АСОЦІАЦІЯ "ПЕРША ФОНДОВА ТОРГОВЕЛЬНА СИСТЕМА"
Л И С Т
N 381 від 28.11.2000 м.Київ |
Міністерству юстиції України
Щодо державної реєстрації Змін до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.99 р. N 629
У зв'язку з поданням на державну реєстрацію Змін до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.99 р. N 629 (надалі - "Положення"), вважаємо за доцільне висловити свої зауваження до зазначеного документа.
1. Як засіб нормативного забезпечення основ ризик-менеджменту на фондовому ринку, концептуальна спрямованість Положення відповідає інтересам комерційних банків. Положення містить в собі методологічні основи розрахунку та нарахування резервів під операції з цінними паперами, що спонукає банки здійснювати більш зважену політику на цьому ринку з метою запобігання надмірним ризикам.
2. Будучи першим нормативним документом, який стосується ризик-менеджменту банку на фондовому ринку, Положення містить в собі цілу низку неточностей та протиріч. Так, наприклад, методика визначення активності ринку цінного папера, не є визначеною однозначно, що заважає її практичному втіленню. Або інший приклад: вимоги Положення щодо розрахунку ринкової вартості цінного папера за умови активного ринку, викладені у пп. 5.1 та 6.1 не відповідають ринковим реаліям. Крім того, у Положенні відсутня єдина термінологія, що призводить до розбіжностей у трактуванні окремих термінів.
3. Термін, який минув з дати його введення в дію, показав, що в Положенні не освітлений цілий ряд практичних питань, з якими банки зіткнулися та неминуче зіткнуться в процесі практичної діяльності. Наприклад, відсутня методика переміщення цінного папера між портфелями, що створює невизначеність при практичному виконанні банками вимог Положення. Крім того, ряд вимог, викладених у Положенні, за існуючих умов є важко реалізуємі з практичної точки зору. Так, вимоги Додатка 2 до Положення вимагають оцінити додаткові ризики емітента на підставі статистичної Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). Аналогічно, вимога Положення щодо терміну надання регулярної фінансової звітності (не більше 120 календарних днів) за існуючих умов не є можливою до виконання.
4. Назва Положення може бути прийнята в новій редакції, але слід зазначити, що прирівнювання вкладень у статутні фонди підприємств до цінних паперів суперечить економічній сутності обох активів. Не будучи цінними паперами за формальною ознакою, вони апріорі не можуть обертатися на активному ринку. Відповідно, їх ринкова вартість завжди буде визначатися за методикою, наведеною у Додатку 4 до Положення.
5. Оскільки у відповідності до вимог п. 1 Додатка 4 до Положення коригування ринкової вартості цінних паперів на фактор ризику емітента здійснюється виключно для цінних паперів категорій 3 та 4, пропонуємо п. 1.6 викласти у такій редакції:
"1.6. Банки зобов'язані формувати резерв у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю, яка коригується (зменшується) з урахуванням ризику емітента за методикою, викладеною у п. 1 Додатка 4 до цього Положення (клас емітента визначається згідно з додатком 1 до цього Положення)".
6. Застосування терміну "заборгованість" у пункті 1.7 Положення стосовно ринкової вартості цінних паперів не є коректним, оскільки економічна природа деяких цінних паперів (наприклад, акції) взагалі виключає можливість існування будь-якої заборгованості. Для боргових цінних паперів терміни "заборгованість" та "ринкова вартість" не є ідентичними, та їх взаємозаміна не є правомірною.
7. З іншого боку, сподівання відносно того, що застосування терміну "нестандартна заборгованість" дасть банкам змогу відносити частину суми нарахованих резервів на валові витрати є марними. Пункт 12.2.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" наводить вичерпний перелік боргових вимог (а саме - кредити, гарантії, поруки), до яких не відноситься будь-яка заборгованість за цінними паперами.
8. Пропонуємо у розділі 2 визначення терміну "Пайові цінні папери" замінити на речення такого змісту:
"До групи пайових цінних паперів належать акції відкритих та закритих акціонерних товариств, а також інші вкладення у статутні фонди підприємств незалежно від форми власності, що не оформлені у вигляді цінних паперів".
9. У відповідності до вимог МСБО інвестиції банків у інституції, які складають інфраструктуру фінансового (в тому числі - кредитно-банківського) ринку, не підлягають резервуванню незалежно від їх дохідності. Тому пропонуємо пункт 4.6 доповнити підпунктом п'ятим такого змісту:
"5) вкладення у пайові цінні папери установ, де метою банку є можливість реалізації інших прав, а не одержання економічного доходу (акції бірж, депозитаріїв тощо)".
10. Пункт 4.11 пропонуємо викласти в такій редакції:
"4.11. Планова переоцінка портфеля цінних паперів на інвестиції проводиться за станом на 1 січня року, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за грудень попереднього року.
Портфель цінних паперів на інвестиції підлягає обов'язковій позаплановій переоцінці, якщо при первісному віднесенні цінних паперів до відповідного портфеля банку за категоріями були порушені вимоги, викладені в підпункті 3.1.1 цього Положення, що виявлені фактами продажу або переведення груп цінних паперів до портфеля на продаж.
Якщо рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції прийняте за умов, що зазначені в підпункті 3.1.2 цього Положення, то позапланова переоцінка портфеля на інвестиції не здійснюється.
Позапланова переоцінка проводиться за станом на 1 число місяця, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу.
За результатами річних звітів, що отримані від емітентів, банк має право провести позапланову переоцінку портфеля на інвестиції та здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за квітень".
Враховуючи все вищенаведене, вважаємо, що, виходячи з інтересів банківської системи, Положення повинно бути вдосконалене не шляхом внесення змін та доповнень до існуючої, а шляхом прийняття нової, більш досконалої редакції. Зберігаючи існуючу концептуальну спрямованість, нова редакція повинна містити в собі норми, які виключають багатозначність трактування та освітлюють як можна більшу кількість практичних аспектів процесу розрахунку та нарахування резервів під операції з цінними паперами. Крім того, вважаємо, що прийняттю нової редакції Положення повинно передувати широке обговорення за участю комерційних банків, як безпосередньо зацікавленої сторони.
У зв'язку з цим, відповідно до Порядку проведення державної реєстрації відомчих нормативних актів та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів у Міністерстві юстиції України, просимо повернути Зміни до Положення на доопрацювання в Національний банк України.