Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа Підприємець просить надати йому відповідь на питання щодо необхідності застосовувати РРО та/або ПРРО у разі, якщо він для оплати за товар надав покупцю рахунок-фактуру та реквізити розрахункового рахунку, та покупець здійснив оплату за їх реквізитами за допомогою платіжного сервісу.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону N 265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону N 265, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов'язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Враховуючи зазначене та як відповідь на порушенні Вами питання повідомляємо, що якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО та/або ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону N 265, у тому числі здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу.

Разом з тим повідомляємо, що якщо Підприємець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти Підприємця, така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.