Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, пятої статті 23, частини четвертої статті 28 Закону України "Про бюджетну систему України", частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", абзацу другого пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування", статті 15, пункту 1 статті 54 Чиказької Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, пункту (а) Розділу 2.03. статті II Гарантійної Угоди, укладеної між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку 14 лютого 1998 року, ратифікованої Законом України від 13 травня 1999 року

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Тимченка Івана Артемовича - суддя-доповідач,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, п'ятої статті 23, частини четвертої статті 28 Закону України "Про бюджетну систему України"; частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування"; абзацу другого пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР; статті 15, пункту 1 статті 54 Чиказької Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної 7 грудня 1944 року, з доповненнями, внесеними до неї Протоколом про введення нової статті 83-bis, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Протоколу про введення нової статті 83 -bis до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію" від 15 лютого 1995 року N 67/95-ВР; пункту (а) Розділу 2.03. статті II Гарантійної Угоди, укладеної між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку 14 лютого 1998 року, ратифікованої Законом України від 13 травня 1999 року N 649-XIV.

Заслухавши суддю-доповідача Тимченка І.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 46 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин другої, п'ятої статті 23, частини четвертої статті 28 Закону України "Про бюджетну систему України", частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", абзацу другого пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування", статті 15, пункту 1 статті 54 Чиказької Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, пункту (а) Розділу 2.03. статті II Гарантійної Угоди, укладеної між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку 14 лютого 1998 року, ратифікованої Законом України від 13 травня 1999 року.

Народні депутати України зазначають, що внаслідок неузгодженостей окремих норм згаданих законів між собою та з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" у практиці нормотворення та правозастосування виникло довільне тлумачення правового режиму аеронавігаційних зборів та порядку їх стягнення з користувачів повітряного простору. Пунктом 13 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 17 лютого 2000 року N 1458-III передбачено, що до Державного бюджету України на 2000 рік зараховується аеронавігаційний збір, який під кодом бюджетної класифікації "24061600" було віднесено до інших неподаткових надходжень. Фактично у такий спосіб зазначеною нормою цього Закону було запроваджено новий вид обов'язкового платежу до державного бюджету - неподатковий платіж.

На думку суб'єкта права на конституційне подання, розуміння аеронавігаційного збору як неподаткового платежу (платежу за послуги) до державного бюджету, а не як платежу на відшкодування витрат підприємства, що здійснює аеронавігаційне обслуговування користувачів повітряного руху, не відповідає положенням низки законів України та міжнародно-правовим актам, якими визначаються правові засади та принципи побудови бюджетної і податкової систем держави, порядок стягнення аеронавігаційних зборів і зборів за аеронавігаційне обслуговування, зокрема, вимогам частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування". Аналіз і з'ясування змісту положень цього та інших законів України дав авторам конституційного подання підстави для висновку, що в Україні взагалі не передбачено справляння такого податку або збору (обов'язкового платежу) до Державного бюджету України, як "аеронавігаційний збір".

З огляду на зазначене народні депутати України вважають, що офіційне роз'яснення та інтерпретація окремих положень законів України, а також ратифікованих Україною міжнародних договорів стосовно аеронавігаційних зборів надасть можливість усунути і попередити порушення Україною своїх зобов'язань перед міжнародним співтовариством, зокрема, у сфері цивільної авіації, та запобігти встановленню законом про державний бюджет на відповідний рік аналогічних неподаткових платежів до держбюджету.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю Ухвалою від 4 травня 2001 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Верховна Рада України 11 травня 2000 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" N 1712-III, яким пункт 13 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 17 лютого 2000 року N 1458-III, відповідно до якого аеронавігаційний збір зараховувався до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік, вилучено. Тим самим норми чинного законодавства України у даній сфері приведено у відповідність з ратифікованими Україною міжнародно-правовими актами, на які посилається суб'єкт права на конституційне подання.

У зв'язку з цим відпали підстави для розгляду справи Конституційним Судом України, оскільки питання, порушені в конституційному поданні, вирішено законодавцем. Відпала і передбачена статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підстава для конституційного подання щодо офіційного тлумачення положень зазначених у конституційному поданні актів законодавства стосовно визначення статусу аеронавігаційних зборів.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, п'ятої статті 23, частини четвертої статті 28 Закону України "Про бюджетну систему України", частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", абзацу другого пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування", статті 15, пункту 1 статті 54 Чиказької Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, пункту (а) Розділу 2.03. статті II Гарантійної Угоди, укладеної між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку 14 лютого 1998 року, ратифікованої Законом України від 13 травня 1999 року, на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.