний біль.
Ускладнення:
а) як правило, не відмічаються.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) копрологічне дослідження з метою виявлення яєць щурячого ціп'яка;
г) загальний аналіз сечі;
д) Ro-графія органів грудної порожнини.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на гіменолепідоз щурячий необхідно проводити патогенетичну десенсибілізуючу терапію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем - 6 - 7 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 10 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування ГЩ є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд у перші 6 місяців. При знятті з диспансерного обліку, трикратне копрологічне обстеження. У разі невиявлення інвазії хворий знімається з диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на гіменолепідоз щурячий непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на дикроцеліоз
Код МКХ 10: В 66.2
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Дикроцеліоз відноситься до трематодозів і являє собою гельмінтоз, що вражає гепатобіліарну систему. Зустрічається рідко і виникає випадково у дітей і дорослих. Захворювання має 2 фази перебігу - міграційну та кишкову і триває протягом 10 років та більше.
2. Ознаки та критерії діагностики захворювання
Клінічні ознаки міграційної фази:
а) біль у правому підребер'ї, епігастрія;
б) гіпереозинофільна реакція крові (15 - 30%, а іноді і вище);
в) субфебрильна або фебрильна температура;
г) тошнота;
д) нудота;
е) блювання;
ж) печія;
з) запаморочення.
Клінічні ознаки можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) слабкість;
б) зниження або підвищення апетиту;
в) біль у животі;
г) нестійкі випорожнення;
д) зниження працездатності.
Ускладнення:
а) хронічні гепатити.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Лікування проводиться у стаціонарі, в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами. Стаціонарна допомога надається в інфекційних відділеннях та лікарнях.
Діагностична програма
Діагностика міграційної фази:
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) загальний аналіз сечі;
г) Ro-графія органів грудної порожнини;
Діагностика хронічної фази:
а) копрологічне дослідження з метою виявлення яєць дікроцелія;
б) дослідження дуодентального змісту;
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на дикроцеліоз необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, терапію, що покращує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Купірування проявів ангеохолітів, холециститів, гепатитів, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 10 - 12 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 21 доби.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування Д є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 6 - 7 добу після початку лікування. Поліпшення стану хворого продовжується протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд протягом 1 - 2 років. Перший рік - контрольне обстеження через 3 місяці після лікування, на другий рік - 1 раз у квартал. У разі невиявлення інвазії хворий знімається з диспансерного обліку
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на дикроцеліоз непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на дипілідіоз
Код МКХ 10: В 71.1
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Дипілідіоз відноситься до цистодозів і являє собою кишковий гельмінтоз, захворювання, яке виникає переважно у дітей, але хворіють і дорослі.
Клінічні ознаки кишкової фази можуть мати безсимптомний або клінічно виражений перебіг:
а) блювота;
б) пронос;
в) зниження апетиту;
г) підвищена салівація;
д) біль у животі;
е) порушення сну.
Ускладнення:
а) як правило, не відмічаються.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Стаціонарна допомога надається у інфекційних лікарнях лікарями-інфекціоністами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) копрологічне дослідження з метою виявлення яєць гарбузоподібного ціп'яка;
г) загальний аналіз сечі;
д) Ro-графія органів грудної порожнини.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на дипілідіоз необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи рішення діагностичних проблем, - 6 - 7 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 10 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування Д є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.
Можливі побічні дії та ускладнення
При застосуванні антигельмінтних препаратів можуть спостерігатись такі побічні явища:
а) зниження апетиту;
б) слабкість;
в) головний біль;
г) біль у животі;
д) проноси.
У таких випадках використовують симптоматичну терапію. При важкому стані - відміна препаратів.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд за хворим протягом 6 місяців, трикратне копрологічне обстеження через місяць. У разі невиявлення інвазії хворий знімається з диспансерного обліку.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворих слід годувати вареною, добре подрібненою або рідкою їжею, обмежити клітковину.
Вимоги до режиму праці, відпочинку
Хворі на дипілідіоз непрацездатні.
Директор Департаменту організації та розвиткумедичної допомоги населенню Р.О.МоісеєнкоЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
03.07.2006 N 434
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на дирофіляріози
Код МКХ 10: В 74.8
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога:
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Дирофіляріози відносяться до нематодозів і являють собою захворювання, яке виникає у дітей і дорослих.
Клінічні ознаки: залежать від місця, де паразитують дирофілярії:
а) бугорки на шкірі, які мігрують і вказують на місце перебування дирофілярій;
б) гіпереозинофільна реакція крові (15 - 30%, а іноді і вище);
в) субфебрильна або фебрильна температура;
г) сверблячка шкіри;
д) ураження очей та інших органів, де можуть паразитувати дирофілярії;
Ускладнення:
а) утрата зору;
б) інфаркт міокарду;
в) перитоніт.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Лікування проводиться як у стаціонарі, так і амбулаторно, в інфекційних відділеннях та лікарнях лікарями-інфекціоністами, іноді хірургами.
Діагностична програма
а) збір епідеміологічного анамнезу;
б) загальний аналіз крові з формулою;
в) клінічна картина захворювання.
г) дослідження вичлененого паразита;
д) загальний аналіз сечі;
е) Ro-графія органів грудної порожнини;
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Хворим на дирофіляріози необхідно проводити патогенетичну терапію: зміцнювальну, десенсибілізуючу, терапію, що покращує мікроциркуляцію. Поряд з цим проводиться специфічна терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- у разі необхідності - ультразвукове дослідження.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
У стаціонарі - звільнення хворого від паразитів, зменшення алергічних проявів. Вичленення паразиту, зменшення загальної слабкості та підвищення працездатності. Амбулаторно - звільнення від паразитів та поліпшення загального стану хворого.
Тривалість лікування в стаціонарі: враховуючи вирішення діагностичних проблем, - 6 - 7 діб, в інших випадках середній термін перебування в стаціонарі - до 12 діб.
Критерії якості лікування
Поліпшення результатів клінічних, паразитологічних та параклінічних методів дослідження.
Лікування Д є етіологічним та патогенетичним. Лікувальний ефект проявляється на 2 - 3 добу після початку лікування. Зменшення симптомів хвороби відбувається протягом місяця. Після проведеної терапії звичайно досягається повне паразитологічне і клінічне одужання.