Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України

З метою регламентації діяльності існуючих структурних підрозділів анестезіологічної служби лікувально-профілактичних закладів України, впровадження єдиних раціональних принципів організації роботи, а також сприяння подальшому розвитку анестезіології та широкому впровадженню нових наукових розробок в клінічну практику

1. Затвердити:

1.1. Рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України (додається).

1.2. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу анестезіологічних груп, відділень анестезіології без ліжок і з ліжками для інтенсивної терапії, відділень інтенсивної терапії лікувально-профілактичних закладів України.

1.3. Положення про відділення анестезіології з ліжками та без ліжок для інтенсивної терапії, анестезіологічну групу, відділення інтенсивної терапії лікувально-профілактичних закладів (додається).

1.4. Положення про відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної лікарні як організаційно-методичного центру службі анестезіології (додається).

1.5. Положення про виділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної (міської) дитячої лікарні (додається).

1.6. Положення про виїзну консультативну педіатричну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивної терапії (додається).

1.7. Положення про завідуючого відділенням структурного підрозділу служби анестезіології лікувально-профілактичних закладів (додається).

1.8. Положення про лікаря-анестезіолога структурного підрозділу служби анестезіології (додається).

1.9. Положення про старшу медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології лікувально-профілактичних заклад (додається).

1.10. Положення про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології (додається).

1.11. Положення про завідуючого експрес-лабораторією відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії та відділення інтенсивної терапії (додається).

1.12. Положення про лаборанта з вищою освітою експрес-лабораторії структурних підрозділів служби анестезіології (додається).

1.13. Положення про лаборанта з середньою освітою експрес-лабораторій структурних підрозділів служби анестезіології (додається).

1.14. Положення про порядок госпіталізації у відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії та відділення інтенсивної терапії (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, ректорам вищих медичних закладів освіти, директорам науково-дослідних інститутів прийняти до керівництва та виконання рекомендації щодо структури, штатних нормативів та положень служби анестезіології та інтенсивної терапії, затверджених цим наказом.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України, наказ МОЗ СРСР від 28.12.76 N 1188 "О дальнейшем совершенствовании реанимационной помощи населению" та наказ МОЗ СРСР від 11.06.86 "О дальнейшем совершенствовании анестезиолого-реанимационной помощи населению".

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Богатирьову Р.В.

Для виконання завдань, які стоять перед службою анестезіології, створюються такі структурні підрозділи служби:

1. В лікувально-профілактичних закладах, де за штатними нормативами повинно бути не більше 3-х лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезисток організується анестезіологічна група.

2. Якщо за штатними нормативами передбачено більше 4-х лікарів-анестезіологів і є не менше 4-х фізичних осіб - організується анестезіологічне відділення без ліжок для інтенсивної терапії.

3. У лікувальних закладах з високою хірургічною активністю та значною кількістю хворих, які потребують проведення інтенсивної терапії, організуються анестезіологічні відділення з ліжками для інтенсивної терапії.

4. При концентруванні в лікарні значної кількості хворих, які потребують проведення інтенсивної терапії, створюються відділення інтенсивної терапії загального профілю.

5. Якщо в лікарні, виходячи з доцільності підвищення якості допомоги та економічних міркувань, концентруються хворі з однобічною патологією, яка потребує проведення інтенсивної терапії, можуть створюватися вузькопрофільні відділення інтенсивної терапії (токсикологічне, інтенсивної терапії, сепсису, кардіологічне та інші).

6. У складі відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії, відділень інтенсивної терапії загального профілю та вузькопрофільних відділень створюються експрес-лабораторії, які не входять до складу клініко-діагностичних лабораторій лікарень.

1.1. У структурних підрозділах служби анестезіології та інтенсивної терапії працюють лікарі-анестезіологи та лікарі за профілем підрозділу (закладу), які пройшли спеціальну підготовку за спеціальністю "Анестезіологія".

1.2. Посади лікарів-анестезіологів або лікарів за профілем підрозділу (закладу), встановлюються:

1.2.1. Нейрохірургічне, загальнохірургічне, нейротравматологічне, онкохірургічне для дорослих.

При наявності в лікарні чи пологовому будинку 75 ліжок хірургічного профілю, а в центральній районній лікарні та онкологічного диспансеру - 50 ліжок хірургічного профілю, встановлюється не менше однієї посади лікаря-анестезіолога.

В лікарнях, які надають екстрену цілодобову медичну допомогу з числом ліжок хірургічного профілю не менше 200, в дитячих лікарнях - не менше 150, додатково встановлюється 3,75 посади лікарів-анестезіологів.

1.2.2. У стоматологічних поліклініках встановлюється з розрахунку 1 посада лікаря-анестезіолога на 20 посад лікарів-стоматологів при наявності в їх штаті не менше 10 вказаних посад.

1.2.3. До одного цілодобового поста з урахуванням посад, встановлених згідно з пунктом 1.2.

1.2.3.1. У пологових будинках на 130 і більше ліжок;

1.2.3.2. В онкологічних диспансерах на 250 - 375 ліжок.

1.3. Для забезпечення роботи відділень інтенсивної терапії та відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії встановлюється:

1.3.1. Цілодобовий пост лікарів-анестезіологів або лікаря за профілем відділення (закладу) на 6-11 ліжок;

1.3.2. Один цілодобовий пост додатково 3 посади лікарів-анестезіологів, або лікарів за профілем відділення (закладу) на 12-15 ліжок;

1.3.3. Цілодобовий пост лікарів-анестезіологів на кожні 4 ліжка відділення інтенсивної терапії новонароджених.

