НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
| N 229 від 19.07.2002 м. Київ |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Національної служби посередництва і примирення N 90 від 31.12.2009 )
Про забезпечення здійснення моніторингу підприємств, установ, організацій
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Національної служби посередництва і примирення N 403 від 03.09.2003 N 40 від 25.03.2005 )
З метою забезпечення виконання пункту 2.1. Плану роботи Національної служби посередництва і примирення на друге півріччя 2002 року, затвердженого наказом НСПП від 18 червня 2002 року N 186,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Примірний перелік питань щодо здійснення моніторингу підприємств, установ, організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) (додається).
2. Відділу правового забезпечення НСПП, сектору НСПП по роботі в місті Києві, представництву НСПП в місті Севастополі, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях забезпечити здійснення постійного моніторингу підприємств, установ, організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Національноїслужби посередництва і примирення N 403 від03.09.2003, N 40 від 25.03.2005 )
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на відділ правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення.
| Голова Національної служби посередництва і примирення | В.М.Руденко |
Додаток
до наказу Національної служби
посередництва і примирення
від 19.07.2002 N 229
Примірний перелік питань щодо здійснення моніторингу підприємств, установ, організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)
1. Назва підприємства, установи, організації (далі - підприємства), юридична адреса, вид економічної діяльності, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, джерело фінансування, напрямок основної діяльності.
2. Форма управління (відповідно до статуту або положення) - власник або уповноважений ним орган (представник).
3. Аналіз стану соціально-трудових відносин на підприємстві та чинників, що впливають на їх формування, а саме:
- розмір середньої заробітної плати, додержання розміру мінімальної заробітної плати;
- наявність на підприємстві колективного договору, аналіз виконання його положень;
- відповідність норм колективного договору нормам галузевої і Генеральної угод;
- наявність органу, який представляє інтереси найманих працівників відповідно до Статуту або іншого документа згідно чинного законодавства;
- факти ухилення власника або уповноваженого ним органу від укладання, переукладання колективних договорів;
- наявність профспілки (профспілок), їх роль у захисті соціальних і економічних інтересів найманих працівників (чисельність членів профспілки);
- динаміка чисельності найманих працівників (кількість прийнятих та вивільнених працівників, середньооблікова чисельність);
- практика застосування неповного робочого часу, відпусток без збереження заробітної плати;
- стан виплати поточної заробітної плати.
4. Зміна форми власності підприємства, її вплив на стан соціально-трудових відносин.
5. Наявність на підприємстві заборгованості із заробітної плати як основного чинника ускладнення соціально-трудових відносин (структура заборгованості, динаміка її погашення, заборгованість в розрахунку на одного працівника, аналіз причин її виникнення та наявність заходів щодо її ліквідації тощо).
6. Аналіз динаміки, структури дебіторської та кредиторської заборгованості (основні дебітори, основні кредитори).
7. Наявність бартерних операцій на підприємстві, їх частка в структурі розрахунків за вироблену продукцію (надані послуги).
8. Факти порушення законодавства про працю на підприємстві.
9. Практика застосування примирних процедур та інших заходів вирішення розбіжностей між найманими працівниками та власником або уповноваженим ним органом (представником).
10. Стан претензійно-позовної роботи на підприємстві.
11. Вплив органів місцевого самоврядування та відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади на стан соціально-трудових відносин на підприємстві.