Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича - суддя-доповідач,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню" від 2 березня 2002 року N 253 із змінами від 15 травня 2003 року (Офіційний вісник України, 2002 р., N 10, ст. 480; 2003 р., N 21, ст. 937).

Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Народні депутати України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню" (далі - Постанова).

Автори клопотання вважають Постанову неконституційною, оскільки вона на практиці призводить до зупинення дії положень законодавчих актів України, якими встановлено пільги, гарантії і компенсації громадянам України, а отже, до порушення їх конституційних прав, зокрема права на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, а також права на достатній життєвий рівень (частина четверта статті 43, частина третя статті 46, стаття 48 Конституції України.

Крім вимоги про визнання Постанови неконституційною, у клопотанні народних депутатів України порушується питання про офіційне тлумачення її положень.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України на засіданні не прийняла ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження і не вирішила питання про відкриття конституційного провадження у справі.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційній Суд України виходить з такого.

На виконання ряду указів Президента України 2 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, якою затвердив Стратегію заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню (далі - Стратегія). Стратегія є аналітико-інформаційним, програмним документом, який обгрунтовує необхідність коригування соціальної політики держави, містить орієнтири і пропозиції щодо ймовірних строків та етапів переходу від системи пільг до адресної грошової допомоги населенню. Зокрема, на першому етапі передбачається створення законодавчої та іншої нормативно-правової бази, включаючи внесення змін до відповідних законів. Стратегія не має положень щодо скасування норм чинного законодавства про надання пільг громадянам і не запроваджує переходу до адресної грошової допомоги.

4. Відповідно до статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне подання повинне містити правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта. У клопотанні 47 народних депутатів України таке правове обгрунтування відсутнє.

Автори подання вважають, що заміна пільг адресною грошовою допомогою призведе до зниження рівня життя певних верств населення, і їх доходи стануть нижчими від встановленого законом прожиткового мінімуму, що суперечить вимогам положень частини четвертої статті 43, частини третьої статті 46, статті 48 Конституції України. При цьому вони не дають жодного правового обгрунтування неконституційності Постанови та Стратегії в цілому чи окремих їх положень.

Припущення, що перехід до адресної грошової допомоги може призвести до зниження рівня життя певних верств населення, а відтак і до порушення прав людини, не можна вважати правовим обгрунтуванням тверджень щодо неконституційності Постанови.

Народні депутати України не врахували також, що згідно з положенням пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту населення визначаються виключно законами України, і що в Стратегії перехід від системи пільг до адресної грошової допомоги передбачається здійснити шляхом прийняття відповідних законів чи внесення змін до чинних.

5. Конституційний Суд України приймає рішення у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України (стаття 150 Конституції України.

Офіційне тлумачення постанов Кабінету Міністрів України не належить до повноважень Конституційного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню" від 2 березня 2002 року N 253 із змінами від 15 травня 2003 року на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.