Про затвердження Змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоровя"

Без вимог до стажу роботи.

7. ЛАБОРАНТ КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лабораторної служби. Виконує клінічні аналізи крові, сечі, харкотиння, калу. Здійснює хімічне дослідження шлункового вмісту, жовчі, виділень статевих органів. Застосовує сучасні методи дослідження з провідних розділів лабораторної діагностики. Виявляє первинне знаходження морфологічних ознак пухлинного процесу в харкотинні, виділеннях жіночих статевих органів і молочних залоз. Дотримується правил охорони праці. Дотримується та контролює виконання вимог біологічної безпеки та біозахисту, безпеки праці в лабораторії. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде відповідну медичну облікову та звітну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію лабораторної справи; функції, гістологічну та патогістологічну структуру органів і тканин, в тому числі на клітинному та субклітинному рівні; фізико-хімічні характеристики різних біологічних рідин і субстратів в нормі та патології; основні фізіологічні та патофізіологічні механізми, клінічну симптоматику при ураженні різних систем організму; правила та способи одержання біологічного матеріалу від хворих і його аналізу; сучасні методи лабораторних досліджень, діагностики захворювань з провідних розділів клінічної медицини; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Лаборант клінічної діагностики вищої кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лаборант клінічної діагностики I кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лаборант клінічної діагностики II кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лаборант клінічної лабораторної діагностики:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Клінічна лабораторна діагностика" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Без вимог до стажу роботи.

8. МІКРОБІОЛОГ

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та лабораторій. Проводить лабораторну діагностику вірусних, бактеріальних, грибкових, паразитарних інфекцій. Оформляє результати досліджень. Здійснює ведення медичної облікової та звітної документації.

Консультує медичних працівників щодо особливостей забору, пакування, транспортування і зберігання зразків біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини для вірусологічних досліджень з урахуванням вимог біологічної безпеки.

Дотримується та контролює виконання вимог біологічної безпеки та біозахисту, та безпеки праці в лабораторії. Керує роботою середнього медичного персоналу.

Бере участь у підготовці аналітичних та інформаційних матеріалів, доповідей для семінарів, нарад, конференцій.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, лабораторій; організацію лабораторної справи; нормативно-правові акти з організації медичної лабораторної діагностики та програм зовнішньої оцінки якості; правила та способи одержання біологічного матеріалу і його аналізу; сучасні методи лабораторних досліджень; основи епідеміології, мікробіології, імунології; вимоги біобезпеки та біозахисту; основні питання етіології, патогенезу та клініки вірусних інфекцій; правила і способи отримання, транспортування та зберігання біологічного матеріалу пацієнтів і об'єктів середовища життєдіяльності людини, особливості підготовки зразків для мікробіологічних досліджень; правила роботи з інфікованим матеріалом, заходи з ліквідації аварійної ситуації; методи контролю за станом навколишнього середовища і здоров'ям людини; правила оформлення медичної звітної та облікової документації; методи статистичної обробки результатів досліджень відповідно до функціональних обов'язків та їх узагальнення; загальні принципи застосування медичних лабораторних методів (серед іншого: послідовність і вимоги до здійснення лабораторних етапів дослідження, методи валідації, верифікації, роботу обладнання та устаткування), оцінки та інтерпретації отриманих результатів; правила та норми охорони праці; основні характеристики засобів індивідуального захисту, що застосовуються в мікробіологічній лабораторії; принципи роботи та правила експлуатації лабораторного обладнання; методологію внутрішньолабораторного і зовнішнього контролю якості досліджень; методи і принципи стерилізації; знезараження та утилізації відходів, поточної і заключної дезінфекції в лабораторії; вимоги національного стандарту ДСТУ EN ISO 15189:2015

Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності (EN ISO 15189:2012, IDT).

Кваліфікаційні вимоги

Мікробіолог вищої кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Мікробіолог I кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Мікробіолог II кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікуванням галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Мікробіолог:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Мікробіологія і вірусологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Без вимог до стажу роботи.

9. ПАРАЗИТОЛОГ

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, лабораторій. Бере участь в здійсненні заходів щодо запобігання, поширення, ліквідації паразитарних хвороб. Виявляє осередки паразитарних хвороб, проводить їх епідеміологічне обстеження, організовує роботу по їх оздоровленню. Застосовує сучасні методи паразитологічного обстеження різноманітних об'єктів. Рекомендує методи та процедури, що застосовуються при лабораторних дослідженнях. Планує роботу та аналізує результати досліджень, проводить статистичну обробку даних, робить обґрунтований висновок. Несе відповідальність за якість і достовірність результатів паразитологічних досліджень. Планує роботу та проводить аналіз показників якості проведених заходів з профілактики та боротьби з паразитарними хворобами. Веде медичну звітну та облікову документацію. Бере активну участь в поширенні гігієнічних знань та навиків серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; взаємозв'язок в роботі закладів громадського здоров'я з іншими закладами і відомствами при проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів; основи загальної епідеміології, паразитології; основи медичної ентомології, принципи і методи боротьби з переносниками хвороб; сучасні методи паразитологічних досліджень; організацію контролю за закладами, підприємствами щодо профілактики та боротьби з паразитарними хворобами; основи епідеміологічного нагляду за паразитарними хворобами; заходи з охорони навколишнього середовища від забруднення збудниками паразитарних хвороб; методи дезінвазії об'єктів; правила ведення медичної звітної та облікової документації; форми і методи санітарної освіти; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Паразитолог вищої кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Паразитологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Паразитологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Паразитолог I кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Паразитологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Паразитологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Паразитолог II кваліфікаційної категорії:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Паразитологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Паразитологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Паразитолог:

До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація за фахом "Паразитологія".