1.4. Посади лікарів-лаборантів для забезпечення роботи експрес-лабораторії встановлюється:

1.4.1. 2 посади на 6-11 ліжок;

1.4.2. 1 цілодобовий пост на 12 і більше ліжок.

1.5. Посада завідуючого відділенням анестезіології встановлюється в залежності від кількості посад лікарів-анестезіологів у відділеннях:

1.5.1. Від 3 до 7 - замість однієї посади лікаря;

1.5.2. Від 7 до 12 - замість 0,5 посади лікаря;

1.5.3. Понад 12-1 посада понад встановлених посад лікарів-анестезіологів.

1.6. Посади завідуючих загальними, вузькоспеціалізованими відділеннями інтенсивної терапії, відділеннями анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії встановлюються понад посад лікарів-анестезіологів незалежно від їх кількості.

2.1. Посади медичних сестер-анестезистів встановлюються з розрахунку:

2.1.1. 1.5. посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога та 0.5 посади у стоматологічних поліклініках передбачену пунктом 1.2.2.

2.1.2. 1,5 посади на кожну посаду лікаря-анестезіолога, встановлену п. 1.2.3.

2.2. Для забезпечення роботи палат інтенсивної терапії відділень анестезіології, відділень інтенсивної терапії посади середнього медичного персоналу встановлюються:

2.2.1. Медичних сестер - з розрахунку 1 цілодобовий пост на 3 ліжка.

2.2.2. Фельдшерів-лаборантів (лаборантів) - 1 цілодобовий пост при наявності 6 - 15 ліжок і додатково 1 посада.

2.3. Посада старшої медичної сестри відділення встановлюється у кожному відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, відділеннях інтенсивної терапії.

При відсутності у складі відділення анестезіології ліжок для інтенсивної терапії ця посада встановлюється замість однієї посади медичної сестри-анестезистки.

3.1. Посади молодших медичних сестер по догляду за хворими у палатах, відділеннях інтенсивної терапії встановлюються з розрахунку - один цілодобовий пост на 6 ліжок та на кожні 4 ліжка для недоношених новонароджених дітей.

3.2. Посада сестри-хазяйки встановлюється в штаті відділення, яке має палати для інтенсивної терапії, відділенні інтенсивної терапії.

1. В залежності від передбачуваного обсягу і різновиду необхідної анестезіологічної допомоги в лікувально-профілактичних закладах створюються різні структурні підрозділи служби анестезіології:

- відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії;

- відділення анестезіології без ліжок для інтенсивної терапії;

- анестезіологічна група;

- відділення інтенсивної терапії загального профілю;

- вузькоспеціалізоване відділення інтенсивної терапії.

2. Для забезпечення оптимально ефективної цілеспрямованої анестезіологічної допомоги створюються відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії у складі таких лікувально-профілактичних закладів:

2.1. В обласних, республіканських лікарнях для дорослих і дітей незалежно від їх потужності.

2.2. В міських, центральних міських лікарнях на 500 і більше ліжок при наявності в лікарні не менше 150 ліжок хірургічного профілю.

2.3. В центральних районних лікарнях, онкологічних і протитуберкульозних диспансерах на 200 і більше ліжок при наявності в лікарні (диспансері) не менше 60 ліжок хірургічного профілю, при цьому не менше 25 % ліжок інтенсивної терапії виділяється для надання допомоги дітям.

2.4. В дитячих міських лікарнях на 250 і більше ліжок при наявності в лікарні не менше 50 ліжок хірургічного профілю.

2.5. В одній з дитячих лікарень меншої потужності при наявності у всіх дитячих лікарнях міста (міського адміністративного району) сумарно не менше 250 ліжок, в тому числі не менше 50 ліжок хірургічного профілю.

3. Потреба в кількості ліжок в палатах інтенсивної терапії у складі відділення анестезіології визначається місцевими органами охорони здоров'я з обов'язковою участю головного спеціаліста обласного управління охорони здоров'я з врахуванням наявності профільно підготовлених кадрів, спеціальних приміщень, потрібного обладнання і апаратури. Загальна кількість не може перевищувати 15 ліжок на одне відділення анестезіології.

4. Якщо лікувально-профілактичні заклади не відповідають вищепереліченим вимогам, то в них для забезпечення анестезіологічної допомоги створюються відділення анестезіології без ліжок для інтенсивної терапії або анестезіологічні групи.

5. Для ефективнішого лікування хворих із загрожуючими, критичними і термінальними станами у складі лікувально-профілактичних закладів організуються відділення інтенсивної терапії загального профілю потужністю не більше 15 ліжок за таких умов:

5.1. В містах з населенням від 400 тис. чоловік і більше в одній з багатопрофільних лікарень.

5.2. У складі великих багатопрофільних лікарень з кількістю ліжок не менше 500 для дорослих і не менше 300 для дітей.

5.3. В дитячих міських лікарнях на 200 ліжок і більше або у всіх дитячих лікарнях меншої потужності при наявності у всіх дитячих лікарнях міста не менше 200 ліжок, без врахування дитячих ліжок республіканських і обласних лікарень.

6. В лікарнях, де зосереджені хворі з однотипною (близькою за етіопатогенезом) патологією, для підвищення ефективності лікування та, виходячи з економічних міркувань, створюються вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії потужністю не більше 6 ліжок у таких лікувально-профілактичних закладах:

6.1. В інфекційних лікарнях на 300 і більше ліжок або в одній із інфекційних лікарень міста з сумарною кількістю ліжок не менше 300.

6.2. В дитячих інфекційних лікарнях на 100 і більше ліжок або в одній із дитячих лікарень, що має інфекційне відділення, при загальній потужності дитячого інфекційного ліжкового фонду міста або адміністративного району 100 і більше.

