Щодо розяснення норм чинного законодавства (витяг)

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення '...' щодо роз'яснення норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам починаючи з 01.01.2019 року.

По договору про постачання електричної енергії споживачу - фізичній особі - підприємцю було поставлено електричну енергію, який протягом року сплачував кошти за дані послуги.

Згодом споживач - фізична особа - підприємець припинив свою господарську діяльність за своїми рішеннями із відповідним записом в єдиному державному реєстрі, однак не поставив про це до відома товариство та розірвав договір.

У товариства за цим споживачем утворилась переплата за прогнозними даними споживання електричної енергії, яку необхідно йому повернути.

Споживач звернувся до товариства з листом про повернення коштів не йому на підприємницький рахунок, а на підприємницький рахунок свого представника (надавши нотаріально завірену довіреність).

Як споживач, так і представник не є платниками податку на додану вартість.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи можна повертати переплачені кошти за прогнозними даними споживання фізичної особи - підприємця на підприємницький рахунок свого представника (надавши нотаріально завірену довіреність)?

2. Чи потрібно в такій ситуації оподатковувати повернуті кошти податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

3. Чи має право товариство в даній ситуації зменшити свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість?

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо кошти, які попередньо були перераховані фізичною особою - підприємцю в рахунок оплати послуг з постачання електричної енергії юридичній особі, повертаються фізичній особі, то сума таких коштів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інші доходи та оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків - фізичних осіб. При цьому юридична особа зобов'язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями (далі - Закон №996).

Питання бухгалтерського обліку операцій з отримання, використання та повернення переплачених коштів не належать до компетенції Державної податкової служби України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 192.2 ст. 192 Кодексу встановлено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Таким чином, з урахуванням норм п. 192.2 ст. 192 Кодексу, у разі якщо попередня оплата, сплачена покупцем (отримувачем) - неплатником ПДВ, повертається постачальником не такому покупцю (отримувачу), а іншому суб'єкту господарювання (зокрема, представнику такого покупця), то підстави для зменшення податкових зобов'язань постачальника у даному випадку відсутні.