З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я". Спеціалізація за фахом "Паразитологія" (курси спеціалізації) або відповідна спеціалізація освітньої програми за другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я".

Без вимог до стажу роботи.

ПРОФЕСІОНАЛИ З ВИЩОЮ НЕМЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ СПРАВИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. ФАХІВЕЦЬ З ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України у сфері охорони здоров'я, громадського здоров'я, нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та громадського здоров'я.

Планує та здійснює заходи, спрямовані на зміцнення здоров'я населення, засновані на принципах доказової медицини, враховуючи статистичні дані, результати епідеміологічних досліджень та інші дані про стан здоров'я населення, в тому числі його соціальних детермінант.

Розробляє та проводить дослідження, які ґрунтуються на існуючих доказах та доповнюють наукову базу для практики громадського здоров'я із залученням у процес відповідних зацікавлених сторін.

Здійснює оцінку потреб охорони здоров'я на рівні громад, територій з урахуванням біологічних, соціальних, економічних, культурних, політичних, фізичних факторів, а також більш широких факторів охорони здоров'я.

Здійснює оцінку доступності послуг охорони здоров'я на рівні громад, територій та їх оптимальне планування з метою забезпечення універсального охоплення.

Підтримує та сприяє вжиттю заходів з промоції здорового способу життя та підвищення грамотності у сфері охорони здоров'я задля впровадження належних практик та промоції здорового способу життя.

Оцінює ефективність заходів промоції здорового способу життя, направлених на досягнення змін на рівні громади, території.

Сприяє залученню громадськості до розробки та оцінки заходів зі зміцнення здоров'я, розвитку спроможностей громад, необхідних для активної участі в створенні та прийнятті рішень в інтересах здоров'я.

Планує та сприяє реалізації освітніх програм органами місцевого самоврядування для населення різних вікових категорій з питань здоров'я.

Використовує науково обґрунтовані методи та стратегії, вдається до суспільної участі та міжвідомчих підходів щоб зміцнювати здоров'я населення та впливати на політики, що впливають на стан здоров'я.

Планує та організовує профілактичні програми з пріоритетних питань громадського здоров'я на основі доказових підходів та оцінює їх ефективність.

Бере участь у впровадженні політик та програм охорони здоров'я та соціальних політик, які допомагають гарантувати право на справедливі та ефективні послуги охорони здоров'я та створити середовище, сприятливе для здоров'я.

Здійснює інформування громадськості та відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься ухвалення рішень щодо реагування на виникнення потенційних ризиків для здоров'я.

Організує інформаційно-роз'яснювальну діяльність, комунікацію та соціальну мобілізацію в інтересах здоров'я за допомогою сучасних засобів масової комунікації та соціального маркетингу.

Здійснює навчання, наставництво та управління персоналом. Готує публікації та звіти щодо громадського здоров'я. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію системи громадського здоров'я. Особливості демографічної структури у суспільствах / громадах та процес демографічних змін та їхній вплив на громадське здоров'я. Основні особливості епідеміології значущих причин захворюваності та смертності серед населення. Методи використання статистичних даних та показників здоров'я для покращення знань та отримання доказів про здоров'я населення, в т. ч. груп ризику та вразливих груп населення. Зв'язок біологічних, соціальних, економічних, культурних, політичних, фізичних та ін. детермінант із здоров'ям індивідів, груп та громад. Підходи до оцінки ефективності надання послуг охорони здоров'я, що ґрунтуються на визнаних моделях оцінки. Шляхи визначення заходів зі зміцнення здоров'я для вирішення конкретних проблем та способи оцінки їх ефективності. Критерії оцінки джерел інформації про потенційні загрози здоров'ю. Основоположні принципи Десяти основних оперативних функцій громадського здоров'я (EPHO), їхній вплив на власну організацію, партнерів та систему громадського здоров'я. Підходи до ефективного ведення комунікації з питань здоров'я (в т. ч. ризиків для здоров'я) з громадськістю, науковою та політичною спільнотами за допомогою сучасних засобів масової комунікації та соціального маркетингу.

Кваліфікаційні вимоги

Фахівець з громадського здоров'я вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Фахівець з громадського здоров'я I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Фахівець з громадського здоров'я II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Фахівець з громадського здоров'я: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Без вимог до стажу роботи.

2. ФАХІВЕЦЬ З ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ'Я

Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України у сфері охорони здоров'я, громадського здоров'я, захисту населення, територій, навколишнього природного середовища від надзвичайних ситуацій, нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та громадського здоров'я.