6.3. В лікарнях або пологових будинках, які містять в своєму складі відділення патології новонароджених, в центрах перинатальної патології.

6.4. В кардіологічному, психоневрологічному, ендокринологічному та інших диспансерах, а також в психіатричних лікарнях.

6.5. В лікарнях, які мають у своєму складі відділення гострої коронарної недостатності, гострої судинно-мозкової недостатності з ліжками для інтенсивної терапії або відділення інтенсивної терапії загального профілю.

6.6. В токсикологічних центрах та лікарнях, які мають у своєму складі токсикологічні відділення, якщо в цих лікарнях немає відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії або відділення інтенсивної терапії загального профілю.

6.7. В лікарнях, де концентруються хворі, для лікування яких застосовуються методи екстракорпоральної детоксикації (терміновий гемодіаліз, плазмоферез, ультрафільтрація та інші), створюються відділення інтенсивної терапії екстракорпоральних методів детоксикації. Ліжка цих відділень переважно використовують для надання допомоги хворим з гострою патологією і першочергового надання допомоги хворим відділень анестезіології та інтенсивної терапії інших профілів.

7. Основні завдання структурних підрозділів анестезіологічної служби:

7.1. Здійснення комплексу заходів щодо підготовки і проведення загальної анестезії (наркозу) і регіонарної анестезії при операція, пологах, діагностичних і лікувальних процедурах.

7.2. Здійснення комплексу заходів щодо відновлення корекції і підтримання порушених функцій життєво важливих органів і систем, які виникли внаслідок захворювання, травми, оперативного втручання та інших причин.

7.3. Підвищення рівня теоретичних знань, навчання медичного персоналу та різних груп населення з питань практичних навичок в галузі реанімації.

8. Відповідно до основних завдань анестезіологічних груп та відділень анестезіології їх персонал:

8.1. Визначає найбільш оптимальний метод анестезії, здійснює медикаментозну передопераційну підготовку, проводить загальну і регіональну анестезії при операціях, пологах, діагностичних та лікувальних процедурах.

8.2. Здійснює інтенсивне спостереження за станом хворих в післянаркозному періоді до відновлення свідомості, дихання та стабілізації кровообігу.

8.3. Проводить за показанням реанімацію та подальшу інтенсивну терапію хворим в інших відділеннях лікувально-профілактичного закладу.

8.4. Проводить лікування хворих в палатах інтенсивної терапії спільно з лікарями відповідних спеціальностей. Завідуючі профільними відділеннями зобов'язані забезпечити участь кваліфікованих лікарів своїх відділень в лікуванні хворих, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії.

8.5. Відбір хворих для лікування в палатах та відділеннях інтенсивної терапії здійснює завідуючий відділенням або черговий лікар відділень анестезіології або інтенсивної терапії. У відділення інтенсивної терапії підлягають госпіталізації хворі з гострими порушеннями кровообігу різної етіології (гостра серцево-судинна недостатність, травматичний, гіповолемічний, анафілактичний шоки та інші), з гострими розладами дихання, функції центральної нервової системи, паренхіматозних органів, гострим порушенням обмінних процесів, хворі у відновлювальному періоді після клінічної смерті, після оперативних втручань, які призвели до порушення функцій життєво важливих органів та систем або при реальній загрозі їх розвитку у хворих з тяжкими гострими отруєннями.

8.6. Здійснює взаємозв'язок та послідовність співпраці з іншими відділеннями, переведення хворих у відповідні профільні відділення після стабілізації функцій життєво важливих органів та систем.

8.7. Завідуючі профільними відділеннями повинні забезпечувати негайний прийом хворих, які переводяться з палат інтенсивної терапії згідно з рішенням завідуючого відділенням анестезіології або чергового анестезіолога.

8.8. Виписка додому з відділень інтенсивної терапії у зв'язку з одужанням можлива тільки в поодиноких випадках, а в основному повинна розглядатися як неправильна організація роботи відділення.

8.9. Забороняється госпіталізація у відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії хворих без порушень життєво важливих систем. В усіх випадках в історії хвороби повинно бути записано показання для переведення хворих у відділення анестезіології.

8.10. Лікарський персонал відділення консультує лікарів інших відділень з питань практичної анестезіології, реанімації, інтенсивної терапії.

8.11. Персонал відділень веде документацію, забезпечує облік і звітність згідно з формами у терміни, затверджені МОЗ України та Мінстатом України.

9. Ліжка відділення анестезіології та інтенсивної терапії не враховуються в ліжковому фонді лікарень, на них план ліжко-дня не поширюється. Крім того, у відділенні завжди повинні бути вільні місця - 25-30% для термінової госпіталізації тяжко хворих та підтримання санітарно-епідеміологічного режиму.

10. Керівництво відділенням здійснюється завідуючим, який підпорядковується безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи і головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

11. Забороняється закріплювати та передавати окремих спеціалістів анестезіологічного відділення в підпорядкування інших відділень та груп лікувально-профілактичних закладів і науково-дослідних інститутів.

12. Відділення (група) анестезіології та інтенсивної терапії повинні бути забезпечені:

12.1. Спеціальним обладнанням і апаратурою в операційних, діагностичних кабінетах та палатах інтенсивної терапії.

12.2. Медикаментами, інструментами, матеріалами, реактивами в кількостях, необхідних для проведення повноцінної анестезії, інтенсивної терапії та лабораторної діагностики.

12.3. Достатньою кількістю приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для забезпечення повноцінного і якісного функціонування.

12.4. Спеціально обладнаними приміщеннями для проведення різних методів анестезії, екстракорпоральної детоксикації, гіпербаричної оксигенації, приміщеннями для персоналу, для зберігання медикаментів, обладнання, інфузійних розчинів, білизни тощо.

