Щодо відмови від застосування методу прискореної амортизації до основних засобів

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення (далі - АТ) щодо відмови від застосування методу прискореної амортизації до основних засобів та, керуючись ст. 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, АТ під час розрахунку амортизації в податковому обліку використовує мінімально допустимий строк амортизації основних засобів за прискореним методом амортизації, які введені в експлуатацію в період з 01 січня 2020 та не були раніше у використанні:

для третьої групи (передавальні пристрої) - 5 років;

для четвертої групи (машини та обладнання) - 2 роки;

для п'ятої групи (транспортні засоби) - 2 роки.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи має право АТ прийняти рішення щодо відміни застосування п. 431підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу у звітному (податковому) періоді з дати, яку воно визначить?

У разі можливості відміни рішення про використання методу прискореної амортизації, чи необхідно проводити зменшення та/або збільшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації за попередні звітні (податкові) періоди?

У якому звітному (податковому) періоді необхідно провести коригування фінансового результату до оподаткування на раніше нараховану амортизацію за методом прискореної амортизації:

у звітному (податковому) періоді, коли було прийнято рішення про відміну методу прискореної амортизації?

у звітних (податкових) періодах, в яких раніше була нарахована амортизація за прискореним методом?

Щодо питань 1, 2, 3

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Отже, для застосування прискореної амортизації встановлюється мінімально допустимий строк амортизації, який не може бути меншим термінів, встановлених п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу, а саме: для четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи - два роки; третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи - п'ять років.

Припинення застосування прискореної амортизації основних засобів можливе лише у випадках, визначених положенням п. п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу, а саме: не використання основних засобів у власній господарській діяльності, продажу основних засобів або надання їх в оренду іншим особам (крім платникам податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу II Кодексу).