Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація
29.01.2025 № 428/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….. щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що рішенням … районного суду .. області від …. позов платника податку задоволено та стягнуто з КП "…" 542118,0 грн майнової шкоди, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5421,18 грн та витрати, пов’язані із залученням суб’єкта оціночної діяльності у розмірі 9500,0 грн. За результатами апеляційного розгляду судове рішення залишено без змін і набрало законної сили.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи підлягатимуть оподаткуванню 542118,0 грн, які має сплатити на користь платника податку КП "…." як відшкодування майнової шкоди відповідно до рішення …. районного суду … області?
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Враховуючи викладене, положення п.п. "а" п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу в частині обмежень "в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом" стосуються виключно моральної шкоди, яка виплачується платнику податків – фізичній особі на підставі рішення суду.
Водночас, якщо платнику податків – фізичній особі на підставі рішення суду відшкодовуються збитки, завданих йому внаслідок заподіяння матеріальної шкоди, то сума таких відшкодованих збитків не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо зазначеній фізичній особі на підставі рішення суду виплачується майнова шкода або матеріальна шкода, яка не є відшкодуванням збитків у розумінні п.п. "а" п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то сума такої шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.