• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України

Національний банк України  | Розяснення від 08.06.1995 № 260 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Розяснення
  • Дата: 08.06.1995
  • Номер: 260
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Розяснення
  • Дата: 08.06.1995
  • Номер: 260
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Управління валютного регулювання
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 260 від 08.06.95
м.Київ
Республіканському банку Криму
Регіональним управлінням
Національного банку України
Комерційним банкам України
Асоціації комерційних банків
Міністерству внутрішніх справ
України
Державному митному комітету
України
Державній податковій
інспекції
( Роз'яснення втратило чинність на підставі Постанови Нацбанку N 119 від 26.03.98 )
Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України
( Зміни в текст не внесено. Додатково див. Листи Нацбанку N 275 від 26.07.95 N 280 від 04.08.95 N 175 від 18.07.96 )
На виконання пункту 5 Постанови Правління Національного банку України "Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України" N 125 від 16 травня 1995 року Національний банк України роз'яснює деякі питання обігу готівкової іноземної валюти на території України:
1. З 1 серпня 1995 року не допускається реалізація на території України резидентам та нерезидентам товарів (робіт, послуг) за готівкову іноземну валюту. При цьому мається на увазі, що з 1 серпня 1995 року всі розрахунки в іноземній валюті між підприємствами торгівлі та сфери послуг, що мали право на торгівлю та надання послуг за іноземну валюту (надалі підприємства), та іншими резидентами України за товари (роботи, послуги), що реалізуються останнім, можуть здійснюватися на території України у карбованцях та в іноземній валюті у формах, що мають місце у міжнародній практиці (включаючи оплату кредитними та дебетними картками), за виключенням розрахунків готівковою іноземною валютою.
1 серпня 1995 року підприємства втрачають право приймання готівкової іноземної валюти. Готівкова іноземна валюта, прийнята підприємствами, що мали право на її приймання, не пізніше 31 липня 1995 року має бути інкасована уповноваженими банками із зарахуванням її на рахунки підприємств у той же день.
З 1 серпня 1995 року забороняється також приймати готівкову іноземну валюту до статутних фондів підприємств (крім банків).
2. Починаючи з 1 серпня 1995 року уповноважені банки мають приймати виручку підприємств у готівковій іноземній валюті на блокований рахунок підприємства без права зарахування на поточні валютні рахунки підприємств.
При цьому уповноважені банки негайно доводять до відома відповідних регіональних управлінь НБУ за місцем державної реєстрації підприємств інформацію про всі підприємства, які приймають готівкову іноземну валюту на порушення встановленої заборони. До порушників регіональні управління НБУ застосовують санкції, встановлені законодавством України.
Прийнята на блоковані рахунки іноземна готівкова валюта протягом 5 днів продається уповноваженим банком на міжбанківському валютному ринку України. Після продажу зазначеної іноземної валюти на валютному ринку України у 2-денний термін її карбованцевий еквівалент зараховується на рахунок підприємства.
3. Уповноважені банки не можуть приймати від фізичних осіб (у тому числі від імені або за дорученням підприємств) готівкову іноземну валюту як оплату за реалізовані підприємствами на території України товари (роботи, послуги) для зарахування валютної виручки на поточні валютні рахунки підприємств в уповноважених банках.
4. Вимоги цього листа в частині заборони реалізації товарів та послуг за готівкову іноземну валюту на території України і в частині заборони зарахування на поточні валютні рахунки підприємств їх виручки в готівковій іноземній валюті, до окремого розпорядження Національного банку України, не поширюються:
4.1. на підприємства, які реалізують товари та надають послуги під митним контролем на митній території України (в аеропортах, портах, що відкриті для міжнародного сполучення та інших місцях, що визначаються митними органами України) без стягнення мита, податків і без застосування до товарів заходів економічної політики (у подальшому зазначені підприємства - "магазини безмитної торгівлі");
4.2. на послуги готелів з обслуговування іноземних туристів. При цьому готелі мають або встановити касові апарати, що забезпечують окремий облік надходжень в іноземній валюті, або відкрити на підставі агентських угод з уповноваженим банком пункти обміну іноземної валюти;
4.3. на продаж квитків на території міжнародних портів, аеропортів, вокзалів на міжнародні рейси пасажирського транспорту (з забезпеченням відокремленого обліку іноземної валюти шляхом встановлення касових апаратів);
4.4. на продаж товарів (паливномастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів) та надання послуг нерезидентам на території міжнародних портів і аеропортів України, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів (літаків, суден).
Розрахунки з нерезидентом здійснюються відповідно до укладеної угоди (рахунку), яка передбачає оплату в готівковій іноземній валюті, з обов'язковою інкасацією не пізніше наступного робочого дня на валютний рахунок в уповноваженому банку;
4.5. на невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, яка раніше була отримана підприємством, закладом, організацією (резидентом і нерезидентом) у відповідному уповноваженому банку для оплати готівковою іноземною валютою витрат, пов'язаних із виїздом робітників у відрядження, а також для оплати готівковою іноземною валютою витрат, які дозволені НБУ;
4.6. на митні платежі фізичних осіб - резидентів і нерезидентів відповідно до митного законодавства України;
4.7. на платежі за надані послуги нерезидентам по відкриттю візи на в'їзд в Україну з оплатою в іноземній валюті;
4.8. на суми готівкової іноземної валюти, одержані автотранспортними підприємствами, що здійснюють міжнародні пасажирські перевезення у прикордонних з Україною зонах;
4.9. на інші суми у випадках, які спеціально обумовлені Національним банком України.
5. Вимоги пунктів 2, 3 цього листа з моменту його підписання поширюються і на підприємства, які з 1 червня 1995 року втратили право на реалізацію товарів, надання послуг за іноземну валюту.
6. Туристичні та страхові організації не мають право приймати готівкову іноземну валюту до своєї каси. Оплата послуг цих організацій в іноземній валюті за договорами, дія яких поширюється на іноземну територію відповідно до їх посередницьких угод з іноземними партнерами, може проводитися резидентами України тільки шляхом внесення відповідної суми готівкової іноземної валюти в касу уповноваженого банку для зарахування її на валютні рахунки зазначених організацій.
Підставою для сплати резидентом відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок туристичної (страхової) організації, який обумовлює суму готівкової валюти, прізвище резидента та реквізити валютного рахунку туристичної (страхової) організації.
При цьому ще раз попереджаємо, що стягнення підприємствами-посередниками комісійної винагороди за посередницькі послуги в іноземній валюті забороняється.
7. Уповноважені банки мають право надавати один одному міжбанківські кредити у готівковій іноземній валюті і здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти для підкріплення каси.
8. З 1 серпня 1995 року припиняється дія листа Національного банку України N 19029/723 від 26 квітня 1993 року
( Зміни до пункту 8 не внесені. Додатково див. Листи Нацбанку N 275 від 26.07.95, N 280 від 04.08.95 )
9. Встановлений порядок довести до відома підприємств у триденний термін.
Заступник Голови Правління О.І.Кірєєв