Розробляє, впроваджує та переглядає програми та політики для сприяння здоров'ю, пов'язані з факторами навколишнього середовища, а також професійним здоров'ям та безпекою.

Здійснює підготовку матеріалів для проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Визначає, документує загрози та звітує про них, а також проводить оцінку та контроль ризиків у навколишньому середовищі та на робочому місці.

Бере участь у розробці та координації впровадження програм моніторингу стану довкілля, прогнозування та оцінки ризиків для здоров'я населення.

Застосовує знання з природничих наук для захисту навколишнього середовища та покращення здоров'я населення. Збирає аналізує, тлумачить та презентує аналітичні дані у межах компетенції.

Бере участь у розробці та впровадженні ефективних технологій мінімізації впливу факторів ризику виникнення захворювань з метою створення сприятливого середовища для громадського здоров'я.

Виявляє та аналізує причинно-наслідкові зв'язки між станом здоров'я населення та факторами середовища життєдіяльності.

Розробляє обґрунтовані пропозиції для органів виконавчої влади / органів місцевого самоврядування / суб'єктів господарювання різних форм власності щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища.

Співпрацює з екстреними службами у якості консультанта для управління наслідками надзвичайних ситуацій та бере участь у реагуванні на надзвичайні ситуації, дає рекомендації органам місцевого самоврядування щодо ефективного очищення забруднених територій та мінімізації ризиків пов'язаних з цим та розробки заходів готовності.

Забезпечує моніторинг безпеки навколишнього середовища, праці, харчових продуктів для здоров'я населення, проводить дослідження щодо безпечності для населення та навколишнього середовища об'єктів промисловості та сільського господарства.

Оцінює вплив та обчислює відповідні ризики на певні групи населення, спричинений забрудненням. Розробляє та впроваджує плани та стратегії для безпечного, економічно обґрунтованого та відповідного поводження із відходами для підприємств різних форм власності, а також із медичними та побутовими відходами.

Розробляє та надає рекомендації для управління ризиками для здоров'я, що виникають внаслідок біологічних, хімічних, фізичних, радіаційних та радіологічних загроз, забруднення чи інших небезпек пов'язаних з навколишнім середовищем.

Розробляє, впроваджує та здійснює моніторинг програм, спрямованих на мінімізацію забруднення навколишнього середовища та робочих місць, включно із біологічними, хімічними чи фізичними загрозами.

Визначає методи для попередження, ліквідації, контролю або зменшення впливу радіологічних та інших загроз на індивідів, групи, громади або навколишнє середовище.

Організує заходи із зміцнення та захисту здоров'я, у тому числі оцінює вплив соціальних та поведінкових детермінант і скорочення нерівностей за показниками здоров'я.

Розробляє рекомендації з усіх питань громадського здоров'я, пов'язаних з впливом детермінант навколишнього середовища, включаючи стратегії, нормативно-правові акти, програми та плани землекористування.

Проводить навчальні та просвітницькі заходи щодо всіх аспектів здоров'я на робочому місці та здоров'я, пов'язаного з навколишнім середовищем.

Розробляє та поширює інформаційні матеріали, спрямовані на різні групи населення, що мають на меті скорочення чи уникнення ризиків для здоров'я пов'язаних з навколишнім середовищем, а також промоцію безпечної поведінки.

Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я, громадське здоров'я, захист населення, територій, навколишнього природного середовища від надзвичайних ситуацій та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я та громадського здоров'я, основи медичного права. Гігієнічні вимоги до факторів навколишнього середовища, будівель, пестицидів, полімерних, синтетичних матеріалів, препаратів побутової хімії та інше. Специфічні для гігієни методи дослідження та контролю факторів навколишнього середовища і здоров'я населення. Методичні підходи до виявлення зв'язку між станом здоров'я та факторами навколишнього середовища. Методики розробки і впровадження стратегій, програм, заходів із захисту здоров'я населення, з метою відображення інформації щодо: пропозицій/гіпотез про причини та/або фактори ризику захворювання, пов'язаного з навколишнім середовищем, проведення відповідного аналізу, розслідування та наданими за його результатами рекомендаціями. Протокол дослідження, що ґрунтується на підходах, які відповідають досліджуваній проблемі в громадському здоров'ї. Технології проведення епідеміологічних дослідження та методи інтерпретації і представлення їх результатів. Варіанти втручань, базованих на доказах у відповідь на проблеми у громадському здоров'ї. Методи збору та інтерпретації даних моніторингу факторів навколишнього середовища. Інструменти та плани готовності та реагування у сфері громадського здоров'я для управління наслідками надзвичайних ситуацій біологічного, хімічного, фізичного, радіаційного та радіологічного характеру.

Кваліфікаційні вимоги

Фахівець з довкілля та здоров'я вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Фахівець з довкілля та здоров'я I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом понад 7 років

Фахівець з довкілля та здоров'я II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Фахівець з довкілля та здоров'я: вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Громадське здоров'я" галузі знань "Охорона здоров'я". Без вимог до стажу роботи.".

3. Абетковий покажчик після розділу "ІНШІ ПРОФЕСІОНАЛИ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ" доповнити новими розділами такого змісту:

"

".