Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 25 Закону України "Про вибори Президента України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Розенка Віталія Івановича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича - суддя-доповідач,

Євграфова Павла Борисовича,

Костицького Михайла Васильовича,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Центральної виборчої комісії стосовно офіційного тлумачення положення частини другої статті 25 Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року N 474-XIV.

Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В.Д. та дослідивши матеріали звернення, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Центральна виборча комісія - просить дати офіційне тлумачення терміна "необхідна кількість підписних листів", який вживається в частині другій статті 25 Закону України "Про вибори Президента України".

Необхідність в офіційному тлумаченні автор звернення обгрунтовує неоднозначним розумінням терміна "необхідна кількість підписних листів" Центральною виборчою комісією та Верховним Судом України, що зумовлює практичні труднощі при видачі підписних листів претенденту на кандидата у Президенти України. Зокрема, Центральна виборча комісія на реалізацію положень Закону щодо надання уповноваженій особі політичної партії (виборчого блоку партій) чи ініціативної групи виборців необхідної кількості підписних листів вирішила з урахуванням можливих складнощів при оформленні підписних листів видавати уповноваженим особам по 110 тисяч бланків підписних листів (на 2 мільйони 200 тисяч підписів виборців), що забезпечує можливість збору на підтримку претендента на кандидата у Президенти України не менш як одного мільйона підписів виборців. А з рішення Верховного Суду України від 8 червня 1999 року в справі за скаргою претендента на кандидата у Президенти України від Соціалістичної партії України випливає, що необхідна кількість підписних листів визначається не Центральною виборчою комісією, а претендентом на кандидата у Президенти України.

2. Ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) від 7 липня 1999 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному зверненні.

3. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про вибори Президента України" Центральна виборча комісія після реєстрації претендента на кандидата у Президенти України видає уповноваженій особі партії (блоку), ініціативної групи виборців необхідну кількість підписних листів встановленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претендента. Згідно з частиною першою статті 21 цього ж Закону витрати на підготовку і проведення виборів Президента України здійснюються Центральною виборчою комісією відповідно до затвердженого нею кошторису в межах коштів, передбачених на вибори в Державному бюджеті України. Разом з цим положення частини п'ятої статті 21 Закону України "Про вибори Президента України" визначає, що "поряд з державним фінансуванням виборів Президента України кандидатом у Президенти України можуть використовуватися кошти особистого виборчого фонду, який утворюється в порядку, визначеному цим Законом, для фінансування передвиборної агітації". Як видно із змісту цієї статті, йдеться про використання коштів особистого виборчого фонду кандидатом у Президенти України, а не претендентом на кандидата у Президенти України.

Таким чином, законодавчо не визначено, що таке "необхідна кількість підписних листів" встановленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претендента на кандидата у Президенти України. Не вирішено також питання про фінансування витрат, пов'язаних з друком додаткових бланків підписних листів: за рахунок особистого виборчого фонду претендента на кандидата у Президенти України чи за рахунок Державного бюджету України. Верховний Суд України, розглянувши скаргу претендента на кандидата у Президенти України Мороза О.О., рішенням від 8 червня 1999 року визнав незаконним протокольне рішення Центральної виборчої комісії від 21 травня 1999 року N 1 в частині встановлення обмеження щодо видачі додаткової кількості підписних листів - не більше 50 тисяч бланків на кожного претендента. Своє рішення Верховний Суд України обгрунтував тим, що Закон України "Про вибори Президента України" не встановлює обмежень щодо права претендента на збирання більшої кількості підписів виборців на підтримку претендента, а Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями щодо встановлення обмежень на видачу підписних листів.

4. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про вибори Президента України" для того, щоб претендента було зареєстровано як кандидата у Президенти України, його повинні підтримати своїми підписами не менш як один мільйон громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 30 тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. З цього випливає, що законодавець нормативно визначив тільки мінімальну кількість підписів громадян України на підтримку претендента. Згідно з порядком збирання підписів, визначеним у частині п'ятій статті 27 Закону України "Про вибори Президента України", в одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населеного пункту.

Аналіз цих норм, інших положень зазначеного Закону, а також статті 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 17 грудня 1997 року свідчить, що законодавчо не встановлено, яку конкретно кількість підписних листів для збирання підписів на підтримку претендента на кандидата у Президенти України необхідно видати, хто визначає цю кількість, а також за рахунок яких коштів повинні видаватися підписні листи, якщо претендент на кандидата у Президенти України бажає отримати їх більше від мінімальної кількості.

Оскільки порушене суб'єктом права на конституційне звернення питання щодо офіційного тлумачення терміна "необхідна кількість підписних листів" не врегульоване нормою закону, то воно потребує законодавчого визначення. Заповнення такої прогалини шляхом тлумачення призведе до створення норми, що не належить до повноважень Конституційного Суду України і є підставою, передбаченою пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", для відмови у відкритті конституційного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 25 Закону України "Про вибори Президента України" на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.