Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 10, статті 14 Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР", пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, абзаців пятого, сьомого, девятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича- головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни - суддя-доповідач,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 10, статті 14 Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року, пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII, абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України (додатку до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII) , стосовно виконання російською мовою записів і відомостей у паспорті громадянина України та на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках.

Заслухавши суддю-доповідача Малинникову Л.Ф. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні народні депутати України порушують питання про визнання такими, що не відповідають Конституції України, положення частини третьої статті 10, статті 14 Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР", пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України стосовно виконання російською мовою записів і відомостей у паспорті громадянина України та на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках.

Суб'єкт права на конституційне подання посилається на те, що нормами статей 10, 14 зазначеного Закону, пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України закріплено, що записи в офіційних документах, у тому числі в паспорті громадянина України, які діють лише на території України, виконуються українською і російською мовами, а написи на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках державних органів, підприємств, установ і організацій - українською мовою або українською і російською мовами. Це, на думку народних депутатів України, не відповідає частині першій статті 10 Конституції України, якою визначено статус української мови як державної, та не узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України, від 14 грудня 1999 року N 10-рп.

2. На засіданні Першої колегії суддів Конституційного Суду України питання про відмову у відкритті конституційного провадження або про відкриття конституційного провадження у справі за рівністю голосів не було вирішено.

3. Розглядаючи конституційне подання народних депутатів України, Конституційний Суд України виходить з такого.

Закон Української РСР "Про мови в Українській РСР" прийнято 28 жовтня 1989 року. Відповідно до статей 10, 14 цього Закону написи на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Українській РСР виконуються українською мовою або українською і російською мовами, а офіційні документи, які посвідчують статус громадянина, - паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтво про народження, про одруження, а також документи про смерть особи виконуються українською і російською мовами. За пунктом 4 Положення про паспорт громадянина України (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року) усі записи в паспорті і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються українською і російською мовою.

Народні депутати України, стверджуючи про неконституційність зазначених положень в основу правового обгрунтування поклали аргумент, що записи і відомості в офіційних документах, у паспорті громадянина України, написи на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках мають здійснюватися виключно українською мовою.

За змістом конституційного подання питання, порушене народними депутатами України, належить до сфери застосування мов в Україні, що відповідно до частини п'ятої статті 10 Конституції України гарантується Конституцією України і має визначатися законом. Порядок застосування мов згідно з пунктом 4 частини першої статті 92 Конституції України визначається виключно законами України. Тобто застосування мов в Україні та порядок їх застосування є питаннями законодавчого врегулювання, які Конституцією України віднесені до повноважень Верховної Ради України.

Що ж стосується питання щодо відповідності Конституції України абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України (додатку до Положення про паспорт громадянина України), затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року, то конституційне подання не містить посилань на Постанову Верховної Ради України "Про внесення змін і доповнень до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина та свідоцтво про народження" від 2 вересня 1993 року, якими визначено опис нинішнього паспорта громадянина України.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, пунктом 4 частини другої статті 39, пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 10, статті 14 Закону Української РСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року, пункту 4 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII, абзаців п'ятого, сьомого, дев'ятого, десятого, одинадцятого Опису паспорта громадянина України стосовно виконання російською мовою записів і відомостей у паспорті громадянина України та на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.