При організації у складі відділення ліжок для інтенсивної терапії виділяються додатково спеціально обладнані палати, що відповідають за площею існуючим санітарно-гігієнічним нормам, які повинні бути забезпечені необхідною лікувальною апаратурою, для підтримання та контролю життєво важливих функцій організму та біохімічною експрес-лабораторією.

12.5. Можливістю залучити до роботи суміжних спеціалістів та використовувати обладнання і апаратуру інших лікувально-діагностичних підрозділів лікувально-профілактичних закладів.

13. Відділення обласної лікарні є організаційно-методичним центром з анестезіології в області, а також центром стажування спеціалістів і підготовки середнього медичного персоналу.

14. Відділення анестезіології науково-дослідного інституту є методичним і консультативним центром, де проходять стажування та підготовку анестезіологи за профілем науково-дослідного інституту.

1. Відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної лікарні є організаційно-методичним центром служби анестезіології області.

2. Основними завданнями організаційно-методичного центру служби анестезіології управління охорони здоров'я області є:

забезпечення виконання в лікувально-профілактичних закладах області наказу "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України";

удосконалення роботи спеціалізованих відділень інтенсивної терапії, організації і удосконалення відділень в дитячих лікарнях;

впровадження в службу анестезіології організаційних принципів медицини катастроф, розробка програми надання допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях з урахуванням екологічних і виробничих особливостей області;

сприяння впровадженню в лікувально-діагностичний процес у відділеннях анестезіології основ медичної інформатики і обчислювальної техніки;

проведення аналізу показників клінічної роботи відділення області з метою її подальшого удосконалення;

надання планової і екстреної анестезіологічної допомоги в районах області;

підготовка матеріалів по службі для проведення нарад в управліннях охорони здоров'я, радах обласних спеціалістів, в лікувально-профілактичних закладах області;

організація семінарів щодо обміну досвідом роботи на базі кращих відділень інтенсивної терапії лікувально-профілактичних закладів області.

3. Науково-методичний центр служби області відповідно до основних завдань:

забезпечує впровадження нових методів анестезії та інтенсивної терапії в практичну роботу відділень області;

проводить обласні науково-практичні конференції для лікарів, медичних сестер з найважливіших професійних питань;

залучає лікарів лікувально-профілактичного закладу для аналізу своєї практичної діяльності і виконання наукових досліджень;

забезпечує підготовку, видання і впровадження інформаційних листів і методичних рекомендацій на основі проведення аналізу роботи, наукових досліджень;

постійно проводить експертну оцінку якості анестезіологічної допомоги та інтенсивної терапії у відділеннях лікувально-профілактичних закладів області;

керує підготовкою лікарів і середнього медичного персоналу до атестації;

забезпечує впровадження нових методів анестезії та інтенсивної терапії у практичну роботу відділень області;

аналізує річні звіти по службі, доповідає про них на конференціях та з'їздах анестезіологів, визначає завдання на найближчий рік.

4. Керівникам організаційно-методичного центру анестезіологічної служби області є завідуючий відділенням анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної лікарні.

1. Відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії створюється як структурний підрозділ обласної (міської) лікарні і має в своєму складі виїзну консультативну педіатричну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.

2. Відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії очолює завідуючий, який призначається головним лікарем вказаного закладу. В своїй діяльності він підпорядковується заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Основними завданнями відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної (міської) лікарні є:

3.1. Здійснення комплексу заходів щодо підготовки і проведення загальної та регіональної анестезії при операціях, діагностичних і лікувальних процедурах у дітей.

3.2. Здійснення комплексу заходів щодо відновлення, корекції і підтримання порушених функцій життєво важливих органів і систем, які виникли внаслідок захворювань, травм, оперативних втручань та інших причин.

3.3. Забезпечення цілодобової лікувально-консультативної допомоги дітям стаціонарів адміністративної території (області, міста) та транспортування дітей згідно з Положенням про порядок госпіталізації у відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії.

3.4. Проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації лікарів анестезіологів дитячих з питань анестезіології та інтенсивної терапії.

4. Відповідно до профілю відділення і поставлених завдань персонал відділення здійснює:

4.1. Вибір і проведення оптимальних методів загальної та регіональної анестезії при операціях, діагностичних і лікувальних процедурах у дітей.

4.2. Інтенсивне спостереження за станом хворих дітей в післянаркозному періоді до відновлення свідомості та стабілізації життєво важливих функцій організму.

4.3. Реанімацію та подальшу інтенсивну терапію при патологічних станах, що виникли внаслідок захворювань, травм, оперативних втручань та інших причин.

4.4. Одержання щоденної інформації по телефону про всіх хворих дітей віком старше 1-го місяця з районів області (міста), стан яких потребує заходів по інтенсивній терапії.

4.5. Постійний оперативний контроль за динамікою невідкладних станів хворих дітей у лікувально-профілактичних закладах області.

4.6. Прийняття рішення по кожній окремій дитині щодо тактики лікування її в лікувально-профілактичному закладі де вона перебуває, транспортування, виїзду консультативної бригади.

4.7. Проведення експертної оцінки якості надання анестезіологічної допомоги та інтенсивної терапії дітям в лікувально-профілактичних закладах області.

4.8. Організацію та проведення на базі відділення навчальних семінарів, конференцій з питань дитячої анестезіології та інтенсивної терапії у дітей.

4.9. Підготовку районних анестезіологів та медсестер-анестезісток на курсах стажування та інформації з питань дитячої анестезіології та інтенсивної терапії.

4.10. Впровадження нових медичних технологій і методів знеболювання та інтенсивної терапії у дітей.

4.11. Аналіз річних звітів по службі та внесення пропозицій по її удосконаленню.

5. Персонал відділення у своїй роботі керується даним Положенням, наказами МОЗ України, МОЗ АР Крим, управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації та іншими нормативними документами стосовно дитячої анестезіологічної служби.

1. Виїзна консультативна педіатрична бригада невідкладної допомоги та інтенсивної терапії створюється у складі відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії при обласній, або міській дитячий лікарні, з метою поліпшення узгодження діяльності різних лікувально-профілактичних закладів по наданню висококваліфікованої медичної допомоги дітям, що знаходяться у критичному стані.

2. Виїзна консультативна бригада працює цілодобово.

3. Для організації виїзної консультативної педіатричної бригади виділяється 5,0 посад лікаря дитячого анестезіолога, 4,5 посади середнього медичного персоналу, 4,5 посади водія-санітара, 1 посада диспетчера. Із числа лікарського персоналу бригади призначається старший по бригаді.

4. Завданням виїзної консультативної педіатричної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії є:

4.1. Надання консультативної та невідкладної допомоги дітям, що знаходяться у важкому стані в інших стаціонарах області (міста).

4.2. Проведення консультацій по телефону з питань екстреної допомоги дітям, що знаходяться в критичному стані.

4.3. Транспортування хворого у відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії при наявності показань до перевезення.

5. Для організації роботи бригади виділяється транспорт (реанімобіль), обладнаний спеціальною медичною апаратурою та лікарськими засобами.

6. Забороняється використання реанімобілей в інших цілях.

7. Адміністрація лікарні виділяє приміщення для персоналу бригади і місце для стоянки машини.

8. Персонал виїзної консультативної педіатричної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії:

8.1. Підпорядковується завідуючому відділенням анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, входить в штат цього відділення і при відсутності викликів і консультацій використовується для роботи у відділенні.

8.2. Взаємозамінність персоналу виїзної консультативної бригади і персоналу відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії входить в посадові інструкції.

8.3. Медичний персонал виїзної консультативної бригади повинен мати спеціалізацію по дитячий анестезіології та інтенсивної терапії, володіти методами ургентної діагностики, мати досвід роботи з дітьми, особливо раннього віку.

8.4. Водій - санітар реанімобіля повинен пройти спеціальний інструктаж і навчання по роботі на спеціалізованому транспорті.

8.5. Всі дії персоналу бригади повинні бути відображені у відповідній медичній документації.

9. Старший лікар виїзної консультативної педіатричної бригади невідкладної допомоги та інтенсивної терапії:

9.1. Призначається із числа найбільш досвідчених і кваліфікованих лікарів бригади, повинен мати не менше 3-х річного стажу роботи анестезіолога.

9.2. Здійснює організаційно-методичне керівництво роботою виїзної консультативної бригади.

9.3. Залучає до роботи бригади необхідних спеціалістів відповідного профілю.

9.4. Здійснює контроль за комплектацією і використанням обладнання та медикаментів.

9.5. Проводить оперативний аналіз якості та своєчасного надання медичної допомоги дітям в лікувально-профілактичних закладах області.

1. Завідуючий відділенням структурних підрозділів служби анестезіології здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу, несе відповідальність за організацію анестезіологічної допомоги в лікувально-профілактичному закладі.

2. На посаду завідуючого обирається висококваліфікований спеціаліст, який має організаційні здібності, глибокі теоретичні знання з анестезіології, достатній клінічний досвід роботи, користується авторитетом серед співробітників. Переважне право на посаду завідуючого при однаковій кваліфікації і стажі роботи надається лікарям, які мають науковий ступінь, а також успішно закінчили клінічну ординатуру або аспірантуру.

3. Завідуючий відділенням підпорядковується головному лікареві медичного закладу і його заступнику з лікувальної роботи.

4. Завідуючий відділенням керується у своїй роботі цим Положенням, а також Положенням про відповідний лікувально-профілактичний заклад, про відділення анестезіології, про завідуючого відділенням стаціонару та іншими офіційними документами.

5. Відповідно до завдань відділень структурних підрозділів служби анестезіології завідуючий організує роботу щодо забезпечення анестезіологічної допомоги в лікувальному закладі, а саме:

відповідає за створення оптимальних умов для підготовки і проведення знеболювання при операціях, пологах, спеціальних діагностичних і лікувальних процедурах;

контролює комплекс заходів з реанімації та інтенсивної терапії хворих з розладами життєво важливих органів до стабілізації їх діяльності;

здійснює оптимальний розподіл по робочих місцях персоналу відділення і організацію його роботи;

відповідає за комплекс заходів з охорони праці співробітників відділення;

стежить за своєчасним придбанням необхідного обладнання та медикаментів, їх розподілом та використанням.

6. Завідуючий відділенням має право:

брати безпосередню участь у підборі кадрів відділення;

представляти головному лікареві медичного закладу кандидатури співробітників відділення для матеріального заохочення та вносити пропозиції про накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які порушують трудову дисципліну, незадовільно виконують свої службові обов'язки;

запрошувати консультантів і організовувати консиліуми за погодженням із заступником головного лікаря з лікувальної роботи або з головним лікарем;

перевіряти якість підготовки хворих до знеболювання, інтенсивної терапії в ранньому післяопераційному періоді і реанімаційних заходів;

визначати вид знеболювання в складних і конфліктних випадках;

висувати на обговорення керівництва лікувально-профілактичного закладу питання, пов'язані з покращанням роботи підпорядкованого йому відділення;

один раз у три роки підвищувати свою кваліфікацію в провідних лікувальних установах, інститутах удосконалення лікарів України та в інших країнах;

при необхідності, згідно з законодавством про працю, викликати співробітників відділення в неробочий час, вечірні і нічні години, у вихідні та святкові дні для виконання термінової роботи.

7. Завідуючий відділенням зобов'язаний:

складати і затверджувати графік роботи працівників;

здійснювати обходи в палатах інтенсивної терапії;

не допускати одночасного проведення анестезії і переливання крові одним і тим же лікарем-анестезіологом.

З цією метою повинен виділятися спеціально лікар (анестезіолог, хірург, акушер-гінеколог тощо);

за викликом чергового анестезіолога з'являтись у відділенні в неробочий час (вечірні і нічні години, вихідні дні) для надання консультативної і практичної допомоги;

здійснювати заходи щодо підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу відділення;

аналізувати якісні показники діяльності, а також причини наявних недоліків у роботі, широко залучати до цього всіх працівників відділення;

негайно доповідати головному лікарю або його заступнику з лікувальної роботи про всі екстраординарні випадки у відділенні, пов'язані з хворими або персоналом;

подавати заступнику головного лікаря з лікувальної роботи, головному спеціалісту міста чи області звіт про роботу відділення за встановленою формою.

8. Завідуючий відділенням може одночасно бути обласним або міським позаштатним фахівцем управління охорони здоров'я.

1. На посаду лікаря-анестезіолога призначається лікар, який пройшов спеціальну підготовку в інтернатурі з анестезіології і має сертифікат спеціаліста лікаря-анестезіолога.

2. Лікар-анестезіолог безпосередньо підпорядкований завідуючому відділенням анестезіології і проводить роботу під його керівництвом, а в закладах, де немає такого відділення, - лікарю-анестезіологу, який очолює анестезіологічну групу.

3. Лікар-анестезіолог у своїй роботі керується статутом відповідного лікувально-профілактичного закладу, положенням про відділення анестезіології, даним Положенням та іншими офіційними документами.

4. Відповідно до завдань відділення лікар-анестезіолог забезпечує і несе безпосередню відповідальність за:

- необхідний рівень спеціального обстеження хворого, проведення знеболювання;

- якісне ведення медичної документації, яка об'єктивно відображує зміни стану хворого, а також послідовність застосування засобів і методів лікування;

- забезпечення цілеспрямованості та послідовності в лікувальному процесі;

- суворе дотримання санітарно-гігієнічних правил у лікувальному процесі;

- виконання норм професійної етики та деотології.

5. Лікар-анестезіолог відповідно до завдань структурних підрозділів лікувально-профілактичного закладу зобов'язаний:

- систематично працювати над підвищенням професійного рівня;

- знати і вміти користуватися сучасними методами діагностики і лікування, що дозволені для застосування при гострих порушеннях функцій життєво важливих органів і систем, володіти різними варіантами методів знеболювання;

- проводити огляд хворого в передопераційному періоді не пізніше як за день до планового оперативного втручання з метою якіснішого клініко-лабораторного обстеження та передопераційної підготовки, відповідно до графіка операцій;

- при наявності труднощів вибору методу знеболювання узгоджувати питання з завідуючим анестезіологічним відділенням, а у разі його відсутності - з лікарем-анестезіологом, який замінює завідуючого;

- чергувати по закладу як лікар-анестезіолог відповідно до затвердженого графіка;

- здійснювати ретельний нагляд з станом життєво важливих функцій організму, постійно реєструвати їх у відповідних медичних документах під час операцій (знеболення) і післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації та своєчасно проводити корекцію інтенсивної терапії.

Черговий анестезіолог при відсутності завідуючого відділенням виконує його обов'язки і користується його правами.

6. Лікар-анестезіолог має право:

- призначати додаткові обстеження для вибору оптимального методу знеболювання і відповідної програми цілеспрямованої інтенсивної терапії;

- контролювати роботу медичних сестер (анестезистки, сестри палат інтенсивної терапії);

- на підвищення кваліфікації один раз у п'ять років в Київській медичній академії післядипломної освіти, інститутах (факультетах) удосконалення лікарів, науково-дослідних інститутах, обласних лікарнях.

1. На посаду старшої медичної сестри відділення анестезіології призначається за поданням завідуючого відділенням найбільш досвідчена медсестра професійно підготовлена з анестезіології та інтенсивної терапії, яка досконало володіє всіма практичними навиками, якими повинна володіти медична сестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У своїй роботі старша медична сестра підпорядковується завідуючому відділенням (групою) анестезіології.

2. У безпосередньому підпорядкуванні старшої медсестри знаходиться весь середній і молодший медичний персонал.

3. Старша сестра відділення анестезіології у своїй роботі керується положенням про відповідний лікувально-профілактичний заклад, відділення анестезіології, про старшу медичну сестру стаціонару, цим Положенням та іншими офіційними документами, а також вказівками і розпорядженнями інших вищих посадових осіб.

4. Відповідно до завдань відділення старша сестра зобов'язана:

раціонально організовувати працю середнього і молодшого медичного персоналу відділення;

складати графіки роботи і відпусток середнього і молодшого медичного персоналу відділення;

забезпечувати трудову дисципліну, дотримування правил внутрішнього розпорядку і техніки безпеки середнього медичного і молодшого медичного персонала відділення;

забезпечувати дотримання встановленого санітарно-гігієнічного режиму відділення;

слідкувати за систематичним поновленням відділення медичним інструментарієм, медикаментами та анестезіологічним обладнанням, наявністю встановленої кількості медикаментів, інструментарію, обладнання і за вказівкою завідуючого відділенням своєчасно виписувати та забезпечувати їх одержання;

забезпечити контроль за технічно грамотним використанням, експлуатацією і своєчасним ремонтом обладнання та апаратури, раціональним використанням медикаментів;

правильно зберігати і обліковувати сильнодіючі і отруйні медикаменти;

контролювати правильність проведення стерилізації інструментарію та перев'язувального матеріалу;

під керівництвом завідуючого відділенням розробляти і забезпечувати виконання планів підвищення кваліфікації середніх медичних працівників і проведення сестринських конференцій;

систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

5. Старша сестра відділення анестезіології має право:

давати вказівки медичним сестрам і молодшому медичному персоналу;

подавати пропозиції завідуючому анестезіологічним відділенням щодо заохочення та покарання середнього і молодшого медичного персоналу відділення;

брати участь у роботі ради медичних сестер закладу; на підвищення кваліфікації один раз у три роки.

1. На посаду медичної сестри зараховується особа, яка має середню медичну освіту і пройшла спеціальну медичну підготовку з анестезіології та інтенсивної терапії.

Підготовка може бути проведена відразу після зарахування на посаду.

2. Медична сестра підпорядковується безпосередньо лікарю-анестезіологу та старшій медичній сестрі відділення.

3. Медична сестра у своїй роботі керується положенням про відділення анестезіології лікувально-профілактичного закладу, даним Положенням та іншими офіційними документами, а також вказівками і розпорядженнями лікаря-анестезіолога та вищих посадових осіб.

4. Медична сестра зобов'язана:

готувати до роботи наркозну, дихальну апаратуру та інше спеціальне обладнання і слідкувати за його справністю;

готувати системи для інфузійної терапії;

готувати потрібні медикаментозні засоби і розчини для інфузії: вести їх облік як при проведенні анестезії, так і при проведенні інтенсивної терапії;

спостерігати за змінами стану хворого і регулярно відображати це у відповідній документації (наркозна карта, листок інтенсивного спостереження і лікування тощо);

суворо дотримувати санітарно-гігієнічного режиму в анестезіологічному відділенні;

систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, проходити атестацію кожні чотири роки.

5. Медична сестра має право:

проводити наркоз лише під контролем лікаря-анестезіолога, який і несе відповідальність за його проведення. Дозвіл медичній сестрі на проведення наркозу дає лікар-анестезіолог в залежності від рівня її підготовки, стажу і досвіду;

один раз у три роки підвищувати свою кваліфікацію на курсах удосконалення;

брати участь у науково-практичних сестринських конференціях.

1. Завідуючий експрес-лабораторією здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому медичного персоналу і несе повну відповідальність за одержані результати досліджень.

2. На посаду завідуючого експрес-лабораторією призначається кваліфікований лікар-лаборант, який має глибокі теоретичні знання з лабораторної діагностики і достатній досвід роботи в цій галузі.

Переважне право на зайняття посади завідуючого при рівній кваліфікації і стажі надається лікарям-лаборантам, які мають вчений ступінь, а також успішно закінчили клінічну ординатуру або аспірантуру.

3. Завідуючий експрес-лабораторією у своїй діяльності підпорядковується завідуючому анестезіологічним відділенням.

4. Завідуючий експрес-лабораторією керується у своїй діяльності Положенням про відділення анестезіології, даним Положенням та іншими офіційними документами.

5. Завідуючий експрес-лабораторією несе безпосередню відповідальність за:

організацію лабораторної клініко-діагностичної служби у відділенні анестезіології;

організацію і проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу експрес-лабораторії;

впровадження нових методик дослідження і прогресивних методів роботи;

своєчасне складання та подання звіту про діяльність експрес-лабораторії;

6. Завідуючий експрес-лабораторією має право:

брати безпосередньо участь у відборі і розстановці лікарських і середніх медичних кадрів експрес-лабораторії;

перевіряти вірогідність проведення лабораторних досліджень лікарями-лаборантами і якість ведення медичної документації;

організовувати і проводити практичні заняття з метою освоєння нових методик лабораторно-діагностичних досліджень;

висувати на обговорення ради лікувально-профілактичного закладу питання, пов'язані з покращенням діяльності експрес-лабораторії;

підвищувати кваліфікацію на курсах удосконалення лікарів кожні п'ять років.

1. На посаду лаборанта з вищою освітою відділення анестезіології призначається спеціаліст, який пройшов відповідну підготовку і володіє методиками лабораторних обстежень важливих функцій організму.

2. Лаборант з вищою освітою веде всю роботу, яка вимагає спеціальної підготовки з проведення різних видів аналізів, в першу чергу експрес-діагностики у хворих, які потребують інтенсивної терапії.

3. Лаборант з вищою освітою безпосередньо підпорядкований завідуючому відділенням анестезіології і виконує роботу під його керівництвом відповідно до Положення про відділення анестезіології, даного Положення та інших офіційних документів.

4. У відповідності із завданнями відділення анестезіології лаборант з вищою освітою забезпечує і несе безпосередньо відповідальність за:

своєчасність і достовірність лабораторних досліджень, проведених у хворих за заявкою лікаря-анестезіолога під час знеболювання та операції, при проведенні реанімаційних заходів, а також при проведенні інтенсивної терапії;

систематичне проведення занять з навчання і підвищення кваліфікації підпорядкованих йому працівників;

організацію роботи підпорядкованого йому середнього і молодшого медичного персоналу та за якість його роботи;

раціональне використання техніки, експлуатацію і зберігання спеціального лабораторного обладнання і приладів.

5. Лаборант з вищою освітою зобов'язаний:

використовувати у своїй роботі нові методи і методики, які дають можливість розширити можливості своєчасного контролю за життєвими функціями організму під час знеболювання, реанімації та інтенсивної терапії, враховуючи наявне лабораторне обладнання;

брати участь у клінічних конференціях як у відділеннях анестезіології, так і в лікарні;

допомагати черговому (лікуючому) лікареві в інтерпретації одержаних результатів біохімічних і клінічних досліджень.

6. Лаборант з вищою освітою чергує згідно із затвердженим графіком.

7. Лаборант з вищою освітою має право кожні п'ять років підвищувати свою кваліфікацію на базі Київської медичної академії післядипломної освіти, інститутів (факультетах) удосконалення лікарів.

1. На посаду лаборанта з середньою освітою відділення анестезіології призначається спеціаліст з середньою спеціальною освітою, яки має підготовку і може виконувати лабораторні дослідження.

2. Лаборант з середньою освітою безпосередньо підпорядковується завідуючому експрес-лабораторією та лаборантам з вищою освітою.

3. У своїй роботі лаборант з середньою освітою керується положенням про відповідний лікувально-профілактичний заклад, відділення анестезіології, даним Положенням та іншими офіційними документами, а також розпорядженнями і вказівками лаборанта з вищою освітою.

Лаборант з середньою освітою зобов'язаний:

проводити лабораторні дослідження під керівництвом лаборанта з вищою освітою і самостійно;

слідкувати за станом і справністю лабораторного обладнання та приладів;

вести медичну документацію;

систематично підвищувати свою кваліфікацію.

1. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії загального профілю для дорослих і дітей проводиться при розвитку наведених нижче захворювань та патологічних синдромів:

1.1. Гострі розлади дихання:

1.1.1. Задишка з участю допоміжної мускулатури.

1.1.2. Наявність стійкого ціанозу.

1.1.3. Патологічний тип дихання.

1.1.4. Гострі порушення прохідності верхніх і нижніх дихальних шляхів будь-якого походження.

1.1.5. Розвиток пневмотораксу, гідротораксу, гемотораксу.

1.1.6. Стафілококова деструкція легень.

1.1.7. Пневмонія з прогресуючою дихальною недостатністю.

1.1.8. Стенозуючий ларинготрахеобронхіт II-III-IV ст.

1.1.9. Астматичний статус.

1.2. Розлади кровообігу.

1.2.1. Гостра серцево-судинна недостатність, що супроводжується тахікардією, венозною гіпертензією за манометричними та клінічними показниками.

1.2.2. Гострі стійкі порушення ритму серця будь-якої етіології.

1.2.3. Гострий тромбоз магістральних судин

1.2.4. Гостра гіповолемія, яка не пов'язана з неприпиненою кровотечею.

1.2.5. Шок будь-якої етіології.

1.2.6. Постасистолічний синдром.

1.3. Розлади функції шлунково-кишкового тракту.

1.3.1. Гострий діарейний синдром, що супроводжується некомпенсованою гіповолемією.

1.3.2. Стеноз пілоруса з відсутністю пасажу зі шлунка.

1.3.3. Хімічні та термічні пошкодження порожнини рота, горлянки та стравоходу.

1.3.4. Гостра печінкова недостатність будь-якої етіології.

1.4. Порушення функції нирок.

1.4.1. Гостра ниркова недостатність будь-якої етіології.

1.5. Порушення функції центральної нервової системи:

1.5.1. Кома будь-якої етіології.

1.5.2. Судорожний статус будь-якої етіології.

1.5.3. Гострий енцефаліт та менінгоенцефаліт з порушення основних життєвих функцій, у тому числі і менінгококовий.

1.5.4. Ботулізм, правець.

1.5.5. Висхідний та нисхідний поліміелорадикулоневрит.

1.5.6. Тяжка черепно-мозкова травма, що не потребує хірургічного лікування, після хірургічного лікування.

1.6. Хірургічна патологія:

1.6.1. Травма та політравма після хірургічного лікування.

1.6.2. Післяопераційний період, який потребує динамічної корекції порушень фізіологічних функцій.

1.6.3. Новонароджені з хірургічною патологією та в післяопераційному періоді.

1.6.4. Для проведення повного та часткового парентерального живлення.

1.7. За спеціальними показами:

1.7.1. Для проведення гемодіалізу.

1.7.2. Для проведення плазмоферезу, плазмосорбції та гемосорбції.

1.7.3. Для проведення замінного переливання крові.

1.7.4. Екзогенна інтоксикація будь-якої етіології, в тому числі і без чітких клінічних ознак отруєння та сумнівних анамнестичних даних.

1.7.5. Стан після електротравми.

1.7.6. Стан після утоплення.

1.7.7. Стан після странгулційної асфіксії.

1.8. Гострі розлади терморегуляції:

1.8.1. Гіперпірексія під час лихоманки, стійка до дії жарознижувальних препаратів.

1.8.2. Злоякісна гіперпермія, тепловий удар, теплове виснаження.

1.8.3. Гіпертермія будь-якого характеру.

1.9. Гостра ендокринна недостатність, супроводжувана розладами життєво важливих функцій - дихання, кровообігу та метаболізму.

2. Госпіталізація дітей у відділення інтенсивної терапії проводиться незалежно від причин, що зумовила розвиток критичного стану дитини, його територіальної належності, епідпоказі та адміністративно-територіального підпорядкування лікувально-профілактичного закладу.

3. Дитячі відділення інтенсивної терапії та палати інтенсивної терапії постійно працюють в ургентному ритмі і не можуть бути орієнтовані на "планові" надходження хворих.

4. Тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії та палатах інтенсивної терапії визначається періодом часу, потрібним для стійкого відновлення основних фізіологічних параметрів дихання, кровообігу та метаболізму.

5. Протипоказами для госпіталізації у відділення інтенсивної терапії та палати інтенсивної терапії є всі інкурабельні стани, що безперспективні для клінічної ремісії.