Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на антитіла до ВІЛ, облікової форми N 498/о та інструкції щодо її заповнення

На виконання Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" від 15.11.2001 N 2776-III з метою впровадження швидких тестів для термінової перевірки крові на антитіла до ВІЛ

1. Затвердити:

1.1. Методичні рекомендації щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на ВІЛ-інфекцію (додаток 1).

1.2. Облікову форму N 498/о "Журнал протоколів проведення дослідження на антитіла до ВІЛ швидкими тестами" (додаток 2) та інструкцію щодо її заповнення (додаток 3).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації довести затверджені методичні рекомендації та облікову форму N 498/о до відома керівників закладів охорони здоров'я і забезпечити їх дотримання.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Державного секретаря, головного державного санітарного лікаря України Лапушенко О.В.

Швидкі тести для виявлення антитіл до ВІЛ - це діагностичні набори (тест-системи), застосування яких дозволяє отримати результат протягом кількох хвилин без використання спеціального обладнання для проведення імуноферментного аналізу (ІФА). Матеріалом для дослідження є зразки цільної крові, сироватки або плазми крові. Розроблені та застосовуються також тест-системи для визначення антитіл до ВІЛ в зразках слини та сечі.

Сучасні швидкі тести умовно розділяють на дві групи, відповідно до того, яким чином проводять аналіз. До першої групи (так звані "Dot blot"-тести) відносять діагностичні набори, при застосуванні яких досліджуваний біологічний субстрат наносять на поверхню твердої фази, кінцевий результат отримують у вигляді забарвленої крапки або смуги. До другої групи відносять діагностичні набори, в яких "гребінку" з нанесеними антигенами занурюють в зразок, що досліджується. Більшість швидких тестів дозволяє диференційовано виявляти антитіла до ВІЛ-1 та ВІЛ-2. У самих тестах передбачена контрольна крапка або смуга, яка дозволяє перевірити коректність проведеного аналізу.

Швидкі тести доцільно використовувати в ургентних ситуаціях для термінового обстеження донорської крові, а також для обстеження за добровільною згодою вагітних безпосередньо у пологових будинках, ВІЛ-статус яких до цього не було визначено.

При виборі швидких тестів для виявлення антитіл до ВІЛ необхідно враховувати ряд чинників, а саме:

1. Наявні характеристики швидкого тесту, тобто можливість виявлення антитіл до ВІЛ-1, антитіл до ВІЛ-2 або сумарних антитіл до ВІЛ 1/2.

2. Чутливість, специфічність результатів аналізу.

3. Простоту виконання процедури тестування.

4. Наявність додаткового устаткування, необхідного для виконання швидкого тесту (центрифуга, термостат).

5. Час проведення дослідження і термін придатності швидкого тесту.

6. Вартість швидкого тесту.

7. Рівень підготовки фахівців, які будуть проводити дослідження.

8. Результат, отриманий при застосуванні швидкого тесту, в обов'язковому порядку в подальшому підтверджується за допомогою класичного ІФА.

За своїми діагностичними характеристиками (чутливістю та специфічністю) сучасні швидкі тести наближаються до традиційних твердофазних ІФА-тест-систем, однак мають деякі недоліки. Основним з них є те, що отримані результати тестування оцінюють візуально, тобто має місце їх суб'єктивна інтерпретація, та оформляються документально лише особою, що провадила дослідження.

1. Лікувально-профілактичні заклади отримують швидкі тести для перевірки крові донорів на наявність антитіл до ВІЛ 1/2 згідно з рознарядкою головного лікаря обласної станції переливання крові (головного трансфузіолога), для перевірки крові вагітних - за рознарядкою головного акушера-гінеколога.

2. Для проведення досліджень на наявність антитіл до ВІЛ-інфекції використовуються лише зареєстровані в Україні швидкі тести. Копія Сертифікату державної реєстрації повинна знаходитись в лабораторії, що проводить дослідження.

3. До початку застосування швидких тестів в лабораторії або іншому відділенні лікувально-профілактичного закладу фахівці, які будуть проводити та оцінювати результати дослідження, повинні пройти відповідну підготовку щодо проведення дослідження крові за допомогою швидких тестів в лабораторії діагностики ВІЛ-інфекції. Крім того, фахівці, які залучені до цієї роботи мають пройти підготовку з проведення до- та післятестового консультування.

4. Проведення досліджень на антитіла до ВІЛ за допомогою швидких тестів можуть здійснювати лаборанти діагностичних лабораторій лікувально-профілактичних закладів разом з лікарями, відповідальними за проведення діагностики ВІЛ-інфекції у невідкладних випадках, і які пройшли відповідну підготовку. Не рекомендується виконувати одночасне дослідження більше 3-4 зразків одним працівником.

5. Інтерпретація результатів дослідження здійснюється двома фахівцями, які проводили дослідження. В екстрених випадках дозволяється проведення оцінки результатів аналізу одним працівником.

