Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи

Управління нагляду Міністерства соціальної політики розглянуло лист та повідомляє.

Відповідно до пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 N 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) (далі - Постанова N 1236), який набрав чинності з 08.11.2021, керівникам державних органів (державної служби), підприємств, установ та організацій необхідно забезпечити:

відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) яких визначена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 N 2153, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я;

взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці"та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", а строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Статтею 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено статтею 22 Закону, якою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання у неї страхового випадку.

Враховуючи викладене, у разі настання тимчасової непрацездатності у період фактичного відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності не фінансується, оскільки у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку.

Водночас, у разі якщо у застрахованої особи тимчасова непрацездатність настала до початку відсторонення, то оплата тимчасової непрацездатності має здійснюватися на загальних підставах.

Разом з цим зазначаємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.