6. Зразок цільної крові (плазми або сироватки), який був обстежений за допомогою швидкого тесту, незалежно від отриманого результату тестування, протягом 3-х діб передається в лабораторію діагностики ВІЛ-інфекції: у випадку переливання донорської крові - СПК, при обстеженні вагітних - до центру СНІДу для проведення дослідження із застосуванням ІФА-тест-систем. До моменту передачі в лабораторію зразок зберігається в холодильнику при температурі +2 - +4 град. C.

7. Приміщення для проведення досліджень рекомендовано обладнати: холодильником, ємкостями для інактивації використаних тестів та матеріалу, що досліджувався; за необхідності - центрифугою і термостатом (див. нижче).

1. До початку проведення аналізу необхідно витримати всі компоненти швидкого тесту відповідно до температури, вказаній в інструкції по застосуванню швидкого тесту, підготувати необхідне устаткування та протокол дослідження.

2. Забір та реєстрація матеріалів для дослідження на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидких тестів здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції, яка затверджена наказом МОЗ України від 22.02.2002 N 71. Дослідження здійснюють відразу після отримання матеріалів - зразків крові (сироватки або плазми).

3. Особи, які здійснюють обстеження за допомогою швидкого тесту, проводять до- та післятестове консультування обстежуваного в порядку встановленому МОЗ.

4. Аналіз крові проводиться відповідно до вимог інструкції по застосуванню швидкого тесту з суворим дотриманням часових інтервалів між етапами дослідження.

При застосуванні швидких тестів для дослідження цільної крові додаткове устаткування (центрифуга, термостат) не використовується.

У разі використання швидких тестів для дослідження сироватки крові, зразок готують наступним чином: в суху маркіровану пробірку без консерванту беруть 7 мл крові; пробірку закривають і ставлять в термостат на 30 хв. при температурі 37 град. C, після чого відокремлюють згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною скляною паличкою або пастерівською піпеткою. Для отримання сироватки, зразок крові поміщають в холодильник при температурі +2 - +4 град. C на 1-2 години або центрифугують протягом 5 хв. при 15000 об/хв.

5. Результат дослідження оцінюють згідно з інструкцією по застосуванню швидкого тесту та реєструються у формі N 498/о "Журнал протоколів проведення дослідження на антитіла до ВІЛ швидкими тестами", яка має знаходитися у лабораторії або у відділенні лікувально-профілактичного закладу за місцем проведення дослідження.

6. При отриманні негативного результату, у відділення надається форма N 209/о "Результат аналізу", яка зберігається у "Медичній карті стаціонарного хворого" - форма N 003/о або в "Історії пологів" форма - N 096/о.

7. При отриманні позитивного або сумнівного результату перевірки крові на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидких тестів подальші дії відповідно до наказу МОЗ України від 25.05.2000 N 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД" та діючих інструкції регламентуючих діяльність закладів служби крові.

1. Дослідження здійснюють в гумових рукавичках та лабораторному одязі відповідно до вимог протиепідемічного режиму.

2. В приміщенні, де проводять дослідження із застосуванням швидких тестів, неприпустима присутність парів окислювачів (відкритих розчинів перекису водню, гіпохлориду або ін.).

3. Не дозволяється використання компонентів з різних серій діагностичних наборів.

4. Не дозволяється використовувати швидкі тести після закінчення терміну придатності.

1. N протоколу.

2. Дата проведення дослідження.

3. Повна назва, серія, термін придатності швидкого тесту.

1. Форму N 498/о "Журнал протоколів проведення дослідження на антитіла до ВІЛ швидкими тестами" заповнюють фахівці лікувально-профілактичних закладів, які здійснюють дослідження крові на анти-ВІЛ 1/2 з застосуванням швидких тестів.

2. Журнал заповнюється на кожний випадок проведення дослідження зразка крові з використанням швидкого тесту.

3. У верхньому лівому куті форми вказується найменування закладу, фахівці якого здійснювали дослідження крові.

4. У пункті 1 зазначається порядковий номер протоколу дослідження на антитіла до ВІЛ швидким тестом.

5. У пункті 2 словами зазначається дата проведення дослідження.

6. У пункті 3 вказується повна назва, серія та термін придатності швидкого тесту, який використовується для дослідження.

7. У графі 1 зазначається порядковий номер зразка крові.

8. У графі 2 зазначається прізвище, ім'я та по батькові обстежуваного (повністю).

9. У графі 3 вказується назва відділення або підрозділу лікувального закладу, який направив зразок крові на дослідження.

10. У графі 4 зазначається результат дослідження крові (плазми, сироватки крові) з використанням швидкого тесту обов'язково прописом "позитивний", "сумнівний" або "негативний".

11. У графі 5 вказується прізвище, ім'я, по батькові (повністю) фахівців, які проводили дослідження та здійснювали візуальну оцінку кінцевого результату, і їх підписи.

12. Протоколи досліджень зберігаються в архіві лабораторії протягом трьох років після закінчення журналу протоколів.

13. Термін зберігання форми N 498/о - 3